Справа № 22ц-1650/2008 Головуючий по 1 інстанції Черненко В.О.
Категорія: 52
Доповідач в апеляційній інстанції Скіць M.I.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2008 року м. Черкаси
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Бородійчука В.Г.
суддів Скіця М.І., Сіренка Ю.М.
при секретарі Макарчук Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 25 липня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління ветеринарної медицини в Корсунь-Шевченківському районі, Корсунь-Шевченківської районної державної лікарні ветеринарної медицини про поновлення на роботі та виплаті заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Вивчивши матеріали справи та заслухавши учасників процесу, -
встановила:
14 травня 2007 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління ветеринарної медицини в Корсунь-Шевченківському районі, Корсунь-Шевченківської районної державної лікарні ветеринарної медицини про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка зазначила, що 26.08.2005 року було проведено перевірку роботи лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на Стеблівському ринку, за результатами котрої було встановлено низьку виконавчу і трудову дисципліну, незадовільне ведення документації і неповне проведення робіт по ветсанекспертизі продукції.
29.08.2005 року вона написала заяву про надання їй відпустки з 01.09.2005 року, яка наказом № 83-а від 01.09.2005 року їй була надана на 31 день, тобто по 07.10.2005 року.
01.09.2005 року наказом № 45 їй було оголошено догану та переведено з посади лаборанта Стеблівської ЛВСЕ на посаду ветфельдшера Стеблівської ДВЛ без повідомлення та її згоди, що є порушенням її трудових прав, передбачених нормами чинного трудового
законодавства, зокрема ст.ст. 32, 149 КЗпП України та ст. 11 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні».
Таким чином наказ про оголошення догани та переведення було винесено під час відпустки, що є незаконним , оскільки така дія роботодавця позбавляє права працівника на дачу пояснень, ознайомлення з наказом, а також надання згоди на переведення.
Просила суд визнати недійсним та скасувати наказ начальника Корсунь-Шевченківської районної державної лікарні ветеринарної медицини № 45 від 01.09.2005 року про оголошення їй догани та переведення на посаду ветфельдшера Стеблівської ДВЛ;
визнати незаконним наказ державної лікарні ветеринарної медицини № 135 від 29.12.2005 року про її звільнення;
поновити її на посаді лаборанта Стеблівської ДВЛ; зобов'язати Корсунь-Шевченківську районну державну лікарню ветеринарної медицини виплатити їй середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 09.10.2005 року по 01.05.2007 року в сумі 7303, 00 гривні.
При розгляді справи по суті позивачка доповнила та уточнила свої позовні вимоги:
просила визнати причину пропуску нею строку на звернення до суду поважною та поновити його;
поновити її на роботі в якості лаборанта лабораторії етеринарно-санітарної експертизи на стеблівському ринку;
стягнути з відповідачів на її користь середню заробітну плату за увесь період вимушеного прогулу у сумі 15468 гривень 75 копійок;
стягнути з відповідачів на її користь у відшкодування моральної шкоди 5000 гривень та судові витрати.
До участі в справі було залучено прокурора, котрий просив суд задоволити позов. Рішенням Городищенського районного суду Черкаської області від 25 липня 2008 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління ветеринарної медицини в Корсунь-Шевченківському районі, Корсунь-Шевченківської лікарні ветеринарної медицини, за участю у справі прокурора Городищенського району, про поновлення процесуального строку, поновлення на роботі, виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, - відмовлено в зв'язку з пропуском нею строку позовної давності.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 25 липня 2008 року скасувати та ухвалити нове рішення , яким задовольнити її вимоги.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те , що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 „Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обгрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог районний суд виходив з того, що позивачкою без поважних причин було пропущено процесуальний строк на звернення до
суду за захистом порушеного права, передбачений ст. 233 КЗпП України і підстави для поновлення процесуального строку відсутні.
Так з матеріалів справи вбачається, що позивачка просила визнати причину пропуску нею строку на звернення до суду поважною та поновити його;
поновити її на роботі в якості лаборанта лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на стеблівському ринку;
стягнути з відповідачів на її користь середню заробітну плату за увесь період вимушеного прогулу у сумі 15468 гривень 75 копійок;
стягнути з відповідачів на її користь у відшкодування моральної шкоди 5000 гривень та судові витрати.
Поклавши в основу рішення висновок про те, що позивачка без поважних причин пропустила строк позовної давності, суд по цих підставах відмовив у задоволенні позовних вимог залишивши поза увагою інші вимоги позивачки стосовно поновлення на роботі, стягнення з відповідачів на її користь середньої заробітної плати за увесь період вимушеного прогулу у сумі 15468 гривень 75 копійок та відшкодування моральної шкоди 5000 гривень.
Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України даними у п. 6 постанови від 29.12.1976 року № 11 «Про судове рішення», встановивши, що строк для звернення з позовом пропущений без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, крім випадків, коли позов не доведений.
На порушення ст. 213 ЦПК України суд не дав належної оцінки вищезазначеним вимогам позивачки і фактично залишив їх без розгляду.
Відповідно до ст. 311 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і предачі справи на новий розгляд якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.
Враховуючи, що порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
При таких обставинах рішення суду першої інстанції як ухвалене з порушенням процесуального закону, підлягає до скасування з направленням справи на новий судовий розгляд, в процесі якого необхідно врахувати положення чинного законодавства, що регулює порядок розгляду справи в суді першої інстанції та ухвалення рішення.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 311, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 25 липня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління ветеринарної медицини в Корсунь-Шевченківському районі, Корсунь-Шевченківської районної державної лікарні ветеринарної медицини про поновлення на роботі та виплаті заробітної плати за час вимушеного прогулу скасувати.
Справу направити в Городищенський районний суд Черкаської області для розгляду по суті в іншому складі суду.
Ухвала набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двохмісячного строку.