ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2017 року Справа № 927/354/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддівКорсака В.А., Алєєвої І.В., Данилової М.В.

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Обрій" LTD

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2017

у справі№ 927/354/16 Господарського суду Чернігівської області

за позовомЗаступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Чернігівської обласної державної адміністрації

доТовариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Обрій" LTD

треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача1.Талалаївська районна державна адміністрація; 2.Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області

про повернення земельної ділянки

в судовому засіданні взяли участь представники :

- прокуратуриТомчук М.О.,

- позивачаМужикова Н.М., Сокирко Н.В.,

- відповідачане з'явились,

- третьої особи-1не з'явились,

- третьої особи-2не з'явились

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2016 року заступник прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Чернігівської обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Обрій" LTD, в якій просив суд зобов'язати відповідача повернути Чернігівській обласній державній адміністрації земельні ділянки водного фонду загальною площею 47,82 га, які знаходяться на території Харківської сільської ради Талалаївського району (кадастрові номери - 7425382500:06:001:0491, 7425382500:06:001:0492, 7425382500:06:001:0493, 7425382500:06:001:0494, 7425382500:06:001:0495, 7425382500:06:001:0496, 7425382500:06:001:0497), шляхом підписання акту приймання-передавання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що строк дії договору оренди спірних земельних ділянок, укладеного 16.11.2006 між Талалаївською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Обрій" LTD, закінчився 19.03.2012, однак відповідач після закінчення строку дії договору земельні ділянки не повернув.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 14.04.2016 до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Талалаївську районну державну адміністрацію та Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 07.06.2016 (суддя Кушнір І.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2017 (головуючий суддя Тарасенко К.В., судді: Іоннікова І.А., Скрипка І.М.) у справі №927/354/16 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами у справі, Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Обрій" LTD звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

31.10.2017 заступником прокурора Чернігівської області подано відзив на касаційну скаргу, який залучено до матеріалів справи та враховано судом.

Талалаївська районна державна адміністрація, Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області та Чернігівська обласна державна адміністрація не скористались правом, наданим статтею 1112 Господарського процесуального кодексу України, не надіслали відзив на касаційну скаргу, що в силу положень зазначеної статті не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.

Відповідач та треті особи у справі не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції 08.11.2017, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У справі, яка переглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що розпорядженням Талалаївської районної державної адміністрації №271 від 16.11.2006 "Про затвердження технічної документації по інвентаризації орендованих земельних ділянок водного фонду ТОВ "АФ "Обрій" відповідачу було затверджено технічну документацію по інвентаризації орендованих земель водного фонду, розташованих на території Харківської сільської ради, надано в оренду землі водного фонду для риборозведення з тією ж площею водного плеса - 27,0 га, на тих же умовах оренди (без зміни цільового призначення землі), із складу земель запасу Харківської сільської ради, відповідно до договору від 01.06.2001, продовживши дію його умов на той же термін - 5 років, надано в оренду строком на 5 років землі прибережної захисної смуги загальною площею 20,3 га, в т.ч. під водні споруди (греблі) площею 0,52 га для риборозведення із складу земель запасу Харківської сільської ради.

16.11.2006 між Талалаївською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Агрофірмою "Обрій" LTD (орендар) на підставі розпорядження №271 від 16.11.2006 було укладено типовий договір оренди, за умовами пункту 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку водного фонду, місцезнаходження якої: Харківська сільська рада: урочища "На Баму", "Грузьки", "Тарасове", "Конюшні", "Старий", "Новий", "Діжурка".

Відповідно до пунктів 2, 3, 4 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 47,82 га у тому числі земельна ділянка водного плеса - 27,0 га; прибережна захисна смуга - 20,3; під гідротехнічні спорудами (греблями) - 0,52 га, гідроспоруди - 7 шт. На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна водоймища площею 27,0 га - 7 шт. Земельна ділянка передається в оренду разом з водоймами.

За умовами пункту 8 договору, строк дії договору - 5 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно з пунктом 43 договору, він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір зареєстрований у Талалаївському районному відділі Чернігівської регіональної філії ДП "Центр Державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.03.2007 за №040783700004.

За актом прийому-передачі земельної ділянки від 19.03.2007 земельна ділянка площею 47,82 га була передана відповідачу. При цьому у акті міститься перелік земельних ділянок по урочищах: "На Баму", "Грузьки", "Тарасове", "Конюшні", "Старий", "Новий", "Діжурка" по 1 земельній ділянці, всього 7 земельних ділянок.

Як вбачається з матеріалів справи, спір у справі виник у зв'язку з неповерненням відповідачем орендованих земельних ділянок після закінчення строку дії договору оренди.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" (надалі - Закон) визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з частиною 5 статті 6 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про оренду землі" об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що оскільки договір оренди земельної ділянки від 16.11.2006 був укладений на 5 років, зареєстрований 19.03.2007, відтак строк дії договору закінчився 18.03.2012.

Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Така умова визначена сторонами і в пункті 37 договору оренди земельної ділянки від 16.11.2006.

