УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2017 р.Справа № 573/1675/15-а

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.,

представників сторін : позивача - Сенченка В.В., відповідача та третьої особи - ОСОБА_2,,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, Нововирківської сільської ради Білопільського району Сумської області на Постанову Білопільського районного суду Сумської області від 08.09.2017р. по справі № 573/1675/15-а

за позовом Комунальної установи Сумської обласної ради "Атинський психоневрологічний інтернат"

до Нововирківської сільської ради Білопільського району Сумської області третя особа ОСОБА_2

про визнання бездіяльності протиправною, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА

13 липня 2015 року Комунальна установа Сумської обласної ради «Атинський психоневрологічний інтернат» (далі по тексту - КУСОР «Атинський психоневрологічний інтернат», позивач) звернулась до суду з позовом до Нововирківської сільської ради Білопільського району Сумської області (далі по тексту - сільська рада, відповідач), в якому просила суд :

1) визнати неправомірною бездіяльність Нововирківської сільської ради Білопільського району Сумської області з розгляду звернень директора КУСОР «Атинський психоневрологічний інтернат» ОСОБА_4 від 08.12.2014 року № 385, від 16.04.2015 року № 102/1 про передачу земельної ділянки у постійне користування та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 42 га на території Нововирківської сільської ради Білопільського району Сумської області;

2) скасувати рішення 34 сесії Нововирківської сільської ради Білопільського району Сумської області від 16.04.2015 року в частині надання згоди на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для створення фермерського господарства гр. ОСОБА_2 на дану земельну ділянку з подальшою передачею її в оренду, в зв'язку з порушенням процедури прийняття цього рішення;

3) зобов'язати Нововирківську сільську раду Білопільського району Сумської області розглянути на черговому пленарному засіданні сесії клопотання, подані директором КУСОР «Атинський психоневрологічний інтернат» ОСОБА_4 від 08.12.2014 року № 385 та від 16.04.2015 року № 109 про передачу земельної ділянки у постійне користування та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 42 га на території Нововирківської сільської ради Білопільського району Сумської області - в порядку та в строки, передбачені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Земельним кодексом України, та прийняття рішення у відповідності до чинного законодавства України.

Ухвалою Білопільського районного суду Сумської області від 18.08.2015 року по справі № 573/1675/15-а залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, ОСОБА_2.

Постановою Білопільського районного суду Сумської області від 29.09.2015 року по справі № 573/1675/15-а в задоволенні адміністративного позову КУСОР «Атинський психоневрологічний інтернат» до Нововирківської сільської ради Білопільського району Сумської області, третя особа - ОСОБА_2 про визнання неправомірною бездіяльності відповідача з розгляду звернень директора КУСОР «Атинський психоневрологічний інтернат» ОСОБА_4 - відмовлено.

Провадження у справі щодо іншої частини позовних вимог - закрито.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2015 року по справі № 573/1675/15-а апеляційну скаргу КУСОР «Атинський психоневрологічний інтернат» залишено без задоволення. Постанову Білопільського районного суду Сумської області від 29.09.2015 року по справі № 573/1675/15-а залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.03.2017 року по справі № К/800/1460/16 касаційну скаргу КУСОР «Атинський психоневрологічний інтернат» задоволено частково.

Постанову Білопільського районного суду Сумської області від 29.09.2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2015 року по справі № 573/1675/15-а скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

У даній ухвалі судом касаційної інстанції зазначено, що при прийнятті рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду/користування орган місцевого самоврядування реалізує свої контрольні функції у сфері управлінської діяльності, а відтак, такий спір підпадає під юрисдикцію адміністративного суду. У справі, що розглядається, не встановлено того факту, що станом на дату звернення з цим позовом до суду відповідач як орган місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесено розпорядження землями комунальної власності, прийняв рішення, на підставі якого у третьої особи виникли речові права на земельну ділянку. З тих же мотивів немає обґрунтованих підстав вважати, що й рішення № 33 від 04.03.2015 року (в частині, що оскаржується) породжує цивільно-правові відносини, спір у яких має вирішуватися в порядку цивільного, а не адміністративного судочинства. Отже, висновки судів попередніх інстанцій в частині закриття провадження у справі ґрунтується на неправильному застосуванні норм процесуального права. Водночас, Вищим адміністративним судом України зазначено, що правова оцінка оскаржуваних рішень № 33 від 04.03.2015 року (в частині, що оскаржується) і № 34 від 16.04.2015 року мала б надаватися у взаємозв'язку із застосуванням питання про правомірність рішень, дій чи бездіяльності відповідача щодо розгляду звернень позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою. Вирішуючи питання про правомірність дій відповідача, передусім необхідно було встановити, чи розглядав він клопотання позивача у встановленому законом порядку, відтак які рішення (встановленої форми в межах своїх повноважень) прийнято за наслідками такого розгляду і з яких підстав. Власне правомірність рішень відповідача щодо розгляду звернень позивача (чи його бездіяльності з цього приводу) і має бути предметом перевірки на відповідність критеріям, встановленим в частині 3 статті 2 КАС України.

