Апеляційний суд Рівненської області
___________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 травня 2014 року м. Рівне
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Рівненської області ОСОБА_1, з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, студента ІНФОРМАЦІЯ_4, на постанову судді Рівненського міського суду Рівненської області від 09 квітня 2014 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, –
В С Т А Н О В И В:
Даною постановою ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік.
ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він 24 лютого 2014 року, о 02 год. 40 хв., на вул. О.Дундича в м. Рівне, керуючи автомобілем марки «Шкода Октавія», д.н.з. НОМЕР_1, з ознаками наркотичного сп’яніння (неприродна блідість обличчя, нереагування на світло зіницями очей, тремтіння пальців рук), відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп’яніння, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказує, що постанова суду є незаконною, такою, що не відповідає фактичним обставинам справи та винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що інспектором ДАІ був порушений порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду та порядок відсторонення від керування та тимчасового затримання транспортного засобу, крім того, свідками в протоколі були представники ГО «Автомайдан», які разом з інспекторами ДАІ здійснювали контроль за безпекою дорожнього руху, а тому в їх упередженості є сумніви. Зазначає, що судом при призначенні стягнення не
____________________________________________________________________
Справа № 569/3443/14-п Суддя у І інстанції Музичук Н.Ю.
Провадження №33/787/89/2014
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Суддя в апеляційній інстанції ОСОБА_1
дотримано вимог ст.33 КУпАП, в зв’язку з чим просить змінити йому стягнення на штраф у розмірі, встановленому на розсуд суду.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.
Так, вина ОСОБА_2 підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії АБ2 №050523 від 24.02.2014 року, поясненнями інспектора ДАІ ОСОБА_3, свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, з яких вбачається, що ОСОБА_2 в їх присутності відмовився від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп’яніння.
Кваліфікація дій ОСОБА_2 за ч.1 ст.130 КУпАП як відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп’яніння, є правильною.
Аналіз матеріалів справи свідчить про безпідставність доводів ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про порушення інспектором ДАІ порядку складення протоколу про адміністративне правопорушення щодо нього, оскільки вони не підтверджуються жодними доказами.
Разом з тим, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про суворість призначеного адміністративного стягнення є обґрунтованими.
Відповідно до ст.23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
А згідно ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.
Зазначені вимоги закону суддею при розгляді справи про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП не були дотримані в повній мірі. Судом першої інстанції не з’ясовано та не враховано в сукупності всі обставини, зокрема те, що ОСОБА_2 вперше притягується до адміністративної відповідальності, вину у вчиненому фактично визнав, позитивно характеризується за місцем навчання, має бабусь, які проживають за межами міста Рівне і потребують його постійної допомоги, а тому автомобіль є для нього необхідністю.
Зважаючи на дані обставини, застосування до ОСОБА_2 адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік слід вважати надто суворим та таким, що не відповідає особі правопорушника. А тому з метою виховання ОСОБА_2 та запобігання вчиненню ним нових правопорушень слід застосувати стягнення у виді штрафу.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а постанова судді Рівненського міського суду від 09 квітня 2014 року зміні в частині накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, –
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову судді Рівненського міського суду Рівненської області від 09 квітня 2014 року щодо ОСОБА_2 змінити в частині накладення стягнення.
За вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400 (три тисячі чотириста) гривень.
У решті постанову суду залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Рівненської області ОСОБА_1