ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2017 року Справа № 923/120/17

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Короткевича О.Є. (доповідач у справі),

суддів:Погребняка В.Я., Ткаченко Н.Г.,

розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго"

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.06.2017 року

у справі Господарського суду№ 923/120/17 Херсонської області

за заявоюФізичної особи-підприємця ОСОБА_4

доПублічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" в особі Генічеського РЕЗ і ЕМ

провизнання недійсним рішення

В судовому засіданні взяли участь представники:

від ФОП ОСОБА_4 - ОСОБА_5, ОСОБА_6

від ПАТ "Херсонобленерго" - Герасимов А.О.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (надалі - позивач, ФОП ОСОБА_4) звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" в особі Генічеського РЕЗ і ЕМ (надалі - відповідач, ПАТ "ЕК "Херсонобленерго"), в якому просив суд визнати недійсним рішення комісії "ЕК "Херсонобленерго" в особі структурного підрозділу Генічеського РЕЗ і ЕМ, оформлене протоколом № 8 від 20.01.2017р. та скасувати оперативно-господарську санкцію у вигляді нарахувань вартості недоврахованої електричної енергії у розмірі 8 404,92 грн.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 30 березня 2017 року у справі № 923/120/17 (суддя Ярошенко В.П.) у задоволені позовних вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20 червня 2017 року у справі № 923/120/17 (судді: Мишкіна М.А. - головуючий, Будішевська Л.О., Таран С.В.) рішення Господарського суду Херсонської області від 30 березня 2017 року скасовано, позовні вимоги задоволені, визнано недійсним рішення ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" в особі Генічеського РЕЗ і ЕМ про застосування оперативно-господарських санкцій у розмірі 8 404,92 грн., оформлене протоколом засідання комісії № 8 від 20.01.2017.

Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою суду апеляційної інстанції, скаржник приватне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, якою просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20 червня 2017 року, а рішення Господарського суду Херсонської області від 30 березня 2017 року у справі № 923/120/17 залишити без змін.

Доводи касаційної скарги зводяться до порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 237 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 32, 43 Господарського процесуального кодексу України, ст. 3 Цивільного кодексу України.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 10.09.2002р. між відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (наразі - ПАТ "ЕК "Херсонобленерго") в особі його структурного підрозділу Генічеського РЕЗ і ЕМ (постачальник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (споживач) було укладено договір № 4215 про постачання електричної енергії до об'єкту "ІНФОРМАЦІЯ_1" по АДРЕСА_1 (із додатками в редакції додаткової угоди від 30.07.2009р.).

01.03.2016р. представниками Генічеського РЕЗ і ЕМ на об'єкті "ІНФОРМАЦІЯ_1" по АДРЕСА_1 було проведено перевірку дотримання ФОП ОСОБА_4 вимог Правил користування електричною енергією. За результатами перевірки складено акт № 130426, в якому зазначено, що позивач порушив вимоги п. 3.2 Правил користування електричною енергією, а саме - самовільно внесено конструктивні зміни в електролічильник тип НІК 2301 АП2 № 0335473, які дозволяють відключати обліковий механізм.

Акт складено і підписано трьома представниками енергопостачальної організації - ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13

В акті зазначено, що перевірка проводиться за участю споживача (уповноваженої ним особи) - ОСОБА_6.

В графі "з актом про порушення ознайомлений споживач або уповноважена ним особа" міститься відмітка "от подписи отказ ОСОБА_6".

У додаткових відомостях акту зазначено, що споживачу надані роз'яснення відносно внесення доповнень та зауважень до акту порушення Правил користування електричною енергією.

Також судами встановлено, що за замовленням відповідача від 27.04.2016р. Херсонським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України було проведено експертне дослідження електролічильника НІК 2301 АП2 № 0335473.

У висновку експертного дослідження № 1377-К від 16.12.2016р. зазначено, що електролічильник містить механічні пошкодження (наведено їх перелік), які утворені внаслідок прикладення механічного зусилля на клемову колодку, в результаті чого виступи під пази корпусу та торцева поверхня верхньої сторони деформувались та руйнувались, що обумовлено крихкістю полімерного матеріалу з якого виготовлена клемова колодка. В подальшому клемна колодка повторно встановлювалась на електролічильник та прикручувалась за допомогою дроту сріблястого кольору через висвердлювані отвори на задній стінці корпуса.