Частиною 5 ст. 227 КАС України передбачено, що висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Отже, в даному апеляційному провадженні справа розглядається з урахуванням наведених висновків суду касаційної інстанції.

З урахуванням уточнених позовних вимог, прийнятих судом, позивач просив суд :

1) визнати неправомірною бездіяльність відповідача з розгляду звернень директора КУ СОР «Атинський психоневрологічний інтернат» ОСОБА_4 від 08 грудня 2014 року №385, від 06 квітня 2015 року №102/1 про передачу земельної ділянки у постійне користування та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 42 га на території Нововирківської сільської ради Білопільського району Сумської області;

2) скасувати пункт 2 рішення 33 сесії Нововирківської сільської ради від 4 березня 2015 року в частині включення земельної ділянки площею 42,0445 га в перелік земель, які підлягають передачі громадянам для створення фермерського господарства;

3) скасувати рішення 34 сесії Нововирківської сільської ради від 16 квітня 2015 року в частині надання згоди ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для створення фермерського господарства на спірну земельну ділянку з подальшою передачею її в оренду у зв'язку з порушенням процедури прийняття цього рішення;

4) зобов'язати відповідача розглянути на черговому пленарному засіданні сесії клопотання, подані директором КУСОР «Атинський психоневрологічний інтернат» ОСОБА_4 від 08 грудня 2014 року №385, від 06 квітня 2015 року №102/1 про передачу земельної ділянки у постійне користування та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 42 га на території Нововирківської сільської ради в порядку та в строки, передбачені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Земельним кодексом України та прийняти рішення відповідно до чинного законодавства України;

5) зобов'язати Нововирківську сільську раду Білопільського району Сумської області розглянути на черговому пленарному засіданні сесії інше клопотання, яке буде подане директором КУСОР «Атинський психоневрологічний інтернат» ОСОБА_4 про передачу земельної ділянки в оренду та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 42 га на території Нововирківської сільської ради в порядку та в строки, передбачені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Земельним кодексом України та прийняти рішення відповідно до чинного законодавства України.

Ухвалою Білопільського районного суду Сумської області від 08.09.2017 року по справі № 573/1675/15-а за клопотанням представника позивача позовні вимоги КУСОР «Атинський психоневрологічний інтернат» про зобов'язання Нововирківської сільської ради Білопільського району Сумської області розглянути на черговому пленарному засіданні сесії клопотання, подані директором КУСОР «Атинський психоневрологічний інтернат» ОСОБА_4 від 08 грудня 2014 року №385 та від 06 квітня 2015 року №102/1 про передачу земельної ділянки у постійне користування та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 42 га на території Нововирківської сільської ради в порядку та в строки, передбачені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Земельним кодексом України та прийняти рішення відповідно до чинного законодавства України, а також про зобов'язання Нововирківської сільської ради Білопільського району Сумської області розглянути на черговому пленарному засіданні сесії інше клопотання, яке буде подане директором КУСОР «Атинський психоневрологічний інтернат» ОСОБА_4, про передачу земельної ділянки в оренду та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 42 га на території Нововирківської сільської ради в порядку та в строки, передбачені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Земельним кодексом України, та прийняти рішення відповідно до чинного законодавства України - залишено без розгляду.

Постановою Білопільського районного суду Сумської області від 08.09.2017 року по справі № 573/1675/15-а позов Комунальної установи Сумської обласної ради «Атинський психоневрологічний інтернат» до Нововирківської сільської ради Білопільського району Сумської області, третя особа - ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною та скасування рішення задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Нововирківської сільської ради Білопільського району Сумської області щодо нерозгляду клопотання директора КУСОР «Атинський психоневрологічний інтернат» від 08.12.2014 року № 385 про передачу земельної ділянки у постійне користування та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 42 га, яка розташована на території Нововирківської сільської ради Білопільського району Сумської області.

