ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" листопада 2009 р. Справа № 4/160
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарі ,
за участю представника сторони:
від скаржника: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Житомир
на ухвалу Господарського суду Житомирської області
від "28" вересня 2009 р. у справі № 4/160 (суддя Лозинська І.В.)
за заявою Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Житомир
про визнання її банкрутом,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 28.09.2009р. повернуто без розгляду заяву Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (м.Житомир) про порушення справи про банкрутство.
Вважаючи, що ухвала суду першої інстанції винесена при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального та матеріального права, підприємець ОСОБА_1 звернулась до Житомирського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Житомирської області з підстав, наведених у скарзі, та справу передати на розгляд місцевого господарського суду.
Апеляційну скаргу, мотивовано, зокрема, наступним:
- всі ознаки неплатоспроможності боржника, передбачені ч.3 ст.6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зазначені в заяві про порушення справи про банкрутство. Однак, місцевий господарський суд залишив їх поза увагою;
- Господарський суд Житомирської області не надав належної оцінки тим обставинам, що підприємець ОСОБА_1 відповідно до приписів ч.5 ст.7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" звернулась в місячний строк до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство;
- боржник визнає свої вимоги, відповідно, на його думку, вони набувають характеру безспірних;
- судом не враховано, що обов'язок подати до суду докази неплатоспроможності боржника Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" покладено на кредитора, а не на боржника. Крім того, відповідно до рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004р. №04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від боржника не вимагається надання доказів його неплатоспроможності на момент звернення до господарського суду
Підприємець ОСОБА_1 в засідання суду не з'явилась, про причини своєї неявки суд не повідомила.
Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справи в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду учасника судового процесу, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце розгляду справи (про що свідчить відповідний реєстр ЖАГС за 14.10.2009р.), не перешкоджає перегляду оскарженого судового акта по суті, суд апеляційної інстанції розглянув апеляційну скаргу за відсутності підприємця ОСОБА_1
Відповідно до ч.2 ст.106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (ч.3 ст.106 ГПК України).
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши зміст заяви про порушення справи про банкрутство та додані до неї докази, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в ухвалі місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженої ухвали, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, в вересні 2009р. до Господарського суду Житомирської області надійшла заява Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про порушення справи про її банкрутство (а.с. 6-7).
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 28.09.2009р. повернуто без розгляду заяву Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про визнання її банкрутом на підставі ст.ст. 7,9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (а.с.8). В своїй ухвалі суд послався на те, що зміст заяви про порушення провадження у справі про банкрутство свідчить про те, що у ній відсутні посилання на докази, які б підтверджували безспірність вимог до боржника та відповідно до яких здійснюється списання коштів. Крім того, суд першої інстанції вказав. що до заяви не додано належним чином підтверджених доказів (постанови органів ДВС) про відсутність заставного майна.
Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість винесеної судом першої інстанції ухвали від 28.09.2009р., колегія суддів апеляційного господарського суду враховує таке.
Частиною 1 ст.7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі Закон) встановлено, що заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора ( іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності (його представником).
Законом встановлені вимоги, яким має відповідати заява боржника про порушення справи про банкрутство та які докази мають бути надані до вказаної заяви.
В своїй заяві про порушення справи про банкрутство скаржник зазначає про наявність заборгованості перед кредиторами: підприємцем ОСОБА_3 в розмірі 33542,22 грн., яка виникла на підставі договору про поставку товару; Центральним відділенням Житомирської філії ЗАТ КБ "ПриватБанк" в розмірі 46091,13 грн. та в розмірі 76741,77 грн., яка виникла на підставі кредитних договорів №МК 134-08 від 07.07.208р., №МК 332-07 від 26.11.2007р. Підприємець ОСОБА_1 вказує на те, що загальна кредиторська заборгованість в розмірі 156375,12 грн. нею визнається. Крім цього, скаржник вказує, що вона на даний час не спроможна задовольнити визнані нею вимоги кредиторів та виконати інші грошові зобов'язання, які сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати; задоволення вимог одного або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань в повному обсязі перед іншими кредиторами; заявник не може виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами після настання встановленого строку їх сплати (а.с.6-7).
До матеріалів заяви про порушення справи підприємцем ОСОБА_1 надано, зокрема, кредитний договір №МК 134-08 від 07.07.2007р., додаткову угоду №1 до кредитного договору від 07.07.2008р., договір твердої застави від 07.07.2008р., кредитний №МК 332-07 від 26.11.2007р., додаткову угоду до кредитного договору від 26.11.2007р., вимогу ЗАТ КБ "ПриватБанк" від 30.07.2009р. про сплату боргу по кредитним договорам, вимоги ОСОБА_3 про сплату боргу в сумі 33542,22грн. (а.с.11-33).
Документи, які додаються до заяви про порушення справи про банкрутство, повинні, насамперед, підтверджувати ознаки неплатоспроможності боржника, передбачені статтею 6 Закону.
Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Зі змісту зазначеної статті вбачається, що необхідними умовами для порушення провадження у справі про банкрутство є не тільки встановлений розмір вимог - не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, а й безспірність вимог та той факт, що вони не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку. В зв'язку з цим заявником (боржником чи то кредитором), повинні бути надані, зокрема, платіжні документи, рішення судів, копії виконавчих документів, тощо.
Відповідно до приписів ст.1 Закону безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника .
Таким чином, за змістом Закону, вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими.
З урахуванням того факту, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження цією службою. Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 17.10.2006 року у справі № 3/157.
Крім того, і встановлений Законом трьохмісячний строк починає свій відлік з дня пред'явлення для виконання до державної виконавчої служби виконавчих документів та відкриття виконавчого провадження (постанова Вищого господарського суду України від 28.04.2004р. по справі №5/260Б).
З урахуванням вище вказаного, заява підприємця ОСОБА_1 подана без дотримання вимог ч.3 ст.6 Закону, а саме за відсутності доказів неспроможності боржника задовольнити безспірні вимоги кредиторів протягом трьох місяців після пред'явлення до виконання документів, що підтверджують ці вимоги.
Посилаючись на норми ч.5 ст.7 Закону щодо обов'язку боржника звернутися в місячний строк до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство, скаржник не врахував, що подання заяви про порушення справи про банкрутство здійснюється з урахуванням вимог ч.3 ст. 6 Закону.
Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що на момент звернення підприємця ОСОБА_1 до суду із заявою про визнання її банкрутом, у останньої не виникло право на подання вказаної заяви.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відсутність ознак неплатоспроможності Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 виключає обґрунтованість самого провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону , суддя повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, якщо, зокрема, у заяві не вказано повне найменування сторін, їх поштову адресу та інші відомості, перелічені в статті 7 цього Закону, крім того, і з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог Закону, про що виносить ухвалу.
З огляду на наведене, висновки, викладені в оскарженій ухвалі суду першої інстанції, є такими, що відповідають обставинам справи та нормам чинного законодавства, а тому місцевий господарський суд правомірно повернув без розгляду заяву Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, а ухвала Господарського суду Житомирської області від 28.09.2009р. має бути залишена без змін як законна та обґрунтована.
Керуючись ст.ст. 101,103,105,106 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Ухвалу Господарського суду Житомирської області від 28 вересня 2009р. у справі № 4/160 залишити без змін, а апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (м. Житомир) - без задоволення.
2. Справу № 4/160 повернути до Господарського суду Житомирської області.
Головуючий суддя
судді:
Віддрук. 3 прим.:
-----------------------
1 - до справи;
2- підприємцю ОСОБА_1;
3 - в наряд.