Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
11.11.2009 р. № 2а- 42459/09/2070 Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Сліденко А.В.,
при секретарі судового засідання –Русецький І.В.,
за участі :
представника позивача - Тютюнник Ю.О.,
представника відповідача - Марченко Г.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Борщівське"
до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
встановив:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма «Борщівське»звернувся до Харківського окружного суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення –рішення Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області від 06.10.2009р. № 0003222301/0 в частині застосування штрафної санкції у розмірі 100723,60 грн.. Обгрунтовуючи заявлені вимоги указував, що висновок ДПІ про нікчемність правочинів, які були укладені позивачем з ТОВ «ПБК «Вертикаль»є помилковим, наполягав на відсутності в діях позивача порушень п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Зазначив, що укладені з ТОВ "ПБК" Вертикаль" договори від 02.03.2008р. №44, від 05.01.2008р. №54 та від 03.03.2008р. №87 відповідають вимогам закону, були реально виконані, результати отриманих робіт оприбутковані за даними обліку ТОВ "Агрофірма "Борщівське", оплата вартості отриманих робіт здійснена шляхом проведення безготівкових розрахунків. Щодо висновків ДПІ про завищення позивачем суми податкового кредиту з ПДВ вказав, що нікчемність договорів укладених між ТОВ "Борщівське" і ТОВ "ПБК "Вертикаль" спростовується тими фактами, що на час здійснення господарських операцій ТОВ "ПБК "Вертикаль" було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, мало свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ, а також фактично виконало будівельні роботи, які позивачем були використані у власній господарській діяльності, що актом перевірки навіть підтверджується. В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив про його задоволення.
Відповідач, Державна податкова інспекція у Балаклійському районі міста Харкова в письмових запереченнях та представник відповідача в судових засіданнях проти позову заперечував, зазначаючи, що в ході перевірки повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість ТОВ АФ "Борщівське" встановлено порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, пп. 11.29 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість", п.4 постанови КМУ від 26.02.1999 № 271. Як наслідок наявності перелічених порушень зменшений податковий кредит з ПДВ та відповідно збільшена сума ПДВ до сплати по спеціальній декларації у розмірі 100723,60 (в тому числі-травень 2008р.- 72787,40 грн., червень 2008 р. - 27936,20 грн.). Зазначені кошти у вигляді податку не були перераховані позивачем на спеціальний рахунок, а тому вважаються такими, що використані не за цільовим призначенням. Посилаючись на обставини, що викладені в акті перевірки від 08.10.2008р. № 4729/23/32948799, який був складений ДПІ у Московському районі м. Харкова за результатами перевірки ТОВ "ПБК "Вертикаль", зазначав, що правочини у вигляді договорів на виконання будівельних робіт від 02.03.2008р. № 44, від 05.01.2008р. № 54 та від 03.03.2008р. №87 суперечать моральним засадам суспільства та відповідно до ст. 228 ЦК порушують публічний порядок, оскільки спрямовані на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а відтак, є нікчемними. Вчинивши перелічені правочини позивач порушив вимоги п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".
Вивчивши матеріали справи, доводи позову і заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю агрофірма "Борщівське" пройшов процедуру державної реєстрації, значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців за ідентифікаційним кодом 33394714, а відтак, є юридичною особою, обліковується в ДПІ у Балаклійському районі Харківської області як платник податків, зборів (обов’язкових платежів).
З 11.08.2009р. по 08.09.2009р. ДПІ у Балаклійському районі Харківської області була проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Борщівське»(код за ЄДРПОУ 33394714) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.04.2006р. по 31.03.2009 р.. Результати проведеної перевірки оформлені актом від 29.09.2009р. №704/23-104/33394714, оригінал якого був оглянутий судом в засіданні, а засвідчена позивачем копія наявна в матеріалах справи (а.с. 3-66).
Матеріалами справи підтверджено, що на підставі зазначеного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення –рішення від 06.10.2009р. № 0003222301/0, яким з посиланням на встановлені порушення п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість"»ТОВ АФ «Борщівське»здійснено донарахування податку на додану вартість за основним платежем –415,60 грн., за штрафними санкціями –100931,40 грн.. В даній справі обставини визначення контролюючим органом податкового зобов"язання з ПДВ у розмірі 415,60 грн. та штрафної санкції у розмірі 207,80 грн. позивачем не оскаржуються.
Як з'ясовано судовим розглядом фактичною підставою для винесення спірного рішення слугував відображений в акті від 29.09.2009р. №704/23-104/33394714 висновок контролюючого органу про нікчемність укладених між ТОВ АФ "Борщівське" і ТОВ «ПБК «Вертикаль»правочинів: договору № 44 від 02.03.2008 р. на виконання робіт по ремонту насінневого складу та огорожі току згідно локального кошторису, договору № 54 від 05.01.2008р. на виконання робіт по устаткуванню естакади біля сушки, навісу над станцією стрічкового транспортера, обладнання бункерів згідно локального кошторису та договору № 87 від 03.03.2008р. на виконання робіт по встановленню огорожі навколо господарчого двору згідно локального кошторису.
Перевіряючи цей висновок, а відтак і прийняте на його підставі спірного податкового повідомлення –рішення, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з такого.
