Судове рішення #6769780

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ


19.11.09 Справа № 16/279-09.


 
За позовом                    ОСОБА_1, м.Шостка

до відповідача             Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія», м.Шостка

про стягнення 3361 грн.47 коп.

Суддя           Моїсеєнко В.М.

Представники:

від позивача           не з’явився

від відповідача           Тихоненкова С.О. , довіреність від 18.11.2009р. № 35/1-0


Суть спору:   Позивач просить стягнути з відповідача  на свою користь  3361 грн.47 коп. штрафних санкцій , в т.ч. 2806 грн.40 коп. – інфляційних  збитків за період з 01.06.2008р. по 28.07.2009р. , 555 грн.07 коп. – 3% річних від простроченої суми за період з 01.07.2008р. по 28.07.2009р. , а також стягнути судові витрати, пов’язані з розглядом справи.

Відповідач подав  відзив на позов , в  якому  проти  позовних вимог заперечує, зазначає, що  після  відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду Сумської  області від 24.07.08р. по справі № 17/476-07 щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю « Софія» на користь  позивача – ОСОБА_2  вартості частки майна, 3% річних та відшкодування моральної шкоди , державному виконавцю  боржником , тобто відповідачем в зв’язку з відсутністю  коштів на рахунку,  було надано перелік  майна в рахунок погашення заборгованості перед позивачем. На думку відповідача, позивачем дана пропозиція не була прийнята до уваги і тому  сума заборгованості  не зменшилася.  Як  стверджує відповідач, станом на серпень 2009 р. заборгованість перед позивачем  відсутня.

Позивач подав заперечення на відзив  відповідача  з обґрунтуванням своєї позиції по справі, наполягає на задоволенні позовних вимог та просить  розглянути справу без участі його представника.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного  представника відповідача , дослідивши та оцінивши наявні в справі докази, суд встановив наступне.

Рішенням виконавчого комітету Шосткинської міської ради Сумської області №121 від 23.04.1992 р. було зареєстроване товариство з обмеженою відповідальністю “Софія”ЛТД, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №685495.

Зі змісту ст. 54 Закону України “Про господарські товариства”при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику ,який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу.       

Позивач в обгрунтування своїх вимог посилається на те, що  після його   виходу в листопаді 2002р. зі складу  ТОВ «Софія», товариством   (відповідачем) згідно із ст. 54 Закону України « Про господарські товариства»,ст. 148 Цивільного кодексу України, п.6.1 Статуту товариства та п.18 укладеного  між позивачем та відповідачем  засновницького договору,  не була виплачена належна йому   частка  в майні товариства в сумі 18542 грн.00 коп., що змусило   позвиача звернутися до суду з відповідними вимогами.  Рішенням господарського суду Сумської області від 17.12.2007р. залишеним без змін Постановою Вищого господарського суду України від 11.06.2008р.  було стягнуто на користь  позивача – ОСОБА_1 18542 грн. вартості чвастки майна товариства, 818 грн.20 коп. 3% річних нарахованих за період з 05.01.2004р. по 30.06.2005р., 500 грн. моральної шкоди та судові витрати. Наказ господарського суду № 17/476-07 від 24.07.2008р., який був виданий на виконання цього рішення, 25.07.2008р.  позивачем був направлений до Відділу  державної виконавчої служби  Шосткинського міськрайонного управління юстиції. Однак, як вбачається з  матеріалів справи  , зазначений наказ господарського суду належним чином  відповідач не виконав, вартість частки майна  товариства,  позивачу в повному обсязі  не виплатив, тому позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Софія»  про стягнення  залишку боргу в сумі  17373 грн.78 коп., з яких 15697 грн.38 коп. – інфляційні збитки за період з 05.01.2004р. по 31.05.2008р., 1676 грн.40 коп. 3% річних за період з 01.07.2005р. по 30.06.2008р. та  судові витрати.

Рішенням господарського суду Сумської області від 24.07.2008р. по справі № 2/352-08 позовні вимоги позивача були задоволені в повному обсязі, про що 08.08.2008р  було видано відповідний наказ і який був направлений позивачем до Відділу  державної виконавчої служби  Шосткинського міськрайонного управління юстиції.

Як  вбачається з матеріалів справи ,а саме довідки відділу державної виконавчої служби Шосткинського міськрайонного управління юстиції № 11178 від 10.08.2009р. ,  відповідач остаточно розрахувався з позивачем лише 28.07.2009р.

У наданих запереченнях  відповідач посилається на те, що в ході виконання рішень суду, товариство мало можливість виконати накази господарського суду шляхом передачі позивачу  майна ( меблів). Однак, спосіб та порядок виконання вивщезазначених рішень суду не змінювався, державний виконавець не звертав стягнення на належне боржникові ( відповідачу) майно.    Відповідачем  зазначені дії державного виконавця не оскаржувалися, до господарського суду  із заявою про зміну  способу та порядку виконання рішень суду відповідач не звертався, тому заперечення  відповідача проти позовних вимог суд вважає необгрунтованими  та  до уваги не приймає.

Згідно змісту ст. 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом встановлено неправомірність дій ТОВ “Софія”ЛТД, а саме  відповідач своєчасно не виплатив вартість належної позивачу частки в статутному фонді товариства та прострочив виконання грошового зобов’язання, а тому суд вважає за доцільне задовольнити вимоги позивача, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. 3% річних складають 555 грн.07 коп., інфляційні збитки в сумі 2806 грн.40 коп. і підтверджуються розрахунком суми позову.


Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та судово-інформаційні-витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача

Керуючись ст. ст.  82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд


ВИРІШИВ:


1. Позов задовольнити .

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Софія”ЛТД (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Короленка, 52, код 21105039) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) 555 грн.07 коп. –3% річних від простроченої суми за період з 01.07.2008р. по 28.07.2009р. , 2806 грн.40 коп. інфляційних збитків за період  з 01.06.2008р. по 28.07.2009р., 102 грн.  витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після вступу рішення в законну силу.

СУДДЯ                                                                                В. М. МОЇСЕЄНКО

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення  підписано 23.11.2009р.

З оригіналом згідно


Суддя                                                                       




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація