П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2014 року                                                                                           м. Рівне

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Рівненської області ОСОБА_1, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2, на постанову судді Рівненського міського суду Рівненської області від 05 березня 2014 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 173-2 КУпАП,–

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою провадження по справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.173-2 ч.2 КУпАП закрито в зв’язку з пропуском строків накладення адміністративного стягнення.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 28 листопада 2013 року, о 22 год. 30 хв., повторно, перебуваючи за місцем свого проживання в ІНФОРМАЦІЯ_3, вчинив насильство в сім’ї, а саме ображав нецензурною лайкою ОСОБА_3 та ОСОБА_4, вчиняв на них психологічний тиск.

Не погоджуючись з постановою судді першої інстанції Міщенко І.Ф. в апеляційній скарзі покликається на те, що винесена щодо нього постанова суду є незаконною та просить її скасувати в зв’язку з відсутністю в його діях складу інкримінованого правопорушення. Зазначає, що висновок суду про вчинення ним насильства в сім’ї є безпідставним та необґрунтованим, так як ніякого насильства в сім’ї він не вчиняв, протокол про адміністративне правопорушення не має юридичної сили, оскільки складений без його участі та без ознайомлення його зі змістом вказаного протоколу. Вказує на незаконне стягнення з нього судового збору, оскільки він являється інвалідом війни та ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії, а тому звільнений від його сплати.

Перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Безпідставними і такими, що не підтверджуються матеріалами справи, є твердження ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про непричетність до вчинення інкримінованого правопорушення.

Висновок суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП ґрунтується на перевірених і досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав належну оцінку.

Факт вчинення ОСОБА_2 28 листопада 2013 року насильства в сім’ї підтверджується поясненнями ОСОБА_4, ОСОБА_3 та заявою останнього

________________________________________________________________________

Справа № 569/23078/13-п                                                  Суддя у І інстанції Ковальов І.М.

Провадження №33/787/53/2014

Категорія: ч.2 ст.173-2 КУпАП                                                  Доповідач Остапук В.І.

про вчинення щодо них насильства (а.с.6-8), рапортами начальника патруля військової частини 3002 ОСОБА_5 від 28.11.2013 року (а.с.5) та ДІМ Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області ОСОБА_6 від 12.12.2013 року (а.с.9), протоколом про адміністративне правопорушення серії РВ №029627 від 12.12.2013 року (а.с.2).

На підставі наведеного, суд обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, та вірно розцінив його пояснення про непричетність до інкримінованого правопорушення як намагання уникнути відповідальності за вчинене.

У відповідності до ч.2 ст.38 КУпАП стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

Справа про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 розглянута судом 05 березня 2014 року.

Таким чином, на день розгляду справи з моменту вчинення правопорушення минув передбачений ст.38 КУпАП строк накладення адміністративного стягнення, а тому суд першої інстанції правильно, на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП закрив провадження у справі.

Підстав для скасування постанови судді щодо ОСОБА_2 з мотивів, викладених в його апеляційній сказі, немає.

Разом з тим, при винесенні постанови Рівненським міським судом від 05 березня 2014 року в частині стягнення з ОСОБА_2 судового збору в розмірі 36,54 гривень, судом першої інстанції не враховано, що останній являється особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії (а.с.28), а тому у відповідності до п.10 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільняється від слати судового збору. Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами ОСОБА_2 в апеляційній скарзі з цих підстав, та вважає, що постанову суду першої інстанції слід змінити.

Керуючись ст. 294 КУпАП, –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову судді Рівненського міського суду Рівненської області від 05 березня 2014 року щодо нього – змінити.

Виключити з резолютивної частини постанови вказівку про стягнення з ОСОБА_2 в дохід бюджету судового збору в розмірі 36,54 гривень.

В решті постанову суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Рівненської області                                                                                ОСОБА_1