Відповідно до ч.2 ст..228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним, а згідно з ч.1 цієї ж статті кодексу правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
З аналізу приписів даної норми кодексу слідує, що будь-який суб’єкт права, в тому числі і орган державної податкової служби України, наділений законодавцем правом на твердження про те, що конкретний правочин є нікчемним, бо в силу ч.2 ст.216 Цивільного кодексу України визнання судом недійсним нікчемного правочину не вимагається.
Разом з тим, суд відзначає, що з огляду на закріплений ст..8 Конституції України принцип верховенства права і неприпустимість зловживання наданим правом такий висновок суб’єкта права повинен бути мотивований належними правовими доводами та підтверджений відповідними фактичними даними, а не мати характер припущення.
Судовим розглядом з’ясовано, що висновок відповідача про нікчемність договорів на виконання будівельних робіт від 02.03.2008р. № 44, від 05.01.2008р. № 54 та від 03.03.2008р. №87 грунтується виключно на судженнях складеного ДПІ у Московському районі міста Харкова акту перевірки діяльності ТОВ «ПБК «Вертикаль»від 08.10.2008р. №4729/23/32948799. Проте в даному випадку судження одного суб’єкта права –ДПІ у Московському районі міста Харкова щодо нікчемності певного правочину не можуть бути визнані достатньою підставою для визнання такого правочину нікчемним, позаяк нормами Закону України «Про державну податкову службу в Україні»податкові органи не наділені виключною компетенцією на визнання правочинів нікчемними. Жодних доказів про самостійне дослідження відповідачем обставин укладання договорів на виконання будівельних робіт від 02.03.2008р. № 44, від 05.01.2008р. № 54 та від 03.03.2008р. №87, предмету даних правочинів, змісту прав та обов’язків сторін за ними, повноважень фізичних осіб, які від імені суб’єктів господарювання укладали ці правочини, обізнаності суб’єктів господарювання щодо обставин діяльності один одного, дійсних намірів сторін правочинів, наявності чи відсутності розумних економічних чинників на укладання правочинів, подальшого руху сплачених ТОВ АФ «Борщівське» грошових коштів, ДПІ у Балаклійському районі Харківської області до суду не надано.
Оглянувши в судовому засіданні договори на виконання будівельних робіт від 02.03.2008р. № 44, від 05.01.2008р. № 54 та від 03.03.2008р. №87, суд з урахуванням зібраних по справі на виконання вимог ст..11 КАС України доказів, зауважує, що означені правочини були укладені право і дієздатними юридичними особами, ні предмет цих правочинів, ні зміст прав та обов’язків їх сторін положенням чинного законодавства не суперечать. Від імені ТОВ АФ «Борщівське»та ТОВ «ПБК «Вертикаль»договори на виконання будівельних робіт від 02.03.2008р. № 44, від 05.01.2008р. № 54 та від 03.03.2008р. №87 підписані особами, які за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, на час укладання цих угод могли вчиняти юридично значимі дії без наявності довіреності, так як значились керівниками названих суб’єктів господарювання. Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Частиною 2 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців» зазначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості стосовно юридичної особи як прізвище, ім'я, по батькові та ідентифікаційні номери фізичних осіб - платників податків, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори.
Отже, укладаючи правочини з фізичною особою –ОСОБА_1, який діяв від імені ТОВ «ПБК «Вертикаль»та за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців значився керівником цього суб’єкту господарювання (що підтверджується також і актом перевірки ДПІ у Московському районі міста Харкова від 08.10.23008р. №4729/23/32948799), позивач дотримався розумних меж обачності і тому суд не вбачає підстав для визнання поведінки позивача в даному випадку як недобросовісної.
Матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договорів на виконання будівельних робіт від 02.03.2008р. № 44, від 05.01.2008р. № 54 та від 03.03.2008р. №87 взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст..11 КАС України не виявлено.
Довід відповідача про безпідставне отримання ТОВ АФ «Борщівське»за переліченими договорами податкової вигоди суд відхиляє, так як цей довід не знаходить свого підтвердження матеріалами справи. Так, сторонами не заперечується, а матеріалами справи додатково підтверджено, що зобов’язання позивача по оплаті вартості послуг за договорами на виконання будівельних робіт від 02.03.2008р. № 44, від 05.01.2008р. № 54 та від 03.03.2008р. №87 були виконані в повному обсязі шляхом перерахування безготівкових грошових коштів (а.с. 70 -125). З огляду на приписи Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»та Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» суд робить висновок про те, що операції суб’єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою у спосіб –через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та ТОВ «ПБК «Вертикаль»спільного інтересу щодо їх отримання останнім (що могло б мати місце в разі пов’язаності цих осіб), наявності у ТОВ АФ “Борщівське" при укладанні договорів на виконання будівельних робіт від 02.03.2008р. № 44, від 05.01.2008р. № 54 та від 03.03.2008р. №87 іншого наміру, ніж отримання відповідних робіт, ДПІ у Балаклійському районі Харківської області до суду не надано.
Оцінивши наявні в матеріалах справи правочини, які відповідач вважає нікчемними, та складені з посиланням на них первинні документи, суд відзначає, що за формою та змістом згадані первинні документи відповідають вимогам, які чинним законодавством висуваються до первинних документів.
Так, і правочини, і первинні документи скріплені печаткою ТОВ "ПБК "Вертикаль".
Відповідно до п.п.3.2.6 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів (затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.1999р. №17, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.04.1999р. за №264/3557) підприємства, установи, організації, господарські об'єднання, суб'єкти підприємницької діяльності, об'єднання громадян, