У Х В А Л А

25 жовтня 2017 року м. Київ

Суддя Верховного Суду України Гриців М.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 17 серпня 2017 року у справі за його позовом до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання дій протиправними та зобов'язання провести перерахунок пенсії та виплату різниці пенсії за минулий час,

в с т а н о в и л а:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 17 серпня 2017 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2017 року, якою скасована постанова Дзержинського районного суду м. Харкова від 5 травня 2017 року та ухвалена нова про відмову в задоволенні позову.

Своє рішення обґрунтував тим, що відповідно до статті 1832 Кодексу адміністративного судочинства <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2190/ed_2015_04_08/pravo1/T052747.html?pravo=1> України (далі - КАС <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2015_04_08/pravo1/T052747.html?pravo=1>) постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у межах такого провадження, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.

Не погодившись з ухвалою Вищого адміністративного суду України, ОСОБА_1 подав заяву про її перегляд Верховним Судом України з встановлених пунктами 1, 2, частини першої статті 237 КАС <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2954/ed_2015_04_08/pravo1/T052747.html?pravo=1> підстав неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального та процесуального права.

На обґрунтування заяви додано копії рішень Вищого адміністративного суду України від 19 травня, 11 жовтня та 6 грудня 2016 року та 11 січня, 31 березня (дві ухвали), 18 квітня (дві ухвали) 6 червня 2017 року (справи №№ К/800/41001/15, К/800/11091/16, К/800/21927/16, К/800137/17, К/800/9701/17, К/800/9937/17, К/800/4195/17, К/800/4958/17 К/800/16444/17 відповідно), які, на думку заявника підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень статті 501 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1789-XII «Про прокуратуру» та статей 1832 , 214 КАС.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України ухвалою від 15 вересня 2017 року відмовила у допуску справи до провадження у зв'язку з тим, що касаційний перегляд судових рішень у справі за позовом ОСОБА_2 не відбувся, за змістом положень статті 236 КАС Верховний Суд України позбавлений можливості переглядати судові рішення в такій справі з підстав неоднакового застосування норм матеріального права (пункт 1 частини першої статті 237 КАС).

Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 2392 КАС заява повертається заявнику якщо є ухвала Верховного Суду України про відмову у допуску справи до провадження за наслідками розгляду заяви, поданої у цій справі з аналогічних підстав.

19 жовтня 2017 року ОСОБА_1 повторно звернувся до Верховного Суду України із заявою про перегляд судових рішень з підстав неоднакового застосування норм матеріального права, які були предметом розгляду.

Посилання на ухвали Верховного Суду України від 8 червня, 12 липня, 4 серпня 2017 року, як на рішення що підтверджують невідповідність рішення суду касаційної інстанції щодо застосування у подібних правовідносинах норм процесуального права є неприйнятним, оскільки вони не містять правового висновку щодо застосування норм процесуального права, про правильність застосування яких йдеться у заяві.

За правилами пункту 2 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів.

Заява в частині перегляду судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 237 КАС, відповідає вимогам, встановленим статтями 238, 239, 2391 КАС.

Умов чи причин, які б унеможливлювали подальший розгляд заяви, не встановлено.

Враховуючи викладене, керуючись пунктом 6 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», статтями 235 <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2304/ed_2015_04_08/pravo1/T052747.html?pravo=1>, 236 <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2306/ed_2015_04_08/pravo1/T052747.html?pravo=1>, частиною другою статті 2392, статтею Кодексу адміністративного судочинства,

у х в а л и л а:

Заяву в частині перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 17 серпня 2017 року з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 КАС повернути заявнику.

Відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання дій протиправними та зобов'язання провести перерахунок пенсії та виплату різниці пенсії за минулий час для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 17 серпня 2017 року з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 237 КАС.

Витребувати справу з Дзержинського районного суду м. Харкова.

Витребувати з Вищого адміністративного суду України матеріали за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2017 року (№ К/800/28326/17).

Копію цієї ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі.

Суддя

Верховного Суду України М.І. Гриців