Скасовано рішення 34 сесії шостого скликання Нововирківської сільської ради Білопільського району Сумської області в частині надання ОСОБА_2 згоди на розроблення проекту землеустрою щодо відведення окремо сформованих земельних ділянок загальною площею 42,0445 га для створення фермерського господарства з подальшою передачею її в оренду.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Третя особа ОСОБА_2, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, просить суд апеляційної інстанції постанову Білопільського районного суду Сумської області від 08.09.2017 року по справі № 573/1675/15-а скасувати в частині задоволення позовних вимог, прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що право власності за Нововирківською сільською радою на спірну сформовану земельну ділянку площею 42 га було зареєстровано в лютому 2015 року, отже, клопотання КУСОР «Атинський психоневрологічний інтернат» від 08.12.2014 року № 385 про передачу земельної ділянки у постійне користування та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 42 га на території Нововирківської сільської ради Білопільського району Сумської області не могло бути розглянуте на пленарному засіданні, оскільки на дату звернення права власності на земельну ділянку Нововирківська сільська рада не набула, вказана земельна ділянка не перебувала на балансі сільської ради, а тому відсутні законні підстави розпоряджатися цією земельною ділянкою. Вказав, що позивач, у разі бажання отримати земельну ділянку у користування, мав можливість скористатися правом, передбаченим ч.2 ст.123 Земельного кодексу України, та самостійно без отримання дозволу замовити розроблення документації із землеустрою, письмово повідомивши Нововирківську сільську раду, з наданням договору на виконання робіт із землеустрою. Однак, КУСОР «Атинський психоневрологічний інтернат» таким правом не скористалась, проектну документацію не замовила. Отже, право позивача на розгляд його клопотання від 08.12.2014 року Нововирківською сільською радою та інші права порушені не були. Стверджує, що під час розгляду клопотання про надання ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою земельної ділянки на 34-й сесії Нововирківської сільської ради 16.04.2015 року порушень вимог Закону України «Про фермерське господарство» не відбулося, оскільки ОСОБА_2 було додано до клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою всі необхідні документи : копію паспорту та ідентифікаційного коду, копію диплому про освіту, викопіювання з кадастрової карти бажаного розташування земельних ділянок, обґрунтування щодо бажаного розміру земельної ділянки, перспективи розвитку фермерського господарства. На сесії сільської ради також було досягнуто згоди з ОСОБА_2 щодо його участі у вирішенні соціально-економічних потреб територіальної громади. Отже, висновки суду першої інстанції про порушення Закону України «Про фермерське господарство» при прийнятті спірного рішення є надуманими. Враховуючи викладене, вважає, що оскаржуване рішення 34 сесії Нововирківської сільської ради від 16.03.2015 року в частині надання згоди ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для створення фермерського господарства прийняте без порушень чинного законодавства України, підстави для його скасування відсутні.

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову Білопільського районного суду Сумської області від 08.09.2017 року по справі № 573/1675/15-а скасувати в частині задоволення позовних вимог, прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скраги послався на тіж підстави, що викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_2

Третя особа ОСОБА_2, який одночасно є представником відповідача, в судовому засіданні вимоги апеляційних скарг підтримав з підстав, викладених в останніх, просив суд апеляційної інстанції постанову Білопільського районного суду Сумської області від 08.09.2017 року по справі № 573/1675/15-а скасувати в частині задоволення позовних вимог, прийняти в цій частині нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в надісланих до суду письмових запереченнях та в судовому засіданні просив суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін. Стверджує, що Нововирківська сільська рада за результатами розгляду клопотання позивача від 08.12.2014 року № 385 повинна була або надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивовану відмову у його наданні, при цьому дане питання підлягало розгляду на пленарному засіданні ради. Однак, відповідач не розглянув клопотання позивача від 08.12.2014 року № 385 в порядку та у строк, встановлені статтею 123 Земельного кодексу України, обмежившись наданням відповіді, без прийняття рішення на пленарному засіданні. Пояснив, що ОСОБА_2 займається виключно юридичною практикою, що не свідчить про його кваліфікацію та досвід роботи у сільському господарстві, та не мав наміру фактично створювати фермерське господарство, маючи на меті оформити на себе спірну земельну ділянку та передати її іншій особі для обробітку та отримання прибутку. Таким чином, при прийнятті сільською радою оскаржуваного рішення порушено вимоги ст.7 Закону України «Про фермерське господарство», оскільки ОСОБА_2 не надано документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі. Також відповідачем не перевірено наявності умов і обставин, за яких у відповідності до ст.ст.1, 7, 8 Закону України «Про фермерське господарство» може бути виділена земельна ділянка для ведення фермерського господарства. Вважає, що Нововирківською сільською радою навмисно було позбавлено позивача права участі на 34-й сесії ради, на якій він мав рівне право отримати спірну земельну ділянку в оренду без проведення земельних торгів згідно з п.5 ч.2 ст.134 Земельного кодексу України (оскільки відповідачем не повідомлено позивача ані про те, що земельні ділянки пройшли реєстрацію, ані про те, що 33-ю сесією Нововирківської сільської ради від 04.03.2015 року вирішено не надавати земельні ділянки в постійне користування КУСОР «Атинський психоневрологічний інтернат»).

