Справа №2а-16\07р
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Оілютого 2007року Саксаганський районний суд м.Кривого Рогу у складі:
Головуючого: судді - Воловик Н.Ф..
при секретарі - Черопкіній О.А.
За участтю адміністративного позивача- ОСОБА_1
представника адміністративного позивача -ОСОБА_2
представника адміністративного відповідача -ОСОБА_3.
озглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кривому Розі адміністративну позовну заяву
ОСОБА_1 до Центральної міжрайоної державної податкової інспекції ( далі
ЦМДПІ ) у м.Кривому Розі та Державної податкової адміністрації України про відмову
Центральної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі /надалі ЦМДПІ/ й відмову
Державної податкової адміністрації України проставити в паспорті позивача відмітку про право
здійснювати будь -які платежі без індивідуального ідейнифікаційного номеру , здійснювати
податковий облік позивача за раніш встановленими формами обліку без застосування
індивідуального ідентіфікаційного номеру , знищити облікову картку звільнити позивача від
індивідуального ідертификаційного номеру ,шляхом виключення індивідуального
ідентифікаційного номеру позивача й всієї інформації про нього з інформаційного фонду
Державного реєстру та Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших
обов"язкових платежів, суд
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративною позовною заявою до .Центральної міжрайоної державної податкової інспекції ( далі МДПІ ) у м.Кривому Розі та Державної податкової адміністрації України з вимогами зобов"зання Центральної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі /надалі ЦМДПІ/ проставити в паспорті позивача відмітку про право здійсшовати будь -які платежі без індивідуального ідейнифікаційного номеру , здійснювати податковий облік позивача за раніш встановленими формами обліку без застосування індивідуального ідентіфікаційного номеру , знищити облікову картку звільнити позивача від індивідуального ідертификаційного номеру ,шляхом виключення індивідуального ідентифікаційного номеру позивача й всієї інформації про нього з інформаційного фонду Державного реєстру та Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов"язкових платежів.
Позивачка у судовому засіданні підтримала позовні вимоги , просила суд визнати її право здійснювати податковий облік за раніш встановленими формами обліку без застосування індивідуального ідентіфікаційного номеру, звільнити від індивідуального ідентифікаційного номеру, виключити індивідуальний ідентифікаційний номер та всю інформацію стосовно її, зобов'язавши ЦМДПІ зробити у її паспорті відмітку що вона має право здійснювати будьякі платежі без індивідуального ідентифікаційного номеру,завіривши її підписом відповідальної особи і гербовою печаткою ЦМДПІ у м. Кривому Розі
Представник позивача в процессі розгляду срави підтримав позовні вимоги , при цьому вказав , що порушуються права віруючих , просив суд визнати право ОСОБА_1 - позивачки по • справі, здійснювати податковий облік за раніш встановленими формами обліку , без застосування індивідуального ідентіфікаційного номеру, звільнити від індивідуального ідентифікаційного номеру, виключити індивідуальний ідентифікаційний номер та всю
інформацію стосовно її з інформаційного фонду Державного реєстру та Державного реєстру, знищити облікову картку , зобов"язавши ЦМДШ поставити у паспорті позивача відмітку про право здійснювати будьякі платежі без індивідуального ідентифікаційного номеру , т.я. залучення для виришення питання стосовно печатки у паспорті МВС України не законне Ваажав на необхідне зобов"язати Центральну МДПІ у м.Кривому Розі виключити з інформаційного фонду Державного реєстру відомості про індивідуальний ідентифікаційний номер і загальні відомості про позивача, зобов"язати Центральну МДПІ у м.Кривому Розі знищити облікову картку НОМЕР_2 на підставі якої були внесені дані про привласнення індивідуального ідентифікаційного номера і загальні відомості про позивача в інформаційному фонді Державного реєстру ДПІ м. Кривого Рогу та Державної податкової адміністрації України,зобов"язати ДПА України виключити всю інформацію про позивача та індівідуальний ідентифікаційний номер позивача з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків і інших обов"язкових платежів, та письмово повідомити позивача у встановлені терміни про виключення всієї інформації про неї з Держреєстру, зобов"язати Центральну МДПІ в м.Кривому Розі зробити у паспорті позивача на сторінці 7,або8,або9 відмітку наступного змісту"Має право здійснювати будьякі платежі без індивідуального ідентифікаційного номеру",завіривши її підписом відповідальної особи і гербовою печаткою МДПІ у м.Кривому Розі і зберегти раніш встановлену форму обліку платника податків і інших обов"язкових платежів без застосування індивідуального ідентифікаційного номера
В судове засідання представник відповідача Державної податкової адміністрації України на неодноразові виклики не з"явився, про дату, час, місце слухання справи повідомлявся належним чином, надав заяву про слухання справи у відсутність його представника і заперечення проти позову , тому суд вважає, що дану справу можливо вирішити на підставі наявних в ній даних та доказів, з урахуванням думки , позивачки .представника позивачки, представника відповідача Центральної МДПІ у м. Кривому Розі.
