Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2017 р.                                Справа №805/3137/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Арестової Л.В., при секретарі судового засідання Лопушанському Д.О., за участю:

представників позивача – ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представників відповідача – ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства “По газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз”

до Головного управління Держпраці у Донецькій області

про визнання неправомірним та скасування припису, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство “По газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Держпраці у Донецькій області про (з урахуваннями заяви про уточнення позовних вимог) визнання неправомірним та скасування припису Головного управління Держпраці у Донецькій області від 21.08.2017 року № 05.4-3/10, виданого на підставі акта перевірки суб’єкта господарювання (акт перевірки виробничого об’єкта) від 21.08.2017 року № 05.4-3/10.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач при здійснені перевірки вийшов за межі наданих ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 25 липня 2017 року у справі № 234/10050/17 (провадження № 1-кс/234/3825/17) повноважень та провів перевірку за межами рамок кримінального провадження, оскільки ним проведено перевірку товариства не лише з питань: «дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки», як визначено в ухвалі, а і в частині: «дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, вимог безпечного виконання та організації технічного обслуговування експлуатації газового господарства». Крім цього зазначено, що статтею 3 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» взагалі встановлено мораторій на проведення перевірок органами і посадовими особами, уповноваженими законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності. Також позивач зазначив, що не погоджується зі змістом порушень, викладених в акті перевірки та спірному приписі.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позов з підстав, викладених у ньому, та наданих в ході розгляду справи письмових поясненнях, наполягали на його задоволенні в повному обсязі.

Представники відповідача заперечували проти позову, зазначивши, що перевірку дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки проведено ним у межах повноважень, визначених законом та ухвали Краматорського міського суду Донецької області від 25 липня 2017 року у справі № 234/10050/17 (провадження № 1-кс/234/3825/17). Факт вчинення позивачем порушень викладено у акті перевірки, вимоги щодо їх усунення викладено у приписі, де зазначено, що розпорядчий документ вважається виконаним з моменту повідомлення управляння про усунення зазначених порушень та приведення роботи позивача у площину чинного законодавства. Відповідач вважає, що позивачу наданий достатній строк для виконання спірного припису. Водночас, припис не передбачає застосування до позивача санкцій.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство “По газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” (скорочене найменування ПАТ "Донецькоблгаз") зареєстроване в якості юридичної особи 22.05.2002 року (код ЄДРПОУ 03361075), місцезнаходження: 84313, Донецька обл., місто Краматорськ, вулиця Південна, будинок 1.

Краматорське управління по газопостачанню та газифікації Публічного акціонерного товариства “По газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” (код ЄДРПОУ ВП 24805642) – відокремлений підрозділ позивача без права юридичної особи, знаходить також за адресою 84313, Донецька обл., місто Краматорськ, вулиця Південна, будинок 1.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 25 липня 2017 року у справі № 234/10050/17 (провадження № 1-кс/234/3825/17) надано дозвіл на проведення позапланової виїзної перевірки з питань додержання суб’єктом господарювання, законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування, дотриманням вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення ПАТ «Донецькоблгаз» ВП «Краматорське управління по газопостачанню та газифікації», яке розташоване за адресою Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Південна, 1. Проведення позапланової виїзної перевірки доручити співробітниками Головного управління Держпраці в Донецькій області.

Даною ухвалою встановлено, що в провадженні СВ Краматорського ВП ГУ НП в Донецької області знаходиться кримінальне провадження внесене до ЄРДР № 42017051390000083, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 356 КК України, за фактом того що, посадові особи ПАТ «Донецькоблгаз» ВП “По газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” самовільно відключають багатоквартирні будинки від постачання газу, що є порушенням правил користування природнім газом населенням. В діях службових осіб Краматорського Управління по газопостачанню та газифікації (далі Краматорського УГГ) вбачаються ознаки самоуправства.

21 серпня 2017 року Головне управління Держпраці у Донецькій області складено акт № 05.4-3/10 за наслідком проведеної на підстав зазначеної ухали суду позапланової перевірки ПАТ «Донецькоблгаз» ВП «Краматорське управління по газопостачанню та газифікації» у період з 14 по 21 серпня 2017 року за адресою Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Південна, 1 на предмет дотримання вимог нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки.

Під час перевірки відповідачем виявлено 19 порушень нормативно-правових актів, детальний опис яких викладено в акті.

На підставі акту перевірки відповідачем видано припис від 21 серпня 2017 року № 05.4-3/10 дотримуватись позивачу вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, вимог безпечного виконання та організації технічного обслуговування, експлуатації газового господарства. Викладено вимогу усунути порушення, виявлені в ході перевірки (та які викладено в акті перевірки), а саме:

1. фахівці СПГГ (ЕХЗ та КПО), що беруть участь у роботах з технічного обстеження, які пов’язані з виконанням неруйнівного контролю, не сертифіковані відповідно до Правил сертифікації персоналу з неруйнівного контролю, що є порушенням ст. 13 ЗУ № 2694, Правил сертифікації персоналу з неруйнівного контролю, затверджених наказом № 1387 від 10.12.2012 (далі – Правил № 1387), р. ІІІ, п. 3.2, п. 3.3, р. IX п. 9.2, НПАОП 0.00-1.76-15 Правил безпеки систем газопостачання (ПБСГ), р. 5.8 ДСТУ Б В.2.5.-29:2006;

2. служби недоукомплектовані робітниками згідно розрахунку на 2017 рік: експлуатації вуличних газопроводів, дворових вводів та ГРП на 66 %, експлуатації внутрішньо будинкового обладнання на 53 %, електрохімічного захисту на 50 %, газифікації та врізок на 40 %, АДС на 36 %, служба режимів газопостачання на 16 %, що є порушенням ст. 13, 14 ЗУ № 2694, р. ІІІ п. 3.2, 3.3. НПАОП 0.00-1.76-15 ПБСГ;