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін та третьої особи, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скаргі не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що 15 червня 2006 року між Білопільською районною державною адміністрацією та Атинським психоневрологічним інтернатом було укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Нововирківської сільської ради, площею 55,3789 га, строком на 5 років, з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2010 року, з переважним правом орендаря на поновлення договору на новий строк.

01 квітня 2011 року Білопільська районна державна адміністрація (далі по тексту - Білопільська РДА) уклала з Атинським психоневрологічним інтернатом договір оренди земель державної власності сільськогосподарського призначення №101, за яким в оренду були передані земельні ділянки непереоформлених паїв, які знаходяться на території Нововирківської сільської ради, площею 54,91 га ріллі, строком на 1 рік, з 01 квітня 2011 року по 31 березня 2012 року, з переважним правом орендаря на поновлення договору на новий строк (т.1, а. с. 8-10, 15-17).

10 липня 2014 року КУ СОР «Атинський психоневрологічний інтернат» звернулась до голови Нововирківської сільської ради Білопільського району Сумської області з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у постійне користування земельної ділянки на території Нововирківської сільської ради в розмірі 42 га із земель, якими установа користувалась тривалий час за договорами оренди від 15 червня 2006 року №255 та від 01 квітня 2011 року №101 (т.1, а. с. 24-25).

У відповідь голова Нововирківської сільської ради Білопільського району Сумської області листом від 11 серпня 2014 року за №1678 повідомив, що станом на зазначену дату в комунальній власності територіальної громади перебуває 41,99 га ріллі та 11,44 га сінокосів, які визнані судом відумерлою спадщиною. Крім того, вказав, що на ці земельні ділянки землевпорядна організація виготовила технічну документацію із землеустрою, однак, Нововирківська сільська рада (замовник) на даний час не в змозі оплатити вартість виконаної роботи. Після оплати, ці земельні ділянки використовуватимуться відповідно до чинного законодавства (т.1, а. с. 26).

08 грудня 2014 року позивач вдруге звернувся до Нововирківської сільської ради з клопотанням за №385 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у постійне користування земельної ділянки на території Нововирківської сільської ради площею 42 га (т.1, а. с. 27-29, т. 1).

У відповідь на це клопотання Нововирківська сільська рада надіслала листа №7 від 06 січня 2015 року за підписом сільського голови, в якому, серед іншого, було зазначено про те, що після реєстрації земельної ділянки у відділі державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Білопільського районного управління юстиції земельна ділянка (рілля та сіножаті) буде передана у користування або оренду відповідно до чинного законодавства (т.1, а. с. 30).

Листом від 6 квітня 2015 року за №102/1, який був отриманий Нововирківською сільською радою 15 квітня 2015 року, КУСОР «Атинський психоневрологічний інтернат» звернулась до відповідача з проханням повідомити про те, чи проведено державну реєстрацію прав на земельні ділянки, щодо яких прийнято судове рішення про визнання спадщини відумерлою і вкотре нагадав про свій намір набути право постійного користування ними (т.1, а. с. 31-32).

Листом Нововирківської сільської ради за №133 від 15 квітня 2015 року позивача повідомлено, що земельна ділянка, яку установа орендувала до 2011 року, передана до земель комунальної власності територіальної громади, щодо неї вже здійснено державну реєстрацію прав і її буде передано в оренду згідно з чинним законодавством (т.1, а. с. 33).

16 квітня 2015 року позивач втретє звернувся до голови Нововирківської сільської ради з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у постійне користування земельної ділянки на території Нововирківської сільської ради в розмірі 42 га з проханням запросити представника установи на засідання сесії, де буде розглядатись це клопотання (т.1, а. с. 34-35).

У відповідь на це клопотання Нововирківська сільська рада листом №133 від 15 травня 2015 року, з посиланням на частину 6 статті 118, статтю 121 Земельного кодексу України (далі по тексту - ЗК України) повідомила про те, що рішенням 34 сесії сільської ради від 16 квітня 2015 року на вказану земельну ділянку надано згоду на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для створення фермерського господарства з подальшою передачею її в оренду. Листа такого ж змісту відповідач надіслав Білопільській районній раді (за №254 від 18 травня 2015 року) (т.1, а. с. 36-38).

На звернення позивача від 29 травня 2015 року про надання рішення сесії сільської ради №34 про відмову в наданні дозволу на виготовлення документації на земельну ділянку в розмірі 42 га у постійне користування, відповідач листом №244 від 3 червня 2015 року повідомив, що землі комунальної власності площею 42,0445 га рішенням 33 сесії сільської ради включені в перелік земель, які підлягають передачі громадянам для ведення фермерського господарства (т.1, а. с. 39-40).

04 червня 2015 року КУСОР «Атинський психоневрологічний інтернат» повторно звернулась до відповідача з проханням надати належним чином завірені: копію рішення 34 сесії сільської ради від 16 квітня 2015 року та копію попереднього рішення стосовно земельної ділянки, щодо якої звертався позивач (т.1, а. с. 42).

