Справа №2-116/2007 рік РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2007 року Роздільнянський районний суд Одеської області у складі: головуючого судді - Бобровської І.В., при секретарі - Яценюк О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Роздільна Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення авансу та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення авансу та моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачка отримала аванс в сумі 2500 грн. за житловий будинок, який вона мала намір продати позивачці після оформлення на нього документів на протязі одного року, однак свого зобов'язання за договором не виконала і гроші не повернула. Крім того, позивачка просить суд стягнути моральну шкоду на її користь в сумі 2000 грн., так як зазнала нервового стресу в наслідок того, що залишилась без житла та грошей на його придбання.

В судовому засіданні позивачка змінила розмір позовних вимог и просила суд стягнути з відповідачки аванс у сумі 2500 грн. та моральну шкоду у розмірі 500 грн.

Відповідачка у судовому засіданні позовні вимоги визнала повністю та підтвердила обставини, на які посилається позивачка у позові.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, дослідивши представлені докази, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст. 11 ЦПК України) розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними особами позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, що беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Згідно ст. 174 ЦПК України відповідач може визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо визнання позову викладено в письмовій заяві, вона приєднується до матеріалів справи. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності до того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що 20 лютого 2006 року ОСОБА_2 домовилась з ОСОБА_1 про продаж будинку АДРЕСА_1, який ОСОБА_2 зобов'язалась передати для проживання позивачці в середині березня 2006 року, а документи на нього як спадкоємиця за законом після смерті матері оформити через рік, та в якості авансу отримала грошову суму у розмірі 2500 гривень, що підтверджується розпискою та не оскаржується відповідачкою (а.с.4).

Але в зазначений строк, тобто в березні 2006 року відповідачка відмовилась звільнити будинок, так як в будинку зареєстровані ще її брати, які не бажають звільняти будинок та зніматись з реєстрації. Також відповідачка пояснила, що вже не бажає продавати будинок, так їй самій немає де жити.

Згідно розписки, відповідачка отримала грошову суму у розмірі 2500 гривень, однак повертати її в добровільному порядку після пред'явленої вимоги позивачкою -відмовляється.

Зазначені обставини також не заперечуються відповідачкою.

В порядку ст. 570 ЦК України отримана сума грошей за розпискою є авансом і підлягає поверненню позивачки.

У зв'язку з наведеним суд приходить до висновку, що грошова сума у розмірі 2500 гривень підлягає стягненню з відповідачки на користь позивачки.

Також внаслідок протиправних дій відповідачки позивачка зазнала і моральної шкоди, яка виразилась в душевних стражданнях, нервовому стресі, так як вона залишилась без грошей та житла.

Суд вважає можливим в порядку ст. 23 ЦК України стягнути з відповідачки на користь позивачки моральну шкоду у розмірі 500 гривень, оскільки відповідачка данні позовні вимоги визнала в повному обсязі і в судовому засіданні просила позов задовольнити, про що надала суду письмову заяву (а.с.46).

Підстав вважати, що визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, судом не виявлено.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, судові витрати - оплата державного мита у розмірі 51 гривня, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн. та витрати на правову допомогу у сумі 100 грн. підлягають стягненню з відповідачки на користь ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 10,11,59,60,88,174,209,212,214-215 ЦПК України, ст.ст. 23,570 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення авансу та моральної шкоди задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову суму, сплачену в якості авансу, у розмірі 2500 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 500 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 181 гривня.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.