3. не забезпечено персонал служб, що виконують газонебезпечні роботи комплектами інструментів з кольорового металу або інструментів з нанесенням спеціального покриття, який унеможливлює іскроутворення для виконання ремонтних роботах у загазованому середовищі, що є порушенням ст. 13, 14 ЗУ № 2694, р. ІІІ п. 3.2, 3.3, р. IV п. 4.3, р. VІІ п. 7.24 НПАОП 0.00-1.76-15 ПБСГ;

4. аварійні роботи та роботи з заміни газових лічильників газонебезпечними виконуються з порушенням одним слюсарем, що є порушенням ст. 13, 14 ЗУ № 2694, р. VІІ п. 7.4 НПАОП 0.00-1.76-15 ПБСГ;

5. служби АДС, СЄВГ та ГРП, Газифікації та врізок не забезпечено спеціальним укриттям (палатками) для виконання робіт в негоду, що є порушенням ст. 13, 14 ЗУ № 2694, р. ІІІ п. 3.3, 3.4 НПАОП 0.00-1.76-15 ПБСГ;

6. не в повному обсязі забезпечено запчастинами і матеріалами технічні служби для утримання систем газопостачання і обладнання в безпечному стані, що є порушенням ст. 13, 14 ЗУ № 2694, р. ІІІ п. 3.2, 3.3 НПАОП 0.00-1.76-15 ПБСГ;

7. бригади, що повинні виконувати роботи з перевірки і прочищення димових та вентиляційних каналів не забезпечено приладами та інструментами для виконання вищевказаних робіт, що є порушенням ст. 13, 14 ЗУ № 2694, р. ІІІ п. 3.2, 3.3 НПАОП 0.00-1.76-15 ПБСГ;

8. не надано акти готовності до роботи обладнання сезонної дії (2016-2017 р.р.), що є порущенням ст. 13, 14 ЗУ № 2694, V. 3.2.8 НПАОП 0.00-1.76-15 ПБСГ;

9. не виконуються графіки технічного обслуговування і ремонту споруд, обладнання та пристроїв газового господарства технічними службами у зв’язку з нехваткою робітників та чотирьох добовим графіком роботи, що є порушенням ст. 13, 14 ЗУ № 2694, р. ІІІ п. 3.3 НПАОП 0.00-1.76-15 ПБСГ;

10. спеціалізовані автомобілі АДС не забезпечені автономними засобами зв’язку, сиреною, проблисковим маячком синього кольору не укомплектовані згідно з переліком оснащення аварійних автомобілів АДС, який затверджується газорозподільним підприємством, що є порушенням ст. 13, 14 ЗУ № 2694, р. VІІІ п. 8.9 НПАОП 0.00-1.76-15 ПБСГ;

11. не проведено технічне обстеження ОСГ, згідно з п. 21 Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування ) машин, механізмів устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ від 26.05.2004 № 687 (далі – Порядок № 687), а саме: газопроводам віком понад 40 років, згідно з додатком. Враховуючи вищевикладене роботодавцем не було припинено експлуатацію устаткування до проведенням експертного обстеження, що є порушенням ст. 13, 14 ЗУ № 2694, р. VІ п. 15 НПАОП 0.00-1.76-15 ПБСГ; п. 22 Порядку № 687, п. 4.1 розділу ІV Порядку технічного огляду, обстеження, оцінки та паспортизації технічного стану, здійснення запобіжних заходів для безаварійного експлуатування систем газопостачання, затвердженого Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 24.10.2011 № 640 (далі – Порядок № 640);

12. не виконано технічне та експертне обстеження обладнання та запорної арматури газового господарства, що є порушенням ст. 13, 14 ЗУ № 2694, п. 9, 10, 21-23 Порядку № 687;

13. пульсація струму на виході катодних перетворювачів з електронним регулюванням значно перевищує допустимі 3 %, що є порушенням ст. 13, 14 ЗУ № 2694, р. ІХ п. 9.2 НПАОП 0.00-1.76-15 ПБСГ, дод. р. 2.2 ДСТУ Б В 2.5 – 29:2006;

14. коефіцієнт корисної катодної дії катодних перетворювачів значно менше допустимих 70 %, що є порушенням ст. 13, 14 ЗУ № 2694, р. ІХ п. 9.2 НПАОП 0.00-1.76-15 ПБСГ, дод. р. 2.14 ДСТУ Б В 2.5 – 29:2006;

15. не визначено ділянки впливу блукаючих струмів (постійних і перемінних), при наявності їх джерел, що є порушенням ст. 13, 14 ЗУ № 2694, р. ІХ п. 9.2 НПАОП 0.00-1.76-15 ПБСГ, ДСТУ Б В 2.5 – 29:2006 дод. Д. п. д.1, д.2, дод. Е п. е. 1, е. 2;

16. не організовано енергетичну службу підприємства, що є порушенням ст. 13, 14 ЗУ № 2694, п. 1.3.1, 1.3.3 НПАОП 40.1-1.21-98 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів;

17. не організовано службу, дільницю або бригаду, не виконано розрахунків штату для виконання робіт з технічного обстеження газопроводів Краматорського УГГ, що є порушенням ст. 13, 14 ЗУ № 2694, р. ІІІ п. 3.2, 3.3, р. ІХ п. 9.2 НПАОП 0.00-1.76-15 ПБСГ, р. 5.8 ДСТУ Б В 2.5 – 29:2006;

18. не усунуто зауважень раніше виданих актів і приписів, а саме: не укомплектовані технічні служби персоналом згідно штатного розрахунку; не забезпечено технічні служби іскронеобразуючим інструментом; служби електрохімічного захисту газопроводів від корозії не в повному обсязі забезпечена приладами для виконання робіт з безпечної експлуатації систем газопостачання (приборами реєструючого типу для вимірювання захисних потенціалів, відсутні прилади перевірки пульсацій струму на виході катодних перетворювачів та замірів впливу перемінних блукаючих струмів) з урахуванням обсягу, складності господарства, а також вимог Правил, що є порушенням ст. 39 ЗУ № 2694, р. ІІІ п. 3.3, р. ІХ п. 9.2 НПАОП 0.00-1.76-15 ПБСГ, р. 5.8 ДСТУ Б В 2.5 – 29:2006;

19. своєчасно не переглянуто декларацію щодо об’єктів підвищеної небезпеки, що є порушенням ст. 10 ЗУ № 2694, п. 12 Порядку про ідентифікацію та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ від 11.07.956.