На це звернення Нововирківська сільська рада надіслала листа №306 від 13 червня 2015 року за підписом сільського голови, яким повідомила, що згадану у зверненнях інтернату земельну ділянку передано в комунальну власність сільської ради. За рішенням 33 сесії сільської ради від 4 березня 2015 року земельні ділянки комунальної власності було включено в перелік земель для передачі громадянам України для створення фермерського господарства. Також зазначила, що основним мотивом для прийняття такого рішення було те, що в разі звернення спадкоємців або осіб, які були пропущені при паюванні та осіб, яким з інших причин неможливо надати земельні ділянки, в тому числі визначені при розподілі, можливо виділяти земельні ділянки за рахунок земель цієї категорії. Вказала, що 10 квітня 2015 року до сільської ради надійшло клопотання від фізичної особи щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для створення фермерського господарства. За наслідками розгляду цього звернення на сесії сільської ради прийнято рішення №34 від 16 квітня 2015 року, яким надано дозвіл для розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для створення фермерського господарства. На даний час розробляється технічна документація щодо відведення земельної ділянки для створення фермерського господарства (т.1, а. с. 43-44).

З матеріалів справи вбачається, що 04 березня 2015 року на пленарному засіданні тридцять третьої сесії шостого скликання Нововриківської сільської ради було прийнято рішення про включення земельних ділянок комунальної власності площею 42,0445 га в перелік земель, які підлягають передачі громадянам для створення фермерського господарства (п. 2 рішення) (т.1, а. с. 79).

Рішенням тридцять четвертої сесії шостого скликання Нововирківської сільської ради від 16 квітня 2015 року ОСОБА_2 надано згоду на розроблення проекту землеустрою щодо відведення окремо сформованих земельних ділянок у кількості 14 шт. орієнтовною площею 42,0445 га для створення фермерського господарства та ведення сільськогосподарської діяльності за рахунок категорії земель згідно КВЦПЗ сільськогосподарського призначення, які розташовані за межами населеного пункту та відносяться до комунальної власності Нововирківської сільської ради Білопільського району Сумської області (т.1, а. с. 80).

30 червня 2015 року ОСОБА_2 - третьою особою у справі - укладено договір №74/3015-ПВ з ТОВ «Гео-Бізнес», предметом якого є виконання проектних робіт з розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для створення фермерського господарства та ведення сільськогосподарської діяльності. Земельна ділянка розташована на території Нововирківської сільської ради Білопільського району Сумської області за межами населеного пункту (т.1, а. с. 100).

Не погодившись із вказаним рішенням 33 сесії Нововирківської сільської ради від 04.03.2015 року в частині включення земельних ділянок комунальної власності площею 42,0445 га в перелік земель, які підлягають передачі громадянам для створення фермерського господарства (п. 2 рішення), та рішенням 34 сесії від 16.04.2015 року про надання ОСОБА_2 надано згоду на розроблення проекту землеустрою спірних земельних ділянок, КУСОР «Атинський психоневрологічний інтернат» звернулась до суду з даним позовом про їх скасування, визнання неправомірною бездіяльності відповідача з розгляду звернень директора КУСОР «Атинський психоневрологічний інтернат» ОСОБА_4 від 08 грудня 2014 року №385, від 06 квітня 2015 року №102/1 про передачу земельної ділянки у постійне користування та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 42 га на території Нововирківської сільської ради, зобов'язання відповідача розглянути на черговому пленарному засіданні сесії вищезазначені клопотання позивача від 08.12.2014 року та від 06.04.2015 року, а також інше клопотання, яке буде подане позивачем про передачу земельної ділянки в оренду та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення вищезазначеної земельної ділянки, в порядку та в строки, передбачені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Земельним кодексом України та прийняти рішення відповідно до чинного законодавства України.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання неправомірною бездіяльності відповідача, а також в частині скасування рішення 34 сесії VІ скликання Нововирківської сільської ради Білопільського району Сумської області щодо надання ОСОБА_2 згоди на розроблення проекту землеустрою, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не розглянув належним чином клопотання директора КУСОР «Атинський психоневрологічний інтернат» ОСОБА_4 від 08.12.2014 року №385 про передачу земельної ділянки у постійне користування та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 42 га на території Нововирківської сільської ради, та не прийняв передбачене законом рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову в його наданні. Відповідач, всупереч вимогам ст.123 Земельного кодексу України, обмежився наданням відповіді на клопотання позивача, без прийняття відповідного рішення на пленарному засіданні сесії.