Відповідно до листа Талалаївської районної державної адміністрації №02-20/421 від 24.02.2016 відповідачем з користування земельні ділянки водного фонду загальною площею 47,8 га для риборозведення з земель запасу Харківської сільської ради не повертались.

На час розгляду справи у судах попередніх інстанцій чинних договорів оренди земельних ділянок, а саме тих, що пройшли передбачену законодавством державну реєстрацію, і які б посвідчували виникнення у відповідача права користування спірними земельними ділянками, як і доказів повернення цих земельних ділянок, відповідачем не надано.

Разом з тим, з 01.07.2013 набрав чинності Закон України "Про аквакультуру", відповідно до частини 1 статті 11 якого до повноважень місцевих державних адміністрацій у сфері аквакультури належать, зокрема, надання в користування на умовах оренди частини рибогосподарського водного об'єкта, рибогосподарської технологічної водойми для цілей аквакультури відповідно до повноважень щодо розпорядження землями, встановлених Земельним кодексом України.

В свою чергу, статтею 1 цього Закону визначено, що: аквакультура (рибництво) - це сільськогосподарська діяльність із штучного розведення, утримання та вирощування об'єктів аквакультури у повністю або частково контрольованих умовах для одержання сільськогосподарської продукції (продукції аквакультури) та її реалізації, виробництва кормів, відтворення біоресурсів, ведення селекційно-племінної роботи, інтродукції, переселення, акліматизації та реакліматизації гідробіонтів, поповнення запасів водних біоресурсів, збереження їх біорізноманіття, а також надання рекреаційних послуг.

З вищенаведеного вбачається, що чинне законодавство розрізняє поняття "ведення водного господарства", як галузі, завданням якої є забезпечення потреб населення і народного господарства у воді, та "аквакультуру", саме як рибництво.

З урахуванням викладеного, розпорядження земельними ділянками, призначеними, як в даному випадку, для риборозведення, належить до повноважень обласних державних адміністрацій, а тому Чернігівська обласна державна адміністрація є належним позивачем по справі.

Згідно з приписами частини 1 статті 34 Закону у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

За умовами пункту 21 договору оренди земельної ділянки від 16.11.2006 після припинення дії договору орендар повертає орендовану земельну ділянку у стані не гіршому, порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Згідно з частиною 2 статті 795 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

У листі №03-09/605 від 05.02.2016 Чернігівською обласною державною адміністрацією зазначено, що заяв, звернень з приводу надання у користування для риборозведення земельних ділянок водного фонду, що розташовані на території Харківської сільської ради Талалаївського району, з моменту отримання облдержадміністрацією відповідних повноважень від відповідача до облдержадміністрації не надходило, договорів оренди цих земельних ділянок з вказаним господарством не укладалось. Доказів зворотного матеріали справи не містять.

За приписами статей 319, 321 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частиною 2 статті 152 ЗК України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Водночас посилання скаржника на те, що договір оренди земельної ділянки від 16.11.2006 є поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, відповідно до частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", визнається колегією суддів необґрунтованим з наступних підстав.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" врегульовано порядок поновлення договору оренди землі, який фактично об'єднує два різні випадки пролонгації такого договору - на умовах переважного права перед іншими особами (частини 1-5) та за умови продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору (частина 6).

Відповідно до частини шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Натомість суди попередніх інстанцій достеменно з'ясували, що сторони договору оренди, як до закінчення строку його дії - 18.03.2012, так і після цієї дати здійснювали дії з продовження договору оренди в порядку частин першої-п'ятої статті 33 Закону України "Про оренду майна" в частині виготовлення та затвердження технічної документації на поновлення зазначеного договору оренди, у тому числі зі зміною строку дії договору - 15 років та розміру орендної плати.

Водночас судами встановлено, що станом на час розгляду справи право позивача на оренду спірних земельних ділянок з урахуванням вищенаведених умов щодо строку дії договору оренди та розміру орендної плати, не зареєстровано, що має наслідком припинення договору оренди та виключає можливість застосування до спірних правовідносин положень частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі".

За таких встановлених обставин, оскільки у відповідача відпала правова підстава утримувати та користуватись спірними земельними ділянками, висновок господарських судів попередніх інстанцій про задоволення позову, колегія суддів визнає правомірним та обґрунтованим.

Відповідно до приписів статті 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що судами попередніх інстанцій дана належна правова оцінка усім обставинам справи, норми матеріального та процесуального права застосовані вірно і передбачені законом підстави для зміни або скасування судових рішень, відсутні.

В своїй касаційній скарзі скаржник фактично просить вирішити питання про достовірність поданих ним доказів, які на його думку, в зв'язку з вибірковим підходом до їх оцінки були безпідставно відхилені судами попередніх інстанцій, про перевагу одних доказів над іншими і фактично зводяться до необхідності надання нової оцінки доказів по справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин, касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2017 у справі № 927/354/16 залишити без змін.

Головуючий суддя В. А. Корсак

С у д д і І. В. Алєєва

М. В. Данилова