Суд зауважує, що останнє викладене у приписі порушення, яке слідує після порушення № 18, зазначено у приписі також як порушення № 18, разом із цим з огляду на нумерацію п/п порушень у акті перевірки та у приписі вбачається, що це є опискою, дійсним номер останнього з викладених у приписі порушень слід вважати № 19.

Не погодившись із зазначеним приписом позивач звернувся до суду із цим позовом.

При вирішенні даної справи суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V встановлено, що державний нагляд (контроль) це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини 1 статті 38 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII, державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ядерної та радіаційної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, встановлено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов’язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно з підпунктом 5 пункту 6 вказаного Положення передбачено, що Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об’єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці.

Відповідно до абзацу першого пункту 7 вказаного Положення передбачено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно з абзацами 1 та 3 пункту 1 Положення про Головне управління Держпраці у Донецькій області, затвердженого Наказом Державної служби України з питань праці від 07 травня 2015 року № 16, встановлено, що Головне управління Держпраці у Донецькій області (далі - Управління Держпраці) є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

Підпунктом 15 пункту 4 вказаного Положення та підпунктом 15 пункту 4 Положення про Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області, затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України від 27 березня 2015 року № 340, передбачено, що Управління Держпраці відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства з охорони праці в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення.

Також, відповідно до підпункту 5 пункту 6 Положення про Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області передбачено, що Управління Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право проводити безперешкодно відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об’єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, нагляд та контроль за дотриманням якого віднесено до повноважень Управління Держпраці.

Статтями 5 та 6 Закону № 877-V передбачені планові та позапланові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю).

Отже, Головне управління Держпраці у Донецькій області наділене повноваженнями проводити перевірки суб’єктів господарювання на предмет дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 року № 1669-VII встановлений мораторій на проведення перевірок органами і посадовими особами, уповноваженими законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності. Зазначено, що органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, у період та на території проведення антитерористичної операції тимчасово забороняється проведення планових та позапланових перевірок суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність у зоні проведення антитерористичної операції, крім позапланових перевірок суб'єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», зокрема статтею 31 встановлено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України) здійснюються протягом серпня - грудня 2014 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

Постановою Кабінету Міністрів України «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами» від 13 серпня 2014 року № 408 встановлено, що у зв'язку із запровадженням статтею 31 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами передбачено надання дозволу Кабінету Міністрів України на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб підприємців державними інспекціями та іншими контролюючими органами за переліком згідно з додатком (за винятком перевірок стану підготовки до роботи енергетичних об'єктів суб'єктів електроенергетики та суб'єктів відносин у сфері теплопостачання) здійснюється шляхом прийняття відповідного розпорядження.

Надання дозволу на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб підприємців не потребується у разі, коли такі перевірки проводяться за рішенням суду, на вимогу службових осіб у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.

З матеріалів справи вбачається, що дозвіл на проведення позапланової виїзної перевірки позивача з питань додержання суб’єктом господарювання законодавства про працю, дотриманням вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення надано ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 25 липня 2017 року у справі № 234/10050/17 (провадження № 1-кс/234/3825/17).

Згідно зі ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов’язковим до виконання.

Суд наголошує на тому, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2014 року № 408 надання дозволу на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб підприємців не потребується у разі, коли такі перевірки проводяться за рішенням суду.

За таких обставин, враховуючи наявність судового рішення щодо надання дозволу на проведення позапланової перевірки відповідач був наділений правом на проведення такої перевірки. Крім того, позивач не скористався правом не допустити посадових осіб до перевірки, позапланова перевірка проведена та складені відповідні акти перевірки, наказ про проведення вичерпав свою дію в часі.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про правомірність здійснення відповідачем перевірки позивача на підставі ухвали суду у межах збирання доказів у кримінальному провадженні, у зв’язку з чим суд не приймає до уваги посилання товариства з цього приводу.

Також суд не погоджується з доводами позивача стосовно того, що управління Держпраці при здійснені перевірки вийшло за межі наданих ухвалою суду від 25 липня 2017 року у справі № 234/10050/17 (провадження № 1-кс/234/3825/17) повноважень та провело перевірку за межами рамок кримінального провадження.

Так, ухвалою суду від 25 липня 2017 року у справі № 234/10050/17 (провадження № 1-кс/234/3825/17) надано дозвіл на проведення позапланової виїзної перевірки з питань додержання суб’єктом господарювання законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування, дотриманням вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення. Вказане формулювання не виключає можливості проведення перевірки з питань додержанням суб’єкта господарювання законодавства про працю, дотриманням вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки і в частині: «дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, вимог безпечного виконання та організації технічного обслуговування експлуатації газового господарства».

Згідно з ч. 7 ст. 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п’яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до ч. 8 зазначеної статті припис – це обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

Згідно з ч. 9 цієї статті розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, повинен містити такі відомості: дату складення; тип заходу (плановий чи позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); термін усунення порушень; посилання на акт, у якому були зазначені виявлені під час заходу державного нагляду (контролю) порушення; найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування та місцезнаходження суб'єкта господарювання, а також прізвище, ім'я та по батькові його керівника чи уповноваженої ним особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід; прізвище, ім'я та по батькові інших осіб, які взяли участь у здійсненні заходу.