Разом з цим, щодо питання про наявність в корпусі лічильника сторонніх предметів експерт зазначив, що воно виходить за межі компетенції експерта з правом проведення експертиз, за експертною спеціальністю 4.2 та не може бути вирішено в межах даного експертного дослідження експертами Херсонського НДЕКЦ МВС України.

20.01.2017р. на засіданні комісії по розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією з приводу розгляду акту про порушення Правил користування електричною енергією № 130426 від 01.03.2016р. відносно ФОП ОСОБА_4 було прийнято рішення, оформлене протоколом № 8 від 20.01.2017р., про застосування до позивача оперативно-господарську санкцію із застосуванням п. 2.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, із змінами та доповненнями.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що обставина порушення позивачем Правил користування електричною енергією підтверджена матеріалами справи: актом про порушення № 130426 та висновком експертного дослідження № 1377-К від 16.12.2016р. Крім того, місцевим судом враховано ту обставину, що ОСОБА_6 допустив представників відповідача до перевірки, чого не може зробити не уповноважена особа.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції дійшов протилежного висновку та зазначив, що з поданих позивачем доказів не вбачається втручання позивача у роботу приладу обліку, в тому числі не доведено, що виявлені пошкодження приладу обліку, підтверджені висновком експертного дослідження, призвели до зміни показників електролічильників.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 ЗУ "Про електроенергетику" правопорушенням в електроенергетиці є крадіжка електричної теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку, пошкодження приладів обліку, порушення Правил користування електричною енергією.

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 235 ГК України, за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання.

Згідно із п. 1.1 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996р. (надалі - ПКЕЕ) ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення). Норми розділів "Загальні положення", "Межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін" та "Особливості постачання електричної енергії для населених пунктів" поширюються на всіх споживачів без винятку.

Відповідно до пункту 6.41 Правил користування електричною енергією у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Пунктом 6.42 Правил користування електричною енергією визначено, що на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку. Постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) під час вручення протоколу споживачу зобов'язаний ознайомити споживача з його правом щодо можливості оскарження рішення комісії. У разі звернення споживача до суду щодо оскарження рішення комісії споживач впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу повідомляє про це постачальника електричної енергії (до прийняття постачальником електричної енергії рішення про обмеження або відключення електропостачання) та надає копію зареєстрованої в канцелярії суду позовної заяви. У разі неотримання постачальником електричної енергії ухвали про відкриття провадження у справі впродовж 20 робочих днів з дня реєстрації позовної заяви канцелярією суду постачальник електричної енергії може звернутись до суду щодо встановлення факту порушення провадження у справі. На період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил обмеження та відключення електропостачання такого споживача, пов'язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється. У разі задоволення судом скарги споживача постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) скасовує відповідний акт про порушення. Оплачені споживачем за рішенням комісії кошти постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення (який не перевищує трьох років), у разі відсутності заборгованості - зараховує ці кошти в рахунок майбутніх розрахункових періодів або, за заявою споживача, повертає оплачені ним кошти.

Отже, враховуючи положення зазначених пунктів Правил користування електричною енергією, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що при проведенні енергопостачальною організацією контрольного огляду чи технічної перевірки засобів обліку споживача, при виявленні порушення споживачем Правил користування електричною енергією участь представника споживача є обов'язковою, оскільки тим самим забезпечується захист прав споживача, який може викласти свої зауваження до акту про порушення правил, надати пояснення, не погодитись з виявленим фактом пошкодження пломби чи засобу обліку, що є підставою для проведення відповідної експертизи.

Проте, апеляційний суд встановив, що на момент проведення перевірки (01.03.2016р.) ОСОБА_6 не мав належним чином посвідчені повноваження на представництво інтересів ФОП ОСОБА_4 (довіреність, тощо). Та в порушення вимог чинного законодавства, у акті про порушення № 130426 перевіряючими також не зазначено, на підставі якого документу діяв ОСОБА_6 як представник ФОП ОСОБА_4

Крім того, суд апеляційної інстанції встановив, що в акті зазначено про порушення ФОП ОСОБА_4 п. 3.2 ПКЕЕ, проте в цьому пункті йдеться про те, що відповідальною за технічний стан засобів обліку є організація, на балансі якої вони перебувають, або оператор засобів комерційного обліку (електропередавальна організація або інша організація) на підставі відповідного договору.

