Справа № 2-1093/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2010 р. Сихівський районний суд м.Львова в складі

головуючого судді Головатого В.Я.

при секретарі Заяць A.B.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, обласне комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації та експертної і оцінки”, третя особа Департамент містобудування Львівської міської ради, Товариство з обмеженою відповідальністю „Сихівське” про визнання права власності,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом про визнання права власності на господарську споруду загальною площею 36,77 кв.м. по вул.Монастирського, 2 в мЛьвові. В обґрунтування позовних вимог І покликається на те, що в період з 1992 по 1997 р. за власні кошти ним було здійчнено будівництво І господарської споруди по вул.Монастирського, 2 в м.Львові. Земельна ділянка, на якій розташована споруда, І знаходиться у фактичному користуванні ТзОВ „Сихівське” відповідно до ухвали Львівської міської ради № 796 від 28.09.2000 р. „Про затвердження наказів департаменту землеустрою та планування забудови міста” та № і 983 від 15.03.2001 р. „Про приватизацію земельних ділянок не сільськогосподарського призначення, що І знаходяться під приватизованими об'єктами нерухомості в м.Львові”. Будівництво здійснювалось при і погодження ТзОВ „Сихівське”. У зв”язку з тим, що позбавлений можливості вирішити у позасудовому порядку І питання самовільного будівництва оскільки будівництво закінчено у 1997 р., просить суд визнати за ними j право власності в судовому порядку.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, дали пояснення, аналогічні доводам викладеним в позовній заяві. Просять позов задоволити повністю.

Представник відповідача - Львівської міської ради в судовому засіданні позов заперечив. В обгрунтування заперечень пояснив, що оскільки позивач в Львівську міську раду не звертався з проханням введення в експлуатацію самовільно збудованої будівлі, просить в позові відмовити.

Представник відповідача - ОКП ЛОР “Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки” в судове засідання не прибув не повідомивши суд про причини своєї неявки.

Представник третьої особи Департаменту містобудування Львівської міської ради в судове засідання не прибув не повідомивши суд про причини своєї неявки.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст.376 ч,5 ЦК України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, якё самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Ст. 376 ЦК України передбачено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

В судовому засіданні встановлено,, що, відповідно до ухвали Львівської міської ради № 796 від 28.09.2000 р. „Про затвердження наказів департаменту землеустрою та планування забудови міста” та № 983 від 15.03.2001 р. „Про приватизацію земельних ділянок не сільськогосподарського призначення, що знаходяться під приватизованими об'єктами нерухомості в м.Львові” земельна ділянка по вул.Монастирського, 2 в м.Львові знаходиться у фактичному користуванні ТзОВ „Сихівське”. Відповідно до довідки ТзОВ „Сихівське”,останнє погодило будівництво споруди позивачем.

Згідно технічного висновку інституту „НДІ Проекгреконструкція”, об"ємно - планувальні рішення існуючої господарської будівлі (громадський туалет, службові приміщення) на території промислового ринку на вул.Монастирського, 2 в м.Львові виконані у відповідності до проектної документації, розробленої ПП j „Універсал проект” та до вимог будівельних норм та правил. Технічний стан основних несучих та огороджуючих конструкцій задовільний, несуча здатність достатня. Інженерні мережі виконані в повному І обсязі і здані в експлуатацію відповідним експлуатаційним службам у встановленому порядку.

Крім того, судом не встановлено, що діями позивача порушено права третіх осіб.

Аналізуючи по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що проведення позивачем самочинного будівництва - господарської будівлі по вул.Монастирського, 2 в м.Львові, мало місце на відведеній встановленому порядку земельній ділянці, будівництво було проведено з дотриманням будівельних норм і правил та не порушує права інших осіб. Відтак, позов підлягає до задоволення, а за ; позивачем слід визнати права власності на збудовану господарську споруду загальною площею 36,77 м.кв., що розташована по вул.Монастирського, 2 в м.Львові.

Щодо вимоги позивача про спонукання Львівської міської ради до введення в правове поле господарської споруди суд вважає безпідставними, оскільки такі вимоги не грунтуються на вимогах чинного цивільного законодавства.

Керуючись ст.ст. 10, 58, 59, 60, 215 ЦПК України, ст. 124 Конституції України, ст.ст. 15,16, 331, 376, 392 ЦК України, суд

вирішив:

Позов задоволити частково.

Визнати за ОСОБА_1. Романовичем право власнсоті на.господарську споруду загальною площею 36,77 м.кв., що розташоване по вул.Монастирського, 2 в м.Львові.

Зобов'язати обласне комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки” зареєструвати за ОСОБА_1 право власнсоті на господарську споруду загальною площею 36,77 кв.м. по вул.Монастирського, 2 в мЛьвові.

В решті позову вімовити за безпідставністю, і

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня

проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання І заяви на апеляційне оскарження.

Головуючий