Рівненський міський суд Рівненської області

м. Рівне, вул. Шкільна, 1, 33028, (0362) 26-59-17

Справа 2-1782/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2010 року м. Рівне

Рівненський міський суд

головуючий - суддя Мельник О.В.,

при секретареві Яремі Г.В.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2, його представника - адвоката ОСОБА_3.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором.

ВСТАНОВИВ:

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та пояснив, шо 03.09.2007 року між позивачем та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 6/0309 07-02ПК, відповідно до якого останній отримав кошти в розмірі 4500 гривень зі строком повернення до 02.09.2010 року зі сплатою за користування кредитом відсотків з розрахунку 3 % на місяць. Вказав, що фінансовим поручителем за зобов’язаннями ОСОБА_4 виступив ОСОБА_2 на підставі укладеного договору поруки № 6/0309/07-02ПК від 03.09.2007 року. Оскільки дані зобов’язання не виконані, відповідачам направлялись листи претензії про погашення заборгованості, внаслідок чого станом на 26.10.2009 року загальна сума боргу складає 6900,21 грн. Просив суд стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість у розмірі 6900,21 грн., з яких 3968,34 грн. - основна сума кредиту, 1999,87 грн. - відсотки, 592 грн. - пеня, 340 - штраф, судовий збір у розмірі 69 грн. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник позов не визнали, з тих підстав, що згідно п. 2.1-2.4 договору поруки, позивач набуває право вимагати виконання зобов’язання поручителем у випадку не виконання його основним боржником та при умові обов’язкового направлення поручителю відповідного повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Враховуючи, що такого повідомлення ОСОБА_2 не отримував, просили у задоволенні позову відмовити.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з’явилась, про час, день та місце слухання справи повідомлялась належним чином, про поважність причини своєї неявки суд не повідомила.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача ОСОБА_2, представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Судом встановлено, що 03.09.2007 року між позивачем та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 6/0309/07-02ПК (далі - договір), за яким остання отримала кошти в розмірі 4500 гривень зі сплатою трьох відсотків на місяць за користування кредитом на строк до 02.09.2010 року (п. 1.1. п. 1.3.1, п. 1.4).

Пунктами 2.3.1, 2.3.2 договору передбачено, що позичальник вносить чергові платежі по кредиту' в сумі 210,33 грн. щомісячно до 15-го числа поточного місяця.

Відповідно до п. 3.2.3 договору, банк має право вимагати дострокового виконання зобов’язання щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, передбаченим договором, можливих штрафних санкцій, якщо позичальник не вніс черговий платіж у термін, визначений п. 2.3.2 договору.

Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі прострочення позичальником строк сплати мінімально необхідного платежу по погашенню кредиту, а також у випадку прострочення строку виконання зобов’язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати всіх нарахованих відсотків, комісій та можливих штрафних санкцій, позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення (п. 4.1).

Пункт 4.2 договору визначає, що у разі прострочення строку сплати мінімально необхідного платежу по погашенню кредиту більш як на два дні позичальник сплачує банку фіксований штраф у розмірі 30 грн.

Також, судом встановлено, що між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки 6/0309/07-02ПК від 03.09.2007 року, згідно умов якого поручитель взяв на себе зобов’язання перед кредитором відповідати по зобов’язанням боржника ОСОБА_4, які виникають з умов кредитного договору.

Як вбачається із п. 1.1, п. 1.2 договору поруки, поручитель повинен виконати зобов’язання в тому ж порядку, який встановлено для позичальника кредитного договору, при чому поручитель відповідає перед кредитором у повному обсязі, як солідарний боржник із позивальником, а кредитор має право вимагати виконання зобов’язання як від позичальника та поручителя разом, так і від кожного окремо.

Відповідно до п. 2.1 договору поруки, кредитор набуває право вимагати від поручителя виконання зобов’язання при умові, якщо в установлений договором строк виконання позичальником зобов’язання в цілому чи в будь-якій його частині не будуть виконанні, а також при умові обов’язкового направлення поручителю повідомлення з вимогою виконати зобов’язання.

Судом встановлено, що 23.07.2008 року позивачем на адресу ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) надсилався лист претензія про погашення заборгованості за кредитним договором, укладеним із ОСОБА_4

Однак, п. 2.5 договору поруки передбачено обов’язок поручителя своєчасно сповістити кредитора про зміну своєї адреси. У випадку не надання інформації щодо зміни адреси, вказаної у цьому договорі (АДРЕСА_1), направлення на таку адресу повідомлення кредитора буде вважати зробленим належним чином.

Згідно пояснень відповідача ОСОБА_2, вказаного листа він не отримував та за зазначеною адресою не проживає з кінця 2007 року, про зміну своєї адреси позивача не повідомляв, а отже суд прийшов до висновку про те, що позивач свій обов’язок повідомляти про неналежне виконання позичальником зобов’язання виконав належним чином, що в свою чергу унеможливило виконання банком обов'язку, передбаченого п. 2.4 договору поруки.

Відповідач ОСОБА_4 в терміни, встановлені договором, кошти не повернула, а отже, як вбачається із розрахунку заборгованості, станом на 26.10.2009 року її заборгованість становить 6900,21 грн.. з яких 3968.34 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 1999,87 грн. - заборгованість по відсоткам, 592 грн. - пеня. 340 - штраф.

Таким чином, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_4 як позичальника, за кредитним договором .\е 6 0309 07-02ПК від 03.09.2007 року, а також з відповідача ОСОБА_2 як поручителя, згідно умов договору поруки від 03.09.2007 року, належить стягнути солідарно на користь позивача заборгованість по кредиту в загальній сумі 6900,21 грн., а також понесені судові витрати по сплаті судового збору та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі ст.ст. 526, 549, 550, 551, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 81, 88, 212, 214, 215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_2 на користь відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором від 03.09.2007 року в сумі 6900 гривень 21 копійка, а також судові витрати по оплаті державного мита у розмірі 69 гривень та 120 гривень по оплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На рішення може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Рівненської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка повинна бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Суддя