ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2017 рокуЛьвів№ 876/8287/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.,

за участі секретаря судового засідання Дідик Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Залізничного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова на додаткову постанову Залізничного районного суду м. Львова від 04 липня 2017 року у справі № 462/3814/16-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

12.07.2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова та просив: визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у перерахуванні розміру пенсії за вислугу років, у зв'язку зі зміною оплати праці на підставі довідки прокуратури Львівської області від 14.06.2016 р. за №18/1065 про заробітну плату для перерахунку пенсії, з розрахунку 90% від суми середнього заробітку; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії згідно довідки від 14.06.2016 р. № 18/1065 відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у редакції Закону України від 12.07.2001 року № 2663-ІІ, що діяв станом на серпень 2001 року, виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку без обмежень граничного розміру та здійснити відповідні виплати з врахуванням отриманих доплат з 01.01.2016 р.; зобов'язати відповідача здійснювати перерахування пенсії в повному обсязі, без будь-яких обмежень, не допускати невиплату пенсії з посиланням на відсутність коштів чи фінансування з Державного бюджету чи інших джерел, відкладення перерахованих виплат на майбутнє; стягнути з відповідача сплачений судовий збір.

Постановою Залізничного районного суду м.Львова від 16.09.2016 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова щодо відмови у перерахуванні розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 на підставі довідки прокуратури Львівської області № 18/1065 від 14.06.2016 року про заробітну плату; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 згідно довідки прокуратури Львівської області № 18/1065 від 14.06.2016 року відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» з розрахунку 90% від середнього заробітку, починаючи з 12 січня 2016 року та здійснити відповідні виплати з врахуванням отриманих доплат. В решті позову відмовлено.

Постанова Залізничного районного суду м.Львова від 16.09.2016 року була оскаржена Управлінням Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова в апеляційному порядку.

Ухвалою судді Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року апеляційну скаргу УПФУ в Залізничному районі м.Львова було повернуто особі, яка її подала, з підстав неусунення недоліків апеляційної скарги, яку було залишено без руху.

10.03.2017 року Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова подало повторно апеляційну скаргу на постанову Залізничного районного суду м.Львова від 16.09.2017 року, в якій просило розглянути клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, а також скасувати оскаржувану постанову та постановити нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Ухвалою судді Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.05.2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження з підстав неусунення недоліків апеляційної скарги.

26.05.2017 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Залізничного районного суду м.Львова із заявою про ухвалення додаткового рішення та просив: зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова здійснювати нарахування пенсії ОСОБА_1 в повному обсязі, без обмежень граничного розміру.

Додатковою постановою Залізничного районного суду м.Львова 04 липня 2017 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 згідно довідки прокуратури Львівської області № 18/1065 від 14.06.2016 року відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» з розрахунку 90% від середнього заробітку, починаючи з 12 січня 2016 року без обмеження граничного розміру та здійснити відповідні виплати з урахуванням отриманих доплат.

Не погоджуючись із прийнятою додатковою постановою, відповідачем - Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова, подано апеляційну скаргу. Апелянт вважає, що при ухваленні цієї додаткової постанови суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи та порушено норми матеріального і процесуального права. Тому, з підстав, викладених в апеляційній скарзі, просив скасувати додаткову постанову суду першої інстанції.

В судове засідання сторони не з'явились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши суддю - доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що постановою Залізничного районного суду м.Львова від 16 вересня 2016 року, позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені частково. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 згідно довідки прокуратури Львівської області № 18/1065 від 14.06.2016 року відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» з розрахунку 90% від середнього заробітку, починаючи з 12 січня 2016 року та здійснити відповідні виплати з врахуванням отриманих доплат

Щодо вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача вчинити дії в частині незастосування граничного розміру пенсії та зобов'язання здійснювати перерахунок пенсії без будь-яких обмежень та не допуск невиплату пенсії з посилання на відсутність коштів чи фінансування, суд дійшов висновку, що такі задоволенню не підлягають, оскільки відповідач на час звернення позивача до суду та розгляду справи судом ніяких протиправних дій чи бездіяльності не допускав та жодного рішення не приймав. Рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях і домислах, а також тих фактичних обставинах, які на момент його ухвалення хронологічно ще не відбулися, проте ймовірно можуть мати місце у майбутньому.

Суд першої інстанції вважав, що задоволення таких вимог може призвести до втручання суду в дискреційні повноваження органу Пенсійного фонду щодо вчинення дій з перерахунку пенсії.

Проте, приймаючи додаткову постанову, суд першої інстанції зазначив, що складовою частиною заявленого позову є вимога перерахунку пенсії без обмеження граничного розміру згідно Закону України «Про прокуратуру», а відтак дійшов висновку, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені Законом №3668-УІ зміни до ст.50-1 Закону №1789-ХІІ щодо обмеження розміру пенсії стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Вищим адміністративним судом при розгляді аналогічних справ, зокрема в ухвалі від 19.05.2016 року по справі № К/800/41001/15, ухвалі від 28.01.2016 року по справі № К/800/31554/15.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 168 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Аналогічні положення закріплені в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» (далі - постанова Пленуму ВАСУ), де в пункті 17 зазначено, що за правилами статті 168 КАС України суд будь-якої інстанції може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу лише у випадках, передбачених частиною першою статті 168 КАС України.

Таке судове рішення він ухвалює в тому провадженні (письмовому, скороченому, розгляді справи в судовому засіданні тощо), в якому й ухвалювалось основне судове рішення. Питання про ухвалення додаткового судового рішення може бути заявлено до закінчення строку на виконання судового рішення.

Додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов'язки осіб, які не брали участі у справі.

Додатковими судовими рішеннями є додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові постанови (ухвали) можуть прийматися (постановлятися), якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.

Відтак, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення відсутні.

Крім того, приймаючи додаткову постанову, всупереч вищезазначеним положенням постанови Пленуму ВАСУ, суд першої інстанції змінив по суті основне рішення в частині вимог позивача про зобов'язання УПФУ в Залізничному районі м.Львова провести перерахунок її пенсії за вислугу років згідно цього Закону без обмеження граничного розміру.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно зі статтею 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуально права, що призвело до неправильного вирішення питання, через що додаткова постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 41 195, 196, 198 ч.1 п.3, 202, 205 ч.2, 207, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Залізничного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова задовольнити.

Додаткову постанову Залізничного районного суду м. Львова від 04 липня 2017 року у справі № 462/3814/16-а скасувати.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі №462/3814/16-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк

судді В. В. Гуляк

Р. Й. Коваль

Повний текст судового

рішення виготовлено 20.11.2017 року.