За оглядом спірного припису на предмет зазначення у ньому необхідних реквізитів судом встановлено, що такі реквізити у ньому наявні.

Зокрема, у приписі вказано, що терміном усунення виявлених порушень №№ 2-10, 13-15, 19 визначено 21 листопада 2017 року, терміном усунення порушення № 8 визначено 21 вересня 2017 року. Також у приписі вказано про надання підприємству тижня з дня закінчення строку на усунення виявлених порушень для повідомлення відповідача про усунення кожного з порушень. Щодо інших порушень, строк усунення яких у приписі не визначено (№№ 1, 11, 12, 16-18), зазначено, що їх виявлення потребує заборони (обмеження) виконання робіт (виробництва), - так, в акті перевірки вказано позивачу негайно зупинити ведення відповідних робіт з експлуатації устаткування та виконання робіт, щодо яких допущено вказані порушення.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

Так, 06 листопада 2017 року до Донецького оружного адміністративного суду надійшов позов Державної служби України з питань праці до Публічного акціонерного товариства “По газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (справа № 805/3935/17-а), обґрунтований зокрема тим, що порушення №№ 1, 11, 12, 16-18, викладені в акті Головного управління Держпраці у Донецькій області від 21 серпня 2017 року № 05.4-3/10 відносно позивача створюють загрозу життю та здоров’ю людей, що свідчить про необхідність негайної заборони експлуатації устаткування та виконання робіт, щодо яких допущено вказані порушення.

Таким чином, не визначення у приписі терміну усунення порушень №№ 1, 11, 12, 16-18 є обґрунтованим, оскільки їх характер може свідчити про необхідність їх негайного усунення у зв’язку з загрозою життю та здоров’ю людей.

Згідно з ч. 8 ст. 7 Закону № 877-V припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону № 877-V невиконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.

Згідно ст. 21 Закону № 877-V суб'єкт господарювання має право звернутися до відповідного центрального органу виконавчої влади або до суду щодо оскарження рішень органів державного нагляду (контролю).

При вирішенні питання щодо правомірності спірного припису в частині змісту порушень, вимогу усунення яких документ містить, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону № 2694 роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Щодо порушення, викладеного у приписі за № 1 суд вважає за необхідне зазначити , що зі змісту Правил № 1378 вбачається, що роботи з неруйнівного контролю металу та зварних з'єднань при виготовленні, монтажі, експлуатації, реконструкції, ремонті, експертному обстеженні та технічному огляді машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, згідно з додатком 3 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107 (далі – Порядок № 1107), проводяться кваліфікованими фахівцями, що пройшли процедуру сертифікації.

Згідно з п.п. 1.1 р. 1 Правил № 1378 ці Правила є обов’язковими для всіх суб’єктів господарювання та фахівців, які виконують вищенаведені роботи.

Відповідно до п. 6 Порядку № 1107 дозвіл за формою згідно з додатком 1 видається роботодавцеві - на виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 2, або на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3; виробникові або постачальникові машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (далі - виробник або постачальник) - на застосування машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3.

Так, позивач має дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки № 1059.16.14.

Позивачем не заперечується факт необхідності ведення підприємством робіт неруйнівного контролю металу та зварних з'єднань при виготовленні, монтажі, експлуатації, реконструкції, ремонті, експертному обстеженні та технічному огляді машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, згідно з додатком 3 до Порядку № 1107. У той же час зазначає, що на виконання таких робіт з обстеження газопроводів з неруйнівного контрою ним укладено відповідний договір від 05 серпня 2015 року № 31-нк із ТОВ «Учбово-технічний центр», копія якого та додаткової угоди між сторонами до нього від 28 березня 2016 року № 31 наявна в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися.

Суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем не наведено доказів того, що під час перевірки ним надавались відповідачу документи, що свідчили б про наявність у працівників ПАТ «Донецькоблгаз» або ТОВ «Учбово-технічний центр» відповідних сертифікатів на виконання вищевказаних робіт. Такі докази не надавались суду і в ході розгляду справи.

Виходячи зі ст. 7 Закону № 877-V припис – це документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення суб’єктом господарювання порушень, виявлених в ході перевірки такого суб’єкту.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Беручи до уваги наведене, при визначенні у приписі порушення під № 1 відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, передбачені законами.

Суд також зауважує, що при наданні оцінки порушенню № 1 слід звернути увагу на віднесення вказаного порушення до тих, які викликають необхідність заборони ведення робіт з технічного обслуговування, експлуатації газового господарства та електрогосподарства підприємства та створюють загрозу життю і здоров’ю людей.

Згідно зі статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Стаття друга Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікованої Україною 17.07.1997 р., набула чинності для України 11.09.1997 р.) (далі - Конвенція), яка закріплює право на життя, також покладає на органи державної влади, в тому числі, позитивний обов'язок створити необхідні правові умови для захисту життя людини. Зокрема в 2002 році Європейський суд з прав людини значно розширив стандарт ст. 2 Конвенції, визнавши обов'язок держави вжити належних заходів для захисту життя від реальної та нагальної небезпеки, про яку органи державної влади знали або повинні були знати.

Так, в рішеннях Європейського суду з прав людини зазначено: "(...) стаття 2 стосується не тільки позбавлення життя, що є наслідком використання сили представниками держави, але й також відповідно до першого речення частини першої встановлює позитивний обов'язок держави вжити належних заходів для охорони життя тих, хто знаходиться під її юрисдикцією. Суд вважає, що цей обов'язок повинен тлумачитись таким чином, аби мати застосування в контексті будь-якої діяльності, як публічної так і ні, за якою на кон може бути поставлене право на життя і тим більше у випадках промислової діяльності, яка в силу свого характеру є небезпечною (...)" (Oneryildiz V. Turkey, 2002. Mastromatteo v. Italy, 2002. Paul and Audrey Edwards v. United Kigdom, no 46477/99 §54 ECHR, 2002-11 та ін.).