Пунктом 6.40 Правил користування електричною енергією передбачені порушення, на підставі яких складається акт про порушення ПКЕЕ. Акт про порушення складається у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за N782/12656.

В акті про порушення № 1130426 від 01.03.2016р. у графі "порушив" вказано, що ФОП ОСОБА_4 "самовольно внес конструктивные изменения в эл.счетчик….позволяющие производить отключение счетного механизма".

У графі "Схема електропостачання споживача" на схемі вказано прилад обліку з написом "место внесения конструктивного изменения эл.счетчика".

Разом з тим судом апеляційної інстанції встановлено, що під час проведення перевірки явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів на приладі обліку не було, яких-то пристроїв для зниження показів вилучено не було (немає відображення в акті про порушення), на приладі обліку у відповідності до п. 2 акту про порушення № 130426 від 01.03.2016р. знаходились непошкоджені пломби Генічеського РЕЗ і ЕМ ПАТ "ЕК "Херсонобленерго", лічильник на місці складання акту про порушення не був розібраний.

Відповідно до п. 6.41 Правил порушення електричної енергії у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Тобто, як встановлено апеляційним господарським судом з акту про порушення № 130426 від 01.03.2016р., представники Генічеського РЕЗ і ЕМ ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" порушили вимоги п. 6.41 ПКЕЕ та не зазначили в акті пункти Правил користування електричною енергією, які ФОП ОСОБА_4 нібито порушив.

До того ж в акті про порушення № 130426 від 01.03.2016р. вказано, що "эл. счетчик снят для проведения метрологической экспертизы".

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики у листі № 7312/26/47-13 від 21.10.2013р. роз'яснила, що згідно з положеннями пункту 1.2 ПКЕЕ, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.96 N 28 (із змінами), експертиза засобу обліку - це комплекс заходів, які здійснюються з метою отримання даних щодо цілісності пломб, якими опломбовується засіб обліку, їх відповідності пломбам заінтересованих організацій, відповідності засобу обліку метрологічним характеристикам та умовам експлуатації.

Так, відповідно до положень пунктів 6.41 ПКЕЕ та 53 ПКЕЕН, у разі виявлення уповноваженим представником енергопостачальника, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень правил користування електричною енергією або умов договору на місці виявлення порушення у присутності споживача оформляється акт порушень.

Розрахунок проведених нарахувань здійснюється з посиланням на відповідні пункти ПКЕЕ або ПКЕЕН та Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 N 562 (далі - Методика).

Згідно з положеннями пункту 2.1 та 3.1 Методики, ця Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного з урахуванням вимог ПКЕЕ та ПКЕЕН:

1) пошкодження або відсутності на приладах обліку пломб з відбитками тавр про повірку приладів обліку (за умови наявності акта про збереження пломб, складеного в порядку, установленому ПКЕЕН, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування приладів обліку, та за умови втручання споживача в роботу приладів обліку);

2) пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр електропередавальної організації або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про збереження пломб, складеному в порядку, установленому ПКЕЕН, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування приладів обліку, установлення індикаторів та передачу на збереження приладів обліку електричної енергії, відповідних пломб та індикаторів;

3) пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо);

4) порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - порушення пломб), або відсутності на приладах обліку пломб з відбитками тавр про повірку приладів обліку (за умови наявності акта про збереження пломб, складеного в порядку, установленому ПКЕЕ, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу приладів обліку);

5) пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр енергопостачальника чи інших заінтересованих сторін, індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному ПКЕЕ, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб та індикаторів.

Факт втручання споживача в роботу приладів обліку, факт пошкодження пломб та/або приладів обліку має бути підтверджений експертизою.

До отримання енергопостачальником результатів експертизи (у визначених цією Методикою випадках) ця Методика не застосовується.