Крім того, за висновком суду першої інстанції, своїми діями відповідач порушив передбачений ст. 5 Земельного Кодексу України принцип рівності права на землю всіх учасників земельних правовідносин та право позивача на розгляд його клопотання нарівні з ОСОБА_2, у зв'язку з чим є протиправним та підлягає скасуванню рішення 34 сесії Нововирківської сільської ради від 16 квітня 2015 року в частині надання згоди ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для створення фермерського господарства на спірну земельну ділянку.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання неправомірною бездіяльності відповідача щодо розгляду клопотання позивача від 06 квітня 2015 року №102/1, суд першої інстанції виходив з того, що вказане звернення не відповідало вимогам ч. 2 ст. 123 ЗК України та фактично є запитом надати публічну інформацію щодо державної реєстрації земельних ділянок, які позивач мав намір взяти у постійне користування відповідно до попереднього клопотання від 08 грудня 2014 року, а отже, дії Нововирківської сільської ради щодо розгляду звернення директора КУ ГОР «Атинський психоневрологічний інтернат» від 06 квітня 2015 року №102/1 є правомірними.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про скасування п. 2 рішення 33 сесії Нововирківської сільської ради від 04 березня 2015 року в частині включення земельної ділянки площею 42,0445 га в перелік земель, які підлягають передачі громадянам для створення фермерського господарства, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, вирішуючи на пленарному засіданні 33 сесії шостого скликання, яке відбулося 04 березня 2015 року, питання щодо включення спірної земельної ділянки в перелік земель, які підлягають передачі громадянам для створення фермерського господарства, діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, отже, перегляду підлягає рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

В силу ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин віднесено до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад.

Зі змісту ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вбачається, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, зокрема, питання регулювання земельних відносин.

У відповідності до пункту "а" частини 2 статті 92 Земельного кодексу України права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

Відповідно до частин першої, другої статті 116 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

За змістом ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Відповідно до частин другої, третьої статті 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

За частинами 4, 6 статті 123 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Згідно з частиною 10 статті 123 ЗК України рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Порядок передачі земельних ділянок в оренду урегульований статтею 124 ЗК України.

Як встановлено частиною 1 статті 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно з частиною третьою цієї статті передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Таким чином, Земельним кодексом України встановлено підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у користування (оренду), а також порядок дій органів, уповноважені розглядати ці питання. Зокрема встановлено, що для передачі земельної ділянки у користування (оренду) зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у користування, за результатами розгляду яких визначені у статті 123 ЗК України органи приймають одне з відповідних рішень. Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування (оренду).

Отже, за результатами розгляду клопотання директора КУСОР «Атинський психоневрологічний інтернат» ОСОБА_4 від 8 грудня 2014 року №385 про передачу земельної ділянки у постійне користування та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 42 га на території Нововирківської сільської ради Білопільського району Сумської області Нововирківська сільська рада повинна була або надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову в його наданні, що зроблено не було. При цьому, таке звернення, в силу ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування», ч.1 ст.116 ЗК України повинно було розглядатись на пленарному засіданні ради як органу місцевого самоврядування.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідач не розглянув вищевказане клопотання позивача в строк та в порядку, встановленому статтею 123 Земельного кодексу України, обмежившись наданням відповіді, без прийняття відповідного рішення на пленарному засіданні сесії.

Таким чином, Нововирківська сільська рада діяла всупереч наданим їй повноваженням, у спосіб, який суперечив вимогам земельного законодавства, чим порушила право позивача на розгляд його питання компетентним органом місцевого самоврядування, а тому колегія суддів погоджується з висновком про визнання неправомірною бездіяльності відповідача з розгляду клопотання КУ СОР «Атинський психоневрологічний інтернат» від 08 грудня 2014 року №385 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у постійне користування земельної ділянки на території Нововирківської сільської ради площею 42 га.

Доводи апеляційних скарг про те, що на час надходження вказаного клопотання позивача, Нововирківська сільська рада не мала права розглядати його на пленарному засіданні сесії, оскільки не набула права власності на спірну землю в розумінні ст. 125 ЗК України, шляхом державної реєстрації, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони суперечать положенням ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування», якими передбачено, що питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради, та ст. 123 ЗК України в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, якою встановлений порядок розгляду клопотань про передачу земельних ділянок у користування.

Крім того, колегія суддів зауважує, що на даному етапі вирішувалось питання лише про надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою за клопотанням від 08.12.2014 року, а не про передачу у власність чи користування спірної земельної ділянки. Отже, доводи відповідача та третьої особи про те, що станом на час подачі клопотання від 08.12.2014 року Нововирківська сільська рада не набула права власності на спірну земельну ділянку, жодним чином не перешкоджали розгляду зазначеного клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Щодо позовних вимог КУСОР «Атинський психоневрологічний інтернат» про скасування рішення 34 сесії Нововирківської сільської ради від 16 квітня 2015 року в частині надання згоди ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для створення фермерського господарства на спірну земельну ділянку, колегія суддів зазначає наступне.