Враховуючи наведене, припис в цій частині є правомірним.

Щодо порушення під номером 2, у судовому засіданні позивач фактично визнав недоукомплектованість певних служб, разом із цим зазначив, що ним здійснюється добір на вакантні посади. Так, зокрема, ним надано до Дружківського центру зайнятості лист від 04 жовтня 2016 року № 10/596 та звітність до центру зайнятості про попит на робочу силу від 14 вересня 2017 року.

У той же час, вказані документи не можна вважати такими, що свідчать безпосередньо про відсутність порушення, яке полягає у недоукомплектованості служб, у зв’язку з чим спірний припис в цій частині є правомірним.

Стосовно порушення № 3 суд зазначає, що позивач вказує про наявність в нього відповідного комплекту інструменту, про що для доручення до матеріалів справи надав відповідні докази (а.с. 197 т. 4). Відповідач не заперечує щодо наявності такого інструменту на підприємстві, разом із цим вказує на недостатню кількість таких комплектів.

Відповідно до п. 7.24 р. VІІ Правил безпеки систем газопостачання, затверджених Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 № 285 (далі – Правила № 285) при ремонтних роботах у загазованому середовищі необхідно застосовувати інструменти з кольорового металу або інструменти з нанесенням спеціального покриття, який унеможливлює іскроутворення. Інструменти і пристрої з чорного металу повинні бути обміднені або їх робочі частини змащені консистентною змазкою. Застосування у загазованому середовищі електричних інструментів забороняється.

Таким чином, вказаними Правила не визначено чіткої кількості інструментів з кольорового металу або інструменти з нанесенням спеціального покриття, який унеможливлює іскроутворення, що має бути наявна у суб’єктів господарювання, які ведуть ремонтні роботи у загазованому середовищі.

На підставі наведеного спірний припис в частині вказаного порушення є неправомірним та таким, що підлягає скасуванню.

При розгляді питання правомірності припису в частині порушення № 4 суд виходить з того, що п. 7.4 р. VІІ Правил № 285 визначено необхідність виконання газонебезпечних робіт бригадою у складі не менше двох працівників. Уведення в експлуатацію індивідуальних ГБУ, а також окремих газових приладів і апаратів у житлових будинках, технічне обслуговування та ремонт газового обладнання житлових і громадських будинків допускається виконувати одним працівником. Закріплено також, що газорозподільним підприємством допускається проводити технічний огляд ГРП, які розташовані в окремих будівлях, вбудованих і прибудованих до будов з відокремленим входом, одним працівником за інструкцією, яка містить додаткові заходи безпеки. Огляд ГРП, обладнаних системами телеметричного контролю, розташованими в шафах, на відкритих площадках, а також ГРУ може проводитися одним працівником. Ремонтні роботи в колодязях, тунелях, траншеях і котлованах глибиною понад 1 м, колекторах і резервуарах повинні виконуватися бригадою у складі не менше трьох працівників.

Таким чином, вказаним пунктом Правил передбачений виключний перелік робіт, які можуть проводитись одним працівником. Разом із цим, у такому переліку відсутні аварійні роботи.

Суд водночас звертає увагу на те, що Правила не містять чіткого визначення поняття «аварійні роботи» При цьому до газонебезпечних робіт, виходячи з п. 7.1 цих Правил, належать: підключення новозбудованих газопроводів до діючої системи газопостачання; пуск газу в системи газопостачання об’єктів при введенні в експлуатацію, після ремонту чи реконструкції, виконання пусконалагоджувальних робіт; уведення в експлуатацію ГРП, ШГРП, ГНС, ГНП, АГЗС, АГЗП, резервуарів ЗВГ; технічне обслуговування і ремонт діючих зовнішніх і внутрішніх газопроводів, споруд систем газопостачання, комбінованих будинкових регуляторів тиску, газообладнання ГРП, ШГРП, ГРУ, газовикористовуючих установок, обладнання насосно-компресорних і наповнювальних відділень, зливних естакад ГНС, ГНП, АГЗС, АГЗП, резервуарів ЗВГ, а також вибухозахищеного електрообладнання; робота на байпасі ГРП, ШГРП і ГРУ; усунення закупорювань, установлення і зняття заглушок на діючих газопроводах, а також від’єднання від газопроводів агрегатів, обладнання і окремих вузлів; відключення від діючих газопроводів, консервація і реконструкція газопроводів і газовикористовуючого обладнання сезонної дії об’єктів систем газопостачання; виконання операцій зливання-наливання на резервуарах ГНС, ГНП, АГЗС, АГЗП і АЦЗГ, заповнення резервуарів ЗВГ, злив ЗВГ із несправних і переповнених балонів, зливання невипарних залишків, заправлення автомобілів і балонів; ремонт і огляд колодязів, видалення води і конденсату із газопроводів і конденсатозбірників; підготовка до технічного огляду резервуарів і балонів ЗВГ і його проведення; розкриття ґрунту в місцях витоку газу для їх усунення; технічне обслуговування і ремонт побутових газовикористовуючих приладів і апаратів; роботи у технологічних апаратах, резервуарах, цистернах, колекторах, колодязях, тунелях, приямках тощо.

У п. 7.13 цих Правил визначено, що газонебезпечні роботи необхідно виконувати у світлий час доби, а при ліквідації наслідків аварійної ситуації – цілодобово.

Тобто, ліквідація наслідків аварійної ситуації (аварійні роботи) – є роботами газонебезпечного характеру, що виконуються не лише у світлий час, а цілодобово.

Як закріплено у п. 7.4 Правил № 285 газонебезпечні роботи необхідно виконувати бригадою у складі не менше двох працівників.

