АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-1219 від 2007 р. Головуючий суддя у 1 -ій інстанції - Ткаченко Н.Ю
Категорія -21 .
Доповідач - Поплавський В.Ю.
РІШЕННЯ
Іменем України
18 січня 2007 року Колегія суддів судової палати у цивільний справа*
Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Поплавського В.Ю.,
суддів - Приходченко А.П., Стежко В.А.,
при секретарі - Колесніченко О.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу по апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м. Тернівці
на рішення Тернівського міського суду від 18 жовтня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м. Павлоград про стягнення моральної шкоди, -
встановила:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що під час роботи на шахтах об'єднання Павлоградвугілля", отримав професійне захворювання. Відповідно до висновку МСЕК від 3.08.2006 р. йому встановлено 60 % втрати професійної працездатності та визнано інвалідом 3 групи безстроково. Тому він просив суд стягнути на його користь з відповідача 75 000 грн. моральної шкоди.
Рішенням Тернівського міського суду від 18 жовтня 2006 року частково задоволено позовні вимоги та стягнуто з відповідача на користь позивача 45 000 грн. моральної шкоди.
В апеляційній скарзі ВВД ФССНВ та ПЗ України в м. Тернівці просить скасувати рішення суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
Розглянувши справу, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно скасувати і у задоволені позову відмовити.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач працював на різних шахтах виробничого об'єднання „Павлоградвугілля" з 1979 по 7 березня 2006 року, правонаступником якого є ВАТ " Павлоградвугілля". В 2006 році працюючи на шахті „ім.. Сташкова" позивач отримав професійне захворювання. Йому було встановлено 60% втрати працездатності (а.с.8) відповідно до висновку МСЕК від 3.08.2006 р.
Вирішуючи справу, суд виходив з вимог ст. 34 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", проте, не взяв до уваги, що відповідно до ч.27 ст.77 ЗУ „Про державний бюджет України на 2006 рік", прийнятий Верховною Радою України 20 грудня 2005 року, який набрав чинності з 1 січня 2006 року, з було призупинено дію пп.."е" п.1 ч.І ст.21, ч.З ст.28 та ч.З ст.28 вищезазначеного Закону.
Відповідно абз.4 ст.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі Закону) завданнями страхування від нещасного випадку є відшкодування матеріальної та моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей.
Відшкодування моральної шкоди здійснюється у вигляді одноразової страхової виплати незалежно від інших видів страхових виплат (п.п. «є» п.1 ч.1 ст.21, ч.3 ст.28 Закону). Сума страхової виплати за моральну шкоду визначається у судовому порядку і не може бути вищою двохсот розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, незалежно від інших страхових виплат, як зазначено в ч.З ст.З4 Закону (далі Закон № 1105-ХІУ від 23.09.1999 p.).
Згідно п.27 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» (далі Закон № 3235-ІУ від 20.12.2005р.) призупинено дію на 2006 рік абзацу 4 ст.1 (в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей), пп..е п.1 ч.І ст.21, частини 3 ст.28 та ч.З ст.34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Відповідно до ч.І ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
З огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у рішенні від 08.11.2005 р. «Кечко проти України» у випадках, коли з набуттям чинності певним законом, його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше, до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права.
Матеріалами справи підтверджено, що у позивача право на відшкодування моральної шкоди виникло у 2006 році, на підставі довідки МСЕК від 3.08.2006, тобто коли дія Закону № 1105-ХГУ від 23.09.1999р. в частині стягнення моральної шкоди була призупинена дією Закону № 3235-ІУ від 20.12.2005р.
За таких обставин колегія суддів не може визнати рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову позивачу в його позовних вимогах.
Керуючись ст.ст. 303, 307, п.4 ч.І ст.309 ЦПК України, колегія суддів ,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівці задовольнити.
Рішення Тернівського міського суду від 18 жовтня 2006 року - скасувати.
Відмовити ОСОБА_1 в його позовних вимогах про стягнення моральної шкоди.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.