Правовідносини, пов'язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються, крім Земельного кодексу України, Законом України «Про фермерське господарство» (далі по тексту - Закон №973-ІV) та іншими нормативно-правовими актами України (стаття 2 Закону №973-ІV).

Відповідно до частин першої та другої статті 1 Закону №973-ІV (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону. Фермерське господарство діє на основі Статуту. У Статуті зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.

Можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов'язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов'язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства. Так, відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про фермерське господарство» після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

Порядок надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства передбачений спеціальним Законом №973-ІV.

Так, згідно з абзацами 1 та 2 частини 1 статті 7 вказаного Закону для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

Перелік документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.

Частинами другою та четвертою статті 7 Закону №973-IV передбачено, що заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду орган місцевого самоврядування розглядає у місячний строк і в разі її задоволення дає згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельної ділянки погоджується та затверджується відповідно до закону. У разі відмови органів державної влади та органів місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки для ведення фермерського господарства питання вирішується судом.

Отже, Закон України «Про фермерське господарство», який є спеціальним у даних правовідносинах, визначає обов'язкові вимоги до змісту заяви про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства, які дещо відрізняються від загальних вимог, передбачених статтею 123 ЗК України до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Зокрема, в заяві про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинно бути зазначено не лише про бажаний розмір і місце розташування ділянки, але й обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства.

Зазначені вимоги відповідають загальним принципам земельного законодавства (стаття 5 ЗК України) та меті правового регулювання земельних відносин у сфері діяльності фермерських господарств, яка полягає в створенні умов для реалізації ініціативи громадян щодо виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, а також для забезпечення раціонального використання і охорони земель фермерських господарств, правового та соціального захисту фермерів України (преамбула Закону України «Про фермерське господарство»).

За змістом статей 1, 7, 8 Закону України «Про фермерське господарство» заява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна містити комплекс передбачених частиною першою статті 7 Закону умов і обставин. У свою чергу, розглядаючи заяву громадянина по суті, орган місцевого самоврядування повинен дати оцінку обставинам і умовам, зазначеним у заяві, перевірити доводи заявника, наведені на обґрунтування розміру земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, в тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів.

Матеріалами справи підтверджено, що 10.04.2015 року ОСОБА_2 звернувся до Нововирківської сільської ради з клопотанням, в якому просив винести на розгляд сесії ради питання щодо надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності в оренду строком на 7 років, орієнтовною площею 42,0445 га ріллі, для створення фермерського господарства та ведення сільськогосподарської діяльності, за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за адресою : Сумська область, Білопільський район, с. Нові Вирки, за межами населеного пункту на території Нововирківської сільської ради (наприкінці с. Нові Вирки). До заяви додано : викопіювання з кадастрової карти; копію паспорту; копію ідентифікаційного номеру; копію довідки Управління Держземагентства у Сумській області від 07.04.2015 року № 764/01.23 про те, що згідно облікових даних прав власності або право користування на земельну ділянку в межах Сумського району не зареєстровано; копію диплому; обґрунтування бажаних розмірів земельної ділянки та напрямки діяльності майбутнього фермерського господарства.

Слід відмітити, що вказане клопотання не містить кількості членів фермерського господарства та обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства.

У доданому до клопотання обґрунтуванні також не зазначено кількості членів фермерського господарства (вказано лише, що заявник планує проводити за участю членів своєї родини, з подальшим залученням мешканців с. Нові Вирки на договірній основі) та не розкрито, з метою провадження якої діяльності заявнику необхідна земельна ділянка саме площею 42 га.

Як вбачається з наданої копії диплома ОСОБА_2 серії ІТ № 009414 (т.2, а.с.42), заявник закінчив Сумський сільськогосподарський технікум за спеціальністю «Правознавство». Отже, третьою особою отримано освіту у аграрному навчальному закладі, однак, за спеціальністю, яка не пов'язана безпосередньо з сільським господарством та не дає можливості набути досвіду роботи у сільському господарстві у розумінні Закону України «Про фермерське господарство».

Посилаючись у вказаному обґрунтуванні на те, що для фермерського господарства позивач має відповідну освіту та необхідний досвід, заявник вказує, що тривалий час співпрацює з сільськогосподарськими підприємствами, яким допомагав оформлювати статутну документацію для державної реєстрації юридичної особи, особисто допомагав організувати виробничу діяльність, приймав участь в обговоренні основних напрямків діяльності, під час обговорення та укладення договорів на поставку посівного матеріалу, паливно-мастильних матеріалів та іншого, у посівних роботах та збору врожаю, з подальшою її реалізацією. На даний час між заявником та сільськогосподарськими підприємствами існує домовленість (укладені договори) про спільне використання сільськогосподарської техніки, запровадження нових технологій обробітку земель та вирощування зернових та інших культур, надання взаємної допомоги під час посівних робіт та збору врожаю, залучення спільних коштів для придбання необхідної сільськогосподарської техніки, об'єднання спільних зусиль щодо реалізації сільськогосподарської продукції, що призведе до більш ефективної діяльності та збільшення доходів.