Представник відповідача - Центральної МДПІ у м.Кривому Розі -ОСОБА_3. позовні вимоги не визнала, посилаючись на те, що органи державної податкової служби не наділені правом внесення записів до паспорту громадянина України, оскільки за вимогами Наказу ДПА України та МВС України від 19.10.2004 р № 602/1226 був затверджений порядок внесення відміток до паспорту громадянина України щодо ідентифікаційного номера платників податків та інших обов'язкових платежів.Внесення органами державної податкової служби України до паспорту громадянина України відміток суперечить п.6 Положення про паспорт громадянина України.Вимоги позову є необгрунтованими по суті, оскільки ст.1 Закону України „Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків і інших обов"язкових платежів" громадянин України має право відмовитися від прийняття коду, але позивачка не зверталася належним чином з цього питання , тому просить у позові відмовити повністю.
Вислухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи у сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. При винесенні рішення по даній справі суд користувався слідуючими законодавчими документами:Конституцією України, Законом України „Про державний реєстр фізичних осіб-платників податків і інших обов'язкових платежів", Законом України від 16.07.1999 року № 1003-14 Постановою Кабінету Міністрів України № 1153 від 17.10.1997 року, Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503 XII " Про затвердження положень про паспорт громадянина України та свідоцтва про народження", Наказом ДПА України та МВС України від 19.10.2004р №602/1226 та іншими документами, регулючими дані правовідносини.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1. є віруючою православного віросповідання. За вимогами ст. 35 Конституції України, кожен має право на свободу віросповідання.
Права громадянина встановлюються виключно законами України (п. 1 ст. 92 Конституції України). Згідно вимог ст. 55 Конституції України, права громадянина захищаються судом.
Судом встановлено , що позивачу був привласнений індивідуальний ідентифікаційний номер 11 12 1996 № НОМЕР_1, про що свідчить довідка надана до суду .заведено і облікова картка формоюНОМЕР_2
01.11.2004 року , 14.06.2005 року, позивачка звернулась з листами до податкової інспекції по місцю свого проживання в яких повідомила, що відмовляється від ідентифікаційного номера, просила зберігти раніше встановлену систему обліку платників податків і інших обов'язкових платежів, виключити з державного реєстру відомості про неї, поставити в паспорті відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Відповіддю Державної податкової інспекції в Саксаганському районі м.Кривого Рогу їй фактично було відмовлено в задоволенні її прохання (а.с. 17).
Вирішуючи питання про часткову обґрунтованість вимог позивачки, суд виходить з наступних міркувань.
