Справа № 2-3953/2009 р.  

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

20 листопада    2009 року                                                                 Жовтневий районний суд  

м. Маріуполя  

у складі: головуючого судді Чаку Є.В., при секретарі Євчевой М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Маріуполі цивільну справу за позовом      ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -  

ВСТАНОВИВ:  

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, вказавши, що від сумісного життя з ОСОБА_2, у них є сумісна, неповнолітня  дитина, син  – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з позивачкою та знаходиться на її утриманні. Матеріальну допомогу на утримання дитини відповідач не надає, тому позивачка просить стягнути на її користь  аліменти з відповідача на утримання неповнолітнього  сина    в розмірі ? часини зі всіх видів його заробітку щомісячно до досягнення   дитиною повнолітнього віку.  

В судове засідання позивачка не з’явилася, але надіслала до суду заяву, в якій просить розгляд справи вести у її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі, в разі неявки відповідача просила ухвалити заочне рішення.  

Відповідач до суду не з’явився з невідомих причин, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, про що свідчить судова розписка. Враховуючи те, що по справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, суд ухвалює  рішення при заочному  розгляду,  що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.  

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.  

Згідно  до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей.  

Судом встановлено, що сторони офіційно шлюб не реєстрували. Від сумісного життя у сторін є  сумісна  неповнолітня дитина, син   – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який  проживає разом з позивачкою   та знаходиться на її утриманні.     Матеріальну допомогу на утримання дитини відповідач  не надає, аліменти на інших дітей не сплачує.  

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача і необхідність їх задоволення в повному обсязі.  

Керуючись ст.ст. 3, 4, 213, 214,215,224 ЦПК України, ст.ст.180,182,Сімейного Кодексу України, суд    

ВИРІШИВ:  

Позовні вимоги   ОСОБА_4   – задовольнити.  

Стягнути аліменти з   ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2   ,   уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3,   не працюючого,  мешкає за адресою:   м. Маріуполь пр. Будівельників б. 163 кв. 16 на користь   ОСОБА_4   на утримання неповнолітнього сина,   ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1  в розмірі ? частини   від всіх видів заробітку відповідача  щомісячно, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму,  починаючи з 09.06.2009 р. до досягнення дитиною повнолітнього віку.  

Стягнути з     ОСОБА_2   державне мито в дохід держави в розмірі  51 гр. 00 коп   ., а також збір за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 120 грн.  

Рішення в частині стягнення аліментів піддати негайному виконанню.  

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку  в Апеляційному суді Донецької області через Жовтневий районний суд  м. Маріуполя  шляхом подачі в 10 - ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і надання після цього  протягом 20 днів апеляційної  скарги, з наданням її копії до апеляційної інстанції  або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.  

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.  

Суддя