Разом з тим, жодних документальних доказів обставин, на які посилається заявник у цьому клопотанні, відповідачу надано не було.

Крім того, наведене вище мотивування заявника щодо спільного ведення господарської діяльності з іншими суб'єктами господарювання - сільськогосподарськими підприємствами - не узгоджується з визначенням фермерського господарства, наведеним у ст.1 Закону України «Про фермерське господарство» та ставить під сумнів наявність у заявника наміру ведення фермерського господарства на спірній земельній ділянці.

При цьому, з наявної в матеріалах справи копії протоколу 34 сесії Нововирківської сільської ради від 16.04.2015 року не вбачається, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення від 16.04.2015 року були проаналізовані та враховані обставини та умови, які у розумінні ст.ст.1, 7, 8 Закону України «Про фермерське господарство» є передумовами для створення фермерського господарства та відведення земельної ділянки з цією метою.

Тобто, у даному випадку Нововирківська сільська рада всупереч положенням ст. 7 Закону України «Про фермерське господарство» не надала оцінки обставинам та умовам, зазначеним у клопотанні ОСОБА_2, не перевірила, як останній обґрунтовував розмір земельної ділянки - 42,0445 га, про яку просив у заяві, які перспективи діяльності власного фермерського господарства він наводив при цьому, не навела, які з них були враховані при прийнятті відповідачем оскаржуваного рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для створення фермерського господарства.

Допущені відповідачем порушення не дають можливості пересвідчитися в дійсності волевиявлення ОСОБА_2 на створення фермерського господарства та раціонального використання земельної ділянки, про відведення якої він просить.

Крім того, колегія суддів відмічає, що земельна ділянка площею 42,0445 га перебувала в оренді позивача з червня 2006 року по березень 2012 року. Починаючи з липня 2014 року КУ СОР «Атинський психоневрологічний інтернат» неодноразово зверталася до Нововирківської сільської ради у визначеному ст. 123 ЗК України порядку з відповідними клопотаннями, а також зі зверненнями, в яких висловлювала свої наміри у подальшому взяти в постійне користування вказану земельну ділянку. На ці звернення сільська рада надавала формальні відповіді за підписом сільського голови. Вказане свідчить про те, що відповідачу достеменно було відомо про наміри позивача і надалі користуватися спірною землею.

Проте, незважаючи на це, питання надання земельної ділянки площею 42 га, яка є власністю територіальної громади Нововирківської сільської ради, в постійне користування КУ СОР «Атинський психоневрологічний інтернат» жодного разу не виносилося на розгляд сесії сільської ради.

Натомість, на засіданні 34 сесії сільської ради 16 квітня 2015 року було розглянуте клопотання ОСОБА_2 від 10 квітня 2015 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки в оренду для створення фермерського господарства та прийняте відповідне рішення про його задоволення.

Відповідно до ст.5 ЗК України земельне законодавство базується на таких принципах: а) поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; б) забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; в) невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом; г) забезпечення раціонального використання та охорони земель; ґ) забезпечення гарантій прав на землю; д) пріоритету вимог екологічної безпеки.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, своїми вказаними вище діями відповідач порушив закріплений у п. «б» ст. 5 Земельного Кодексу України принцип рівності права на землю всіх учасників земельних правовідносин, а відтак, і право позивача на розгляд його клопотання на рівні з ОСОБА_2 та можливість отримати спірну земельну ділянку в постійне користування чи оренду.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач при прийнятті рішення від 16.04.2015 року про надання ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, діяв необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, упереджено, з порушенням принципу рівності перед законом та запобігання несправедливій дискримінації, а отже, таке рішення підлягає скасуванню.

З огляду на викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог КУСОР «Атинський психоневрологічний інтернат» про скасування рішення 34 сесії Нововирківської сільської ради від 16 квітня 2015 року в частині надання згоди ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для створення фермерського господарства на спірну земельну ділянку.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційних скарг, з наведених вище підстав, висновків суду в цій частині не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А

Апеляційні скарги ОСОБА_2, Нововирківської сільської ради Білопільського району Сумської області залишити без задоволення.

Постанову Білопільського районного суду Сумської області від 08.09.2017р. по справі № 573/1675/15-а в частині задоволення позову залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Перцова Т.С.

Судді Дюкарєва С.В. Жигилій С.П.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 13.11.2017 р.