Заводський районний суд м. Миколаєва

м. Миколаїв, вул. Радісна, 3, 54020, (0512) 47-80-02

2-3973/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2010 р. Заводський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого - судді Кваші С.В.

при секретарі - Вдовиченко І.С., Демянюк I.A.

прокурорі - Надольна Т.В., Мирошина O.A., Безкровна І.І,

адвокат - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, за участю третіх осіб - ОСОБА_4, органу опіки та піклування Миколаївської міської ради, про стягнення аліментів та позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2010 р. ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3, яким просила стягнути на свою користь з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини доходу щомісяця та позбавити його батьківських прав відносно їх спільної дитини - сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, посилаючись на невиконання ним обов’язків по вихованню дитини та ненадання матеріальної допомоги.

В судовому засіданні позивачка із представником пред’явлені позовні вимоги підтримала.

Відповідач із представником позовні вимоги щодо стягнення аліментів визнали частково, у задоволенні вимог про позбавлення батьківських прав просили відмовити, посилаючись на ставлення матір’ю та її родичами перешкод у спілкування батька з дитиною. ОСОБА_6В, пояснив, що гроші позивачці на дитину давав, та їх перші місяці після припинення відносин брала, потім відмовилася. Перешкоди у спілкуванні з дитиною ставлять родичі колишньої дружини та її новий чоловік, крім того він працює вахтовим методом і рідко має вільний час, щоб відвідувати дитину.

Третя особа - ОСОБА_4 в судовому засіданні позов ОСОБА_2 підтримав.

Представник служби у справах дітей та представник прокуратури Заводського району м. Миколаєва просили у задоволенні позову в частині позбавлення відповідача батьківських прав відмовити, а в частині стягнення аліментів задовольнити.

Суд вислухавши доводи сторін, пояснення свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково.

Так, судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, шлюб між ними припинений 15.04.2009 р.

05.06.2009 р. позивачка уклала шлюб із ОСОБА_4 і обрала собі його прізвище. Дитина мешкає із матір’ю і її чоловіком ОСОБА_4 у чотирьохкімнатній квартирі АДРЕСА_1, що належить матері. Дитина перебуває на утриманні матері. Дитина у 2007 р. перебувала на стаціонарному лікуванні ниркової та шлункової хвороб.

У відповідності до ч. 1 ст. 180 та ст. 181 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття; способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

Відповідно до правил ч.З ст. 181 та ч.1 ст. 184 цього кодексу, кошти на утримання дитини стягуються у частці від доходу батька, або у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід.

Визначаючи розмір аліментів суд має враховувати обставини, що передбачені ст. 182 СК України.

Відповідач має постійне місце роботи (помічник машиніста колійних машин 5 рз. Центру механізації колійних робіт Одеської залізниці) і середньомісячну заробітну плату 1882 грн.. інших аліментних зобов’язань немає, має добрий стан здоров’я.

Тому суд вважає, що аліменти з відповідача слід стягнути у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно пояснень суду свідків ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_13 випливає, що дійсно після припинення шлюбних відносин дитину батьку давали, ОСОБА_3 давав гроші на його утримання, а останні два роки грошей не дає, дитину не відвідує, зловживає алкоголем. Свідок ОСОБА_14, вихователька дитячого садочку, пояснила, що батька ОСОБА_5 в садочку не бачила, дитину забирає або мати або вітчим, якого та називає татом.

Згідно пояснень свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_15 - позивачка зі своїм новим чоловіком створювали перешкоди для зустрічей батька із сином, намагаються шоб дитина забула батька. ОСОБА_3В, ніколи не зловживав алкоголем, ніколи від дитини не відмовлявся.

Згідно довідки ДНЗ №49 від 08.12.2009 p., дитина сторін відвідує дитячий садочок №49 в м. Миколаєві з лютого 2007 р. по теперішній час, оплату здійснює мати, батько дитячий садочок не відвідував.

Відповідач згідно довідки з місця роботи характеризується добре.

Відповідно до змісту постанови про відмову в порушення кримінальної справи від 10.12.2009 p., винесену працівником Новоодеського РВ УМВС України в Миколаївській області, у листопаді 2009 р. ОСОБА_3 звернувся із заявою про те, що колишня дружина не дає спілкуватися із сином з вересня 2009 p., до того ж часу він надавав матеріальну допомогу.

Згідно висновку виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 14.07.2010 p., виконавчий комітет заперечує позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав оскільки сама позивачка заборонила йому бачитися із сином та не дозволяла проводити з ним час.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 СК України підставами позбавлення батьківських прав є якщо мати або батько ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Аналізуючи сукупність письмових доказів, суд приходить до висновку, що вони узгоджуються з поясненнями відповідача та свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_15, про те, що сама позивачка з родичами та новим чоловіком перешкоджала виконанню ОСОБА_3 батьківських обов’язків по вихованню дитини.

В свою чергу, пояснення свідків ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_13 JI.M. не мають жодного об’єктивного підтвердження і тому їх суд сприймає критично.

Виходячи з встановленого, в цій частині позовні вимоги ОСОБА_2 є недоведеними і задоволенню не підлягають.

На підставі ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_3 в дохід держави підлягає стягненню судові витрати в сумі 171 грн. (51 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи)

На підставі наведеного, керуючись ст. 5-8,10-11,212-215,218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_3, який народився 21.07.1982 р. в с. Володимирівка Казанківського району,

Миколаївської області на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти щомісячно в розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12.02. 2010 р. до досягнення дитиною повноліття.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судові витрати в сумі 171 грн.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, визначені ст. 294, 296 ЦПК України до апеляційного суду Миколаївської області.

Суддя Заводського

районний суд м. Миколаєва С.В.Кваша