Рівненський міський суд Рівненської області

м. Рівне, вул. Шкільна, 1, 33028, (0362) 26-59-17

Справа №2а-915/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2010 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

у складі головуючого - судді Мельника О.В.,

при секретарі Яремі Г.В.,

розглянувши в м. Рівному у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1

Степанівни до Управління пенсійного фонду України в м. Рівне про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок та виплатити пенсію за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю,-

ВСТАНОВИВ:

У позовній заяві вказується, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та інвалідом 2 групи, захворювання якої пов’язане з наслідками аварії на ЧАЕС. 24 грудня 2009 року позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю у відповідності до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі в постанові Закон). На свою заяву, 29 грудня 2009 року отримала письмову відповідь, в якій зазначено, що пенсія позивачу була призначена та виплачувалась в розмірі відшкодування фактичних збитків, згідно з положенням Закону, виходячи з розміру 19,91 грн. Своє рішення відповідач обґрунтував дією постанови КМУ № 1 від 3 січня 2002 року, постанови КМУ №894 від 13 липня 2004 року, постанови КМУ №1293 від 27 грудня 2005 року. Вважає таке рішення протиправним, .«таким, що суперечить ст. 46 Конституції України, ст.28, ч. 1 ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону та просить зобов’язати І Управління Пенсійного фонду України у місті Рівному зробити перерахунок та виплатити позивачу пенсію в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з 22 травня 2008 року.

Сторони у судове засідання не з’явились, про час, день та місце розгляду справи повідомлялись належним

чином.

Позивач подала заву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача надав суду письмові заперечення, в яких також просив розглянути справу за його відсутності, а також вказав, що відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

З’ясувавши правові позиції сторін, повно і всебічно дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов ; підлягає до задоволення частково.

Судом встановлено, що позивач звернулась до відповідача з письмовою заявою, в якій просила провести перерахунок її пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у відповідності до ст.ст. 50, 54 'Закону, на що отримала відповідь від 29 грудня 2009 року про те, що розрахунок її пенсії було проведено на підставі ^постанови КМУ №1 від 03.01.2001 року та ч. 4 ст. 54 Закону виходячи із розміру 19,91 грн. У цьому ж листі вказано, що визначення мінімального розміру пенсії за віком надано лише в ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», частинами першою та третьою якої встановлено, що розмір пенсії встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність при наявності у чоловіків 25 а у жінок 20 років ;страхового стажу й мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених цим законом. Вважають, що немає підстав застосовувати вказаний мінімальний розмір пенсії при обчисленні пенсійних виплат відповідно до Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Статтею 49 Закону передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Пунктом 28 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» внесено зміни. Зокрема, встановлено, що особам, які постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії (II групи інвалідності), призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю - у розмірі 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, і розмір пенсії для інвалідів II групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Вказане положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» втратило чинність, як таке, що визнано неконституційним на підставі рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008.

Пункт 6 резолютивної частини цього рішення визначає, що рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними. Вказане рішення набуло чинності з 22.05.2008 року.

Таким чином, відповідно до частини 4 статті 54 цього Закону (у редакції, чинній на час в шкнеш іспірних правовідносин), якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесе ним і категорії 1, та у зв'язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів II групи, щодо які- становлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими восьми мінімальних пенсій за віком Згідно зі статтею 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії І, призначається щомісячно додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам II групи - у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком. Як передбачено статтею 53 того самого Закону, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Отже, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія ; віком, розмір якої згідно зі статтею 28 Закону України від 9 липня 2003 року N 1058-ІУ «Про загальнообов'язкое державне пенсійне страхування» (далі - Закон N 1058-1V) встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом II групи і віднесена до категорії 1 осіб, що постраждав наслідок Чорнобильської катастрофи, одержує пенсію по інвалідності на підставі статті 54 Закону та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі статті 50 цього Закону.

Розрахунок пенсій позивачу УПФ провело виходячи з розміру 19 грн. 91 коп., установленого чинною н той час постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року N 1 «Про підвищення розмірів пенсій т інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок кошті державного бюджету».

При розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону, застосуванні« підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі прі Державний бюджет України на відповідний рік, виходячи з якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв»язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року N 523. Ця постанова є чинною, її положення стосовно критеріїв обчисленні розмірів пенсій відповідають змісту статей 50, 54 Закону .

Пунктом 2 постанови від 3 січня 2002 року N 1 Кабінет Міністрів України установив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, усупереч положенням зазначених статей закону, й ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.

Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами, при розрахунку державної те додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Положення частини 3 статті 28 Закону N 1058-ІУ, на думку суду, не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов’язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною 1 цієї статті.

Поряд з тим, як вбачається із ст. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», пенсія призначається з дня звернення за пенсією. Перерахунок призначеної пенсії провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Враховуючи наведене, суд вважає, що для захисту та відновлення порушеного права позивача у частині зобов’язання Управління Пенсійного фонду України у місті Рівному зробити перерахунок та виплатити позивачу пенсію в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком - підлягає задоволенню за період з першого числа наступного місяця з дня відповідного звернення позивача.

Наполягання представника відповідача на застосування строку позовної давності до позовних вимог, не беруться судом до уваги, враховуючи положення ст. 268 ЦК України, згідно якої позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю. Тому суд вважає, що строк для звернення до суду за захистом прав позивача не пропущено.

Керуючись ст.ст. 10, 1 1, 60, 88, 212, 214, 215 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Визнати дії Управління пенсійного фонду України в м. Рівне щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплатити ОСОБА_1 пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2010 року неправомірними.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у місті Рівному зробити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2010 року.

У решті позовних вимог - відмовити.

На рішення може бути подано апеляцію до апеляційного суду Рівненської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка повинна бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Суддя