Крім цього, з п. 8.1 цих Правил вбачається, що виїзд на місця аварій здійснюється саме бригадою аварійно-диспетчерської служби, а не, наприклад, одним працівником.

Виходячи з наведеного, спірний припис в цій частині є правомірним.

Стосовно припису в частині порушень під №№ 5, 7 суд зауважує, що згідно зі ст. 7 Закону № 877-V припис – це обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

Логічним є висновок, що з урахуванням наведеної норми у приписі визначаються лише порушення, стосовно яких контролюючий орган висуває обов’язкові до виконання вимоги щодо їх усунення.

У оскаржуваному приписі відповідачем встановлено, що порушення №№ 5, 7 позивачем в ході перевірки усунуто.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про протиправність вимоги їх усунення, а, отже, припис в цій частині є неправомірним та підлягає скасуванню.

Щодо порушення № 6, де зазначено про неповне забезпечення запчастинами і матеріалами технічних служб для утримання систем газопостачання і обладнання в безпечному стані, що є порушенням ст. 13, 14 ЗУ № 2694, р. ІІІ п. 3.2, 3.3 НПАОП 0.00-1.76-15 ПБСГ, - суд зазначає, що позивач фактично позбавлений можливості усунути таке порушення, оскільки відповідачем не визначено якими саме запчастинами та матеріалами не укомплектовані технічні служби, відсутність яких саме запчастин та матеріалів перешкоджає утриманню систем газопостачання і обладнання в безпечному стані.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, припис в цій частині є неправомірним і таким, що підлягає скасуванню.

Стосовно ненадання актів готовності до роботи обладнання сезонної дії (2016-2017 р.р.), що є порушенням ст. 13, 14 ЗУ № 2694, V. 3.2.8 НПАОП 0.00-1.76-15 ПБСГ та визначено у приписі під номером 8 суд зазначає, що в ході розгляду справи позивачем надано внутрішні документи підприємства, які, за його посиланнями, є саме актами готовності до роботи обладнання сезонної дії. Останні, за твердженнями позивача, не надавались ним під час перевірки у зв’язку з перебуванням відповідального за це працівника у відпустці.

У той же час, як вже вказувалось вище, згідно із частиною 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Надані позивачем докази в частині відсутності (усунення) порушення № 8 не можуть бути прийняті судом як абсолютно достовірні, адже ті доводи та документи, які надані суду, лише підтверджують те, що товариством, імовірно, вживалися заходи для підготовки актів готовності до роботи обладнання, однак, факт належності таких документів не може вважатися встановленим.

Оцінюючи наявні докази, необхідно дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Федорченко та Лозенко проти України» (заява N 387/03 §53), відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

Оцінка судом обставин справи базується на наданих доказах, їх належності та переконливості, в поєднанні з принципами КАС України.

Як передбачає ч. 2 ст. 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Обов'язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визнана джерелом права.

Надання позивачем стосовно відсутності порушення № 8 лише внутрішніх документів, не підтверджених об’єктивними фактами, не можна вважати наданням належних та допустимих доказів «поза розумним сумнівом» про відсутність порушення вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, виявленого в ході перевірки.

Крім того, з урахуванням характеру порушення № 8, висновок про його відсутність (усунення) потребує спеціальних знань та не може бути наданий безпосередньо судом. Водночас необхідно зазначити, що саме до компетенції Управління Держпраці належить перевірка наявності порушень у сфері охорони праці.

Слід також зазначити, що у разі наявності у позивача доказів відсутності (усунення) вказаного порушення він був наділений правом повідомити про вказаний факт відповідача протягом тижня з дня закінчення строку на усунення порушення.

Аналогічних висновків суд дійшов також і при вирішенні питання правомірності спірного припису в частині надання позивачем внутрішніх документів товариства на підтвердження відсутності порушень №№ 11-15, оскільки неможливо встановити наявність чи відсутність таких порушень без наявності спеціальних знань, а наявність чи відсутність порушень №№ 13-15 неможливо встановити, крім іншого, без огляду об’єктів, що перевірялись, особою, що має відповідну кваліфікацію та спеціальні знання.

За наданими під час судового засідання пояснення свідка – головного державного інспектора ГУ Дежправці у Донецькій області ОСОБА_5, яки проводив перевірку позивача, вказані порушення від час проведенням перевірки були наявні, підлягають усуненню, про що вказано у спірному приписі.

Безпосередньо щодо законності вимог відповідача в частині необхідності проведення технічного обстеження ОСГ, згідно з п. 21 Порядку № 687, а саме: газопроводам віком понад 40 років, згідно з додатком, та припинення експлуатації устаткування до проведенням експертного обстеження (чого позивачем не здійснено, що вказано у приписі як порушення № 11) суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1.18 р. V Правил № 285 позачергові КПО (комплексні приладові обстеження) газопроводів необхідно проводити у разі якщо строк експлуатації перевищує для сталевих газопроводів - 40 років, для поліетиленових - 50 років.

До припису додано перелік інвентаризаційних номерів газопроводів, що мають бути обстежені.

Відповідно до п. 1.5 Порядку технічного огляду, обстеження, оцінки та паспортизації технічного стану, здійснення запобіжних заходів для безаварійного експлуатування систем газопостачання, затвердженого наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 24.10.2011 N 640 комплексне приладове обстеження (далі - КПО) - комплекс робіт по надтрасовому обстеженню газопроводу без його розкриття за допомогою приладів, до складу яких входять роботи з визначення місця розташування газопроводу, глибини його укладання (у разі необхідності), перевірки герметичності та виявлення місць пошкоджень ізоляції.

У той же час, на всіх суб'єктів господарювання, які проводять огляд, випробування та/або експертне обстеження (технічне діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (далі - устатковання), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України, а також на підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності і господарювання та фізичних осіб, що використовують найману працю, які мають намір розпочати або здійснюють експлуатацію устатковання підвищеної небезпеки поширюється дія Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. N 687.