При цьому, відповідно до роз'яснення Держспоживстандарту від 15.02.2010р. № 1443/02-13 територіальні органи Держспоживстандарту проводять експертну повірку та надають висновок в акті проведення експертизи згідно Положення про проведення експертизи приладів обліку електричної енергії у побутових споживачів, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України від 21.06.2003 № 322, тільки в частині щодо визначення фактичних метрологічних характеристик приладів обліку електроенергії.

Відповідно до пункту 3 Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.2006 р. № 122, факти пошкодження приладів (систем) обліку, пломб на приладах, а також факти втручання в їх роботу, що призвели до заниження показань, встановлюються спеціалізованими організаціями (підприємствами), які мають право на проведення відповідної перевірки, із залученням представників Держспоживстандарту.

Об'єм робіт з проведення перевірки метрологічних характеристик приладу обліку територіальними органами Держспоживстандарту України регламентується вимогами ДСТУ 2708 "Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення", розділ Експертна повірка.

Пошкодження приладів обліку, пломб, а також факти втручання в їх роботу здійснюються спеціалізованими організаціями (криміналістичні центри МВС України, Науково-дослідні інститути судових експертиз тощо), які мають право на виконання таких робіт.

Крім цього спеціалізовані експертизи приладів обліку здійснюються спеціалізованими організаціями в межах їх компетенції.

Враховуючи те, що питання необхідності проведення експертизи приладу обліку спеціалізованими організаціями, які мають право на виконання таких робіт, передбачено постановами Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 № 1357 та від 08.02.2006 № 122, факт втручання споживача в роботу приладу обліку має бути підтверджено відповідною експертизою.

Таким чином, до моменту встановлення факту втручання споживачів в роботу приладів обліку енергопостачальник не має підстав для здійснення нарахувань відповідно до Методики без наявності відповідних висновків спеціалізованих організацій.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції, дослідивши висновок експертного дослідження від 16.12.216р. № 1377-к встановив, що він не містить даних щодо явних ознак втручання у будь-який спосіб в параметри розрахункового засобу обліку - електролічильника № 0335473 з метою зміни його показників, та таке питання взагалі експертним шляхом не досліджувалось (на вирішення експертизи не пропонувалось), з чого випливає, що встановлене в акті про порушення від 01.03.2016р. самовільне внесення ФОП ОСОБА_4 конструктивних змін в лічильник тип НІК 2301 АП2 № 0335473, що дозволяє здійснити відключення облікового механізму, є нічим не підтвердженим припущенням, як і визначення метою цього втручання "крадіжка фактично спожитої електроенергії".

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками апеляційного господарського суду про невідповідність акту про порушення вимогам п. 6.41 Правил, а саме відсутності в акті про порушення посилання на відповідний пункт (пункти) ПКЕЕ, адже зазначений в акті про порушення пункт 3.2 ПКЕЕ встановлює особу, яка є відповідальною за технічний стан засобів обліку, а не певне правило користування електричною енергією для споживача, порушення якого тягне відповідальність споживача.

Враховуючи викладене, колегія суддів з урахуванням принципу змагальності, відповідно до якого сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, у справі, що розглядається, вважає правомірним висновок суду апеляційної інстанції щодо недоведеності втручання ФОП ОСОБА_4 у роботу приладу обліку, а також те, що виявлені пошкодження приладу обліку, підтверджені висновком експертного дослідження, призвели до зміни показів електролічильника. Внаслідок чого, судом апеляційної інстанції правомірно визнано недійсним рішення ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" в особі Генічеського РЕЗ і ЕМ про застосування оперативно-господарських санкцій у розмірі 8 404,92 грн., оформлене протоколом засідання комісії № 8 від 20.01.2017.

У силу приписів ст.ст. 1115, 1117 ГПК України, що визначають повноваження суду касаційної інстанції та межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, касаційна інстанція не має процесуальних повноважень самостійно встановлювати обставини справи, а на підставі обставин, встановлених судами попередніх інстанцій, перевіряє застосування судами норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Одеського апеляційного господарського суду від 20 червня 2017 року у справі № 923/120/17 прийнята у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства і підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20 червня 2017 року у справі № 923/120/17 залишити без змін.

Головуючий О.Є. Короткевич

Судді В.Я. Погребняк

Н.Г. Ткаченко