Як вбачається з матеріалів справи, отриманий позивачкою ідентифікаційний номер був привласнений їй в безальтернативному примусовому порядку, оскільки на дату привласнення номера, Закон України від 16.07.1999 року № 1003-14 не був введен в дію, отже альтернативної системи обліку платників податків не було, і прийняття ідентифікаційного номера було не правом, а закріпленим в законі обов'язком кожного громадянина.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що привласнений позивачу ідентифікаційний номер не був прийнятий нею добровільно, шляхом свідомого вибору між двома системами обліку платників податків, отже, позивачка може відмовитися від нього в порядку, передбаченому ст.1 Закону України „Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів", а також вимагати збереження за нею раніше встановленої системи обліку платників податків. Тобто законодавством гарантовано, що не позивачка через релігійні переконання має прилаштовуватися під вимоги законодавства, а законодавство має захищати інтереси позивачки.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що вимоги позивачки в частині визнання за нею права зберегти раніше встановлену форму обліку платників податків і інших обов'язкових платежів, виключити індивідуальний ідентифікаційний номер з інформаційного фонду Державного реєстру підлягають задоволенню.
Крім того, суттю положень ч.2 ст.1 Закону України „Про державний реєстр фізичних осіб-платників податків і інших обов'язкових платежів" є надання громадянам, що мають відповідні релігійні переконання, права на відсутність у них ідентифікаційного номера платника податків. Тобто збереження в Державному реєстрі відомостей про раніше привласнений ідентифікаційний номер за умови визнання за нею права, передбаченого ч.2 ст.1 Закону України „Про державний реєстр фізичних осіб-платників податків і інших обов'язкових платежів" , суперечило би положенням цієї норми.
Разом з тим, оскільки відомості до Державного реєстру осіб-платників податків і інших обов'язкових платежів подаються Державною податковою адміністрацією України, то цією постановою слід зобов'язати ДПА України виключити відомості про ідентифікаційний код позивачки з державного реєстру, з повідомленням про таке внесення в письмовому вигляді ОСОБА_1.
Відносно вимог позивачки про спонукання Центральної МДПІ у м.Кривому Розі виключити загальні відомості про позивачку з інформаційного фонду, знищити облікову картку ф.НОМЕР_2 , на підставі якої були внесені дані про присвоєння позивачці ідентифікаційного номера, а також спонукання ДПА України виключити всі відомості про позивачку з Державного реєстру фізичних осіб, то в цій частині позов теж підлягає задоволенню, оскільки згідно ч. 2 ст. 5 Закону України „ Про єдиний державний реєстр фізичних осіб платників податків та інших обов"язкових платежів" до державного реєстру не вноситься інформація про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи.
Відносно спонукання Центральної МДПІ в м.Кривому Розі проставити на сторінках паспорту позивачки відмітку певного змісту, та закріпити підписом і гербовою печаткою , то в цій частині позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав .
Згідно вимог п. 5 Наказу № 602/1226 від. 19.10.2004р ДПА України та МВС України, таку відмітку вносить посадова особа органу внутрішніх справ на підставі виданої заявнику податковим органом довідки за відповідною формою.
Однак свої вимоги позивач формулює таким чином , що просить суд зобов'язати саме Центральну МДПІ у м.Кривому Розі зробити в паспорті позивача на сторінці 7- 9 відмітку наступного змісту: „Має право здійснювати будь-які платежі без індивідуального ідентифікаційного номера", завірити підписом відповідальної особи і гербовою печаткою Центральної МДПІ і зберегти за заявником раніше встановлену форму обліку платника податків та інших обов"язкових платежів без застосування індивідуального ідентифікаційного номера, на чому також в судовому засіданні наполягала позивач та представник позивача.
Основною і найголовнішою вимогою при захисті прав та свобод громадян є законність. Згідно вимог ст. 24 Конституції України, всі громадяни рівні перед законом. Згідно ст. 67 Конституції Украіни кожен зобов"язаний сплачувати податки і збори в порядку і в розмірах, встановлених законом .
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України „ Про внесення змін до Закону України „
Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов"язкових платежів „ від 16 липня 1999року № 1003 для осіб , які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номеру та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов"язкових платежів . У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявністі у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру.