Посилання позивача на те, що на нього не поширюється дія цього Порядку суд до уваги не приймає, оскільки судом встановлено, що позивач має дозвіл на ведення робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки № 1059.16.14, про що вже зазначалось вище.

З визначень термінів, що вживаються у цьому порядку, вбачається, що експертне обстеження (технічне діагностування) - комплекс робіт з визначення технічного стану, умов і строку подальшої безпечної експлуатації устатковання з урахуванням режиму роботи, а також визначення потреби у проведенні ремонту, модернізації, реконструкції або виведенні з експлуатації (далі - експертне обстеження).

Відповідно до п. 21, 22 Порядку № 687 експертне обстеження устатковання проводиться у разі закінчення граничного строку експлуатації. У разі досягнення граничного строку експлуатації роботодавець припиняє подальшу експлуатацію устатковання до проведення експертного обстеження.

З матеріалів щодо технічного стану газопроводів, копії яких наявні в матеріалах справи, не вбачається, коли саме настав/ має настати граничний строк їх експлуатації.

У той же час, з наведених документів вбачається, що певні газопроводи введені в експлуатацію понад 50 років тому.

Суд також зауважує, що при наданні оцінки порушенню № 11 слід звернути увагу на віднесення вказаного порушення до тих, які викликають необхідність заборони ведення робіт з технічного обслуговування, експлуатації газового господарства та електрогосподарства підприємства та створюють загрозу життю і здоров’ю людей.

Таким чином вимога відповідача усунути порушення, викладена у п. 11 припису є цілком обґрунтованою.

Щодо визначеного у приписі порушення № 12 стосовно того, що позивачем не виконано технічне та експертне обстеження обладнання та запорної арматури газового господарства, що є порушенням ст. 13, 14 ЗУ № 2694, п. 9, 10, 21-23 Порядку № 687, суд також зазначає, що дія Порядку № 687 поширюється на позивача, а, отже, вимоги цього Порядку для товариства є обов’язковими. Перелік об’єктів, що стосуються цього пункту, в яких перевищено граничний термін експлуатації, викладено в акті перевірки. Вказане порушення також віднесено до тих, що створюють загрозу життю і здоров’ю людей.

Порушення під номерами 13 та 14 позивач частково визнав, втім зазначив, що 60 % станцій катодного захисту введені експлуатацію до набрання чинності ДСТУ Б В 2.5 – 29:2006.

Такі посилання товариства суд до уваги не приймає та зазначає, що ДСТУ Б В 2.5 – 29:2006 прийнятий на підставі наказу Мінбуду України від 22.12.2006 р. № 424, чинний з 01.06.2007 р. та встановлює загальні вимоги до захисту від підземної і атмосферної корозії зовнішньої поверхні газопроводів та споруд на них і резервуарів скрапленого газу. Таким чином, з 01.06.2007 р. вказане устаткування має відповідати ДСТУ Б В 2.5 – 29:2006.

Стосовно заперечень товариства проти наявності порушення № 15 у зв’язку з виконанням ним вимог, вказаних відповідачем у цьому пункті, судом вже зазначено вище про неможливість прийняти такі твердження позивача як належні та допустимі докази у цій справі.

Таким чином, припис в частині порушень №№ 11-15 є правомірним.

При розгляді питання правомірності припису в частині порушення № 10 суд зазначає, що свідок ОСОБА_5 в ході розгляду справи не дав ґрунтовних пояснень стосовно того, яким саме чином встановлено, що оглянуті ним під час перевірки автомобілі АДС (які за посиланнями відповідача не забезпечені автономними засобами зв’язку, сиреною, проблисковим маячком синього кольору не укомплектовані згідно з переліком оснащення аварійних автомобілів АДС, який затверджується газорозподільним підприємством), належать саме позивачу.

Водночас, позивачем надано суду докази на підтвердження обладнання належних йому автомобілів необхідними засобами (а.с. 127, 130-134 т. 4).

На підставі наведеного спірний припис в частині порушення № 10 є неправомірним та підлягає скасуванню.

Щодо порушення, викладеного в оскаржуваному приписі під № 16 суд зазначає, що п. 1.3.1 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених Наказом Держнаглядохоронпраці України від 09.01.98 № 4, визначає, що керівник підприємства зобов'язаний забезпечити утримання, експлуатацію і обслуговування електроустановок відповідно до вимог чинних нормативних документів. Для цього він повинен призначити відповідального за справний стан і безпечну експлуатацію електрогосподарства з числа інженерно-технічних працівників, які мають електротехнічну підготовку і пройшли перевірку знань у встановленому порядку (далі - особа, відповідальна за електрогосподарство); забезпечити достатню кількість електротехнічних працівників; затвердити Положення про енергетичну службу підприємства, а також посадові інструкції і інструкції з охорони праці; встановити такий порядок, щоб працівники, на яких покладено обов'язки з обслуговування електроустановок, вели ретельні спостереження за дорученим їм обладнанням і мережами - оглядом, перевіркою дії, випробуванням і вимірюванням; забезпечити перевірку знань працівників у встановлені строки згідно з вимогами цих Правил і "Правил технической эксплуатации электроустановок потребителей/Москва, Энергоатомиздат, 1989", затверджених Міненерго СРСР 21.12.84 (далі ПТЕ); забезпечити проведення протиаварійних, приймально-здавальних і профілактичних випробувань та вимірювань електроустановок згідно з правилами і нормами (ПТЕ); забезпечити проведення технічного огляду електроустановок.

