Кодимський районний суд Одеської області

_______________________________________________________________________________________________

Справа № 503/1895/17

Провадження №2/503/867/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2017 року м.Кодима Одеської області

Кодимський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Сопільняка О.М.,

при секретарі Вдовиченко В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кодимі Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спадкового майна та визнання права власності на нього,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 29 вересня 2017 року звернулася до Кодимського районного суду Одеської області з позовом до відповідача ОСОБА_2 про поділ спадкового майна, яке залишилось після смерті ОСОБА_3.

В позові позивач вказала, що 10 листопада 2000 року померла її матір – ОСОБА_3. Після її смерті залишилась спадщина у вигляді житлового будинку з господарськими спорудами №68, розташованого в провулку Визволителів України, м.Кодима, Одеської області.

Спадкоємцями вказаного спадкового майна за заповітом у рівних долях являються позивач та відповідач.

Добровільно поділити вказане спадкове майно вони не можуть через відмову відповідача, яка бажає одноособово успадкувати спірний будинок.

Через виниклий спір позивач не може захистити своє порушене право у позасудовому порядку, тому просила поділити спадщину померлої ОСОБА_3, визнавши за нею в порядку спадкування за заповітом право власності на житловий будинок з господарськими спорудами №68, розташованого по вул.Визволителів України (колишня Котовського), м.Кодима Одеської області, оскільки саме вона проживала разом з матір’ю та здійснювала за нею догляд.

В судове засідання позивач не з’явилася, попередньо надавши до суду заяву про розгляд справи без неї. В поданій заяві свої позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання також не з’явилася, попередньо надавши до суду заяву про розгляд справи без неї, заявлений позов визнала в повному обсязі, проти задоволення позову не заперечувала та погодилася із запропонованим позивачем варіантом поділу цієї спадщини, оскільки позивач сплатила їй вартість належної частки у спадковому майні.

Вислухавши пояснення позивача та відповідача, дослідивши надані сторонами письмові докази, суд, враховуючи визнання позову відповідачем, що не суперечить вимогам закону та не порушує законних прав і інтересів сторін та інших осіб, у відповідності з вимогами ч.4 ст.174 ЦПК України вважає можливим позов задовольнити з таких підстав.

Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.15 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК України) судовому захисту підлягають порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси осіб, які виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України. 

Згідно з ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що 10 листопада 2000 року померла ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-ЖД №231374, виданого 11 листопада 2000 року відділом реєстрації актів громадянського стану Кодимського районного управління юстиції Одеської області.

Визначаючи якими правовими нормами слід керуватися при вирішенні зазначеного спору (зокрема, нормами ЦК Української РСР в ред.1963 року чи ЦК України в ред.2004 року), суд виходить з наступного.

Згідно з п.5 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.

У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності  ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Оскільки спадщина після смерті ОСОБА_3 відкрилася та прийнята спадкоємцями до 01 січня 2004 року, а тому питання щодо порядку спадкування та кола спадкоємців регулюються нормами Цивільного кодексу України 1963 року.

Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця (ст. 525 ЦК України 1963 року).

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 524 ЦК України 1963 року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

За життя ОСОБА_3 склала заповіт, в якому спадкоємцями були визначені позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2

За загальним правилом до складу спадщини входять всі права та обов’язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини та які не припинилися з його смертю.

Так, до складу спадкового майна померлої ОСОБА_3 ввійшов житловий будинок з господарськими спорудами №68, розташованого по вул. Визволителів України (колишня вулиця Котовського), м.Кодима, Одеської області.

З положень ст.548 ЦК України 1963 року вбачається, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно ст.549 ЦК України 1963 року спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шести місяців з дня її відкриття він подав відповідну заяву про прийняття спадщини або вчинив дії, що свідчать про вступ у володіння або управління спадковим майном.

Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 спадщину прийняли, звернувшись із відповідною заявою до нотаріуса.

Отже, позивач та відповідач є такими, що у передбаченому законом порядку прийняли спадщину померлої ОСОБА_3 (ст.549 ЦК України 1963 року).

Згідно ст.ст.560, 561 ЦК України 1963 року спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину.

Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям за законом після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини.

Судом встановлено, що перешкодою для видачі нотаріусом свідоцтва про право на спадщину за законом був виниклий між сторонами спір щодо поділу спадкового майна померлої ОСОБА_3

Пленум Верховного Суду України в абз.3 п.23 постанови №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» зазначив, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Поділ спадкового майна провадиться за згодою спадкоємців, що прийняли спадщину. При недосягненні згоди поділ провадиться судовим порядком відповідно до часток належних кожному з спадкоємців за законом або за заповітом (ст. 562 ЦК України 1963 року).

Таким чином, з огляду на визнання відповідачем позову, суд визнає запропонований позивачем спосіб поділу цього спадкового майна законним та таким, що не порушує прав і інтересів сторін та інших осіб, а тому вважає можливим позов задовольнити.

У відповідності до ч.1 ст.88 ЦПК України, в якій зазначено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.174,213,215,218 ЦПК України, суд-

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спадкового майна та визнання права власності на нього задовольнити.

Поділити між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як між спадкоємцями за заповітом спадкове майно померлої 10 листопада 2000 року ОСОБА_3, виділивши ОСОБА_1 та визнавши за нею в порядку спадкування за заповітом право приватної власності на житловий будинок з господарськими спорудами №68, розташований в місті Кодимі по вул.Визволителів України, Одеської області.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 640 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Одеської області через Кодимський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Сопільняк О.М.