Пунктом 1.1 наказу ДПА Украіни і МВС України від 19 жовтня 2004 року за № 1345\9944 „ Про затвердження Порядку внесення відмітки до паспорта громадянина Украіни щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов"язкових платежів „ предбачено , що цей порядок , розроблений згідно із Законом Украіни „ Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов"язкових платежів „ та Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503 XII " Про затвердження положень про паспорт громадянина України та свідоцтва про народження „ визначає механізм та процедуру внесення відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера до паспорта фізичної особи, яка через свої релігійні або інші преконання відмовляється від прийняття ідентифікаційного номера та офійно повідомила про це орган державної податкової служби.
Пунктами 4 і 5 цього наказу визначено, що фізична особа , яка відмовляється від ідентифікаційного номера , подає до органу внутрішніх справ за своїм місцем реєстрації довідку за формою ВЗ та паспорт громадянина України, а посадова особа внутрішніх справ при зверненні громадянина за місцем його реєстрації щодо внесення відмітки до його паспорта розглядає цю довідку щодо повноти і правильності іі заповнення та у відповідності пред"явленному паспорту і в разі відсутності невідповідностей вносить на 7-9 сторінку паспорта відмітку , зміст та форму якої наведено в додатку 4.
Отже діючим законодавством України визначено державний орган , який має вчинити відмітку в паспорті особи про наявність у неї права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, це орган внутрішніх справ .
Тому суд вважає , що не має законних підстав для покладення зазначенного обов"язку на Центральну міжрайону державну податкову інспекцію ( далі МДПІ ) у м.Кривому Розі та Державну податкову адміністрацію України .
Прохання позивача про негайне виконання рішення не може бути задоволене, оскільки ст. 256 КАС України містить вичерпний перелік випадків, коли рішення звертається до негайного виконання. Випадок, що розглядається, не внесено до цього переліку.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.2, 24, 35, 55 п.1 ст. 92 Конституції України, ст.ст. 1,8 Закону України „Про державний реєстр фізичних осіб-платників податків і інших обов'язкових платежів", п.4.6.15 Постанови Кабінету Міністрів України № 1153 від 17.10.1997 року, ст. ст. 7,10,11,12,15,16,27,49, 51-52, 71,94,158-163 КАС України,-
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до Центральної міжрайонної Державної податкової інспекції у м.Кривому Розі, Державної податкової адміністарації України -задовольнити частково.
Визнати право ОСОБА_1 здійснювати податковий облік за раніше встановленими формами обліку без застосування індивідуального ідентифікаційного номеру, та звільнити ОСОБА_1 від індивідуального ідентифікаційного номеру, виключити індивідуальний ідентифікаційний номер та всю інформацію про ОСОБА_1 з інформаційного фонду Державного реєстру і Державного реєстру фізичних осіб-платників податків і інших обов'язкових платежів, знищити облікову картку.
Зобов'язати Центральну МДПІ у м.Кривому Розі зберегти за ОСОБА_1 раніше встановлену форму обліку платників податків і інших обов'язкових платежів без застосування індивідуального ідентіфікаційного номера.
Зобов"язати Центральну МДПІ в м.Кривому Розі виключити з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб-платників податків і інших обов'язкових платежів інформацію про ОСОБА_1 та привласнений їй індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1, знищити облікову картку НОМЕР_2.
Зобов'язати ДПА України виключити інформацію про ОСОБА_1 і індивідуальний ідентифікаційний номер ОСОБА_1 НОМЕР_1 з державного реєстру фізичних осіб-платників податків і інших обов'язкових платежів, про що письмово повідомити ОСОБА_1.
В решті позовних вимог - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в Дніпропетровський апеляційний суд, через
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу, шляхом подачи заяви про апелляційне оскарження
постанови суду на протязі десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення
суду подається на протязі двадцяти днів після подачи заяви про апелляційне оскарження. Також
апеляційна скарга може бути подана на протязі десяти днів з дня проголошення без подання заяви.