На підтвердження організації енергетичної служби підприємства позивачем наведено, що обов’язки щодо справного стану і безпечної експлуатації електрогосподарства покладено наказом від 31 серпня 2016 року № 58 на начальника служби ЕХЗ ОСОБА_6, яким має посвідчення щодо допуску до робіт в електроустановках; розроблено положення про службу та посадову інструкцію; ведеться журнал протоколів перевірки знань посадових осіб та спеціалістів позивача за період з 24 жовтня по 27 жовтня 2016 року, зокрема, проведено засідання комісії з перевірки знань, про що складено протокол засідання комісії № 83 від 27 жовтня 2016 року. Копії відповідних документів наявні в матеріалах справи.

Стосовно порушення № 17 припису, суд вказує, що п. 9.2 р. ІХ Правил № 285 визначено, що проектування, будівництво та експлуатація установок захисту від електрохімічної корозії споруд систем газопостачання повинна виконуватись згідно з вимогами ДСТУ Б.В.2.5-29:2006.

Відповідно до п. 5.8 ДСТУ Б В 2.5 – 29:2006 комплексне обстеження ПССГ з метою стану їх захисту від корозії і корозійного стану забезпечують організації, на які покладена експлуатація відповідних ПССГ, своїми силами чи за допомогою організацій, які мають ліцензію на виконання цих робіт згідно з чинним законодавством.

Таким чином, вказаними нормами, на які маються посилання у п. 17 припису, не визначено чітких вимог до організації служби, дільниці або бригади щодо виконання робіт з технічного обстеження газопроводів.

Позивачем на підтвердження відсутності зазначеного порушення надано копії наказу від 24 квітня 2017 року № 49 «Про проведення НПО газопроводів», графіку періодичної перевірки знань з питань охорони праці в службах позивача на 2017 рік, протоколу від 28 лютого 2014 року № 2 засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці, посвідчень щодо перевірки знань з охорони праці, посвідчення начальника учбового центру ОСОБА_7, ліцензії (серії АВ № 586367), переліку професій, відповідної декларації.

Представником відповідача та свідком ОСОБА_5 в ході розгляду справи не надано ґрунтовних пояснень щодо того, чи надавались такі документи позивачем в ході перевірки.

Враховуючи недоведеність управлінням Держапраці ненадання позивачем в ході перевірки доказів щодо відсутності порушень №№ 16, 17 та беручи до уваги надання відповідних документів в ході розгляду справи, суд дійшов висновку про протиправність та необхідність скасування припису в цій частині.

При вирішенні питання правомірності вимог відповідача щодо необхідності усунення позивачем зауважень раніше виданих актів і приписів, що викладено у пункті спірного припису № 18, суд зазначає, що відповідачем на вимогу суду не надано відповідні акти приписі, на підставі яких позивач мав усунути такі порушення: не укомплектовані технічні служби персоналом згідно штатного розрахунку; не забезпечено технічні служби іскронеобразуючим інструментом; служби електрохімічного захисту газопроводів від корозії не в повному обсязі забезпечена приладами для виконання робіт з безпечної експлуатації систем газопостачання (приборами реєструючого типу для вимірювання захисних потенціалів, відсутні прилади перевірки пульсацій струму на виході катодних перетворювачів та замірів впливу перемінних блукаючих струмів) з урахуванням обсягу, складності господарства, а також вимог Правил.

Таким чином, відповідачем не доведено існування викладених порушень та обов’язку позивача з їх усунення, а отже припис у цій частині є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно пункту припису № 19 щодо того, що позивачем своєчасного не переглянуто декларацію щодо об’єктів підвищеної небезпеки, що є порушенням ст. 10 ЗУ № 2694, п. 12 Порядку про ідентифікацію та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ від 11.07.956, - суд зазначає, що відповідно до п. 12 Порядку декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. № 956, декларація безпеки переглядається суб'єктом господарювання один раз на п'ять років. Декларація безпеки переглядається, уточнюється або розробляється в інші терміни у разі: зміни умов діяльності об'єкта підвищеної небезпеки, що призводять до підвищення або зниження ступеня небезпеки та рівня ризику, незалежно від їх причин; зміни та/або набрання чинності нормативно-правовими актами, що впливають на зміст відомостей, поданих у декларації безпеки; будівництва в прилеглих районах нових підприємств (об'єктів), якщо це впливає на зміст відомостей, поданих у декларації безпеки; обґрунтованої вимоги уповноваженого органу або громадськості.

На переконання суду, позивач фактично позбавлений можливості усунути таке порушення, оскільки відповідачем ані в приписі, ані в акті перевірки взагалі не визначено щодо яких саме об’єктів підвищеної небезпеки позивачу необхідно здійснити перегляд декларації та, зокрема, у які терміни перегляд декларації мав відбутись.

Крім цього, з наданих позивачем суду документів щодо експлуатації газонаповнювального пункту (що є об’єктом підвищеної небезпеки) з 2015 року вказаний об’єкт не використовується та опломбований (а.с. 224-229 т. 4).

Враховуючи наведене, в цій частині оскаржуваний припис також є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ст. 86 КАС України, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Беручи до уваги наведене адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи наведене суд вважає за необхідне присудити на користь позивача судовий збір пропорційно задоволеними позовним вимогам у сумі 757,89 (1600*9/19) грн.

Керуючись ст.ст. 2, 7-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства “По газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання неправомірним та скасування припису – задовольнити частково.

Визнати неправомірним та скасувати припис Головного управління Держпраці у Донецькій області Публічному акціонерному товариству “По газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” від 21.08.2017 року № 05.4-3/10, виданий на підставі акта перевірки суб’єкта господарювання (акт перевірки виробничого об’єкта) від 21.08.2017 року № 05.4-3/10, в частині порушень за №№ 3, 5, 6, 7, 10, 16, 17, 18, 19.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Головного управління Держпраці у Донецькій області на користь Публічного акціонерного товариства “По газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” судові витрати у сумі 757 (сімсот п’ятдесят сім) гривень 89 копійок.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складений та підписний 13 листопада 2017 року.

Суддя                                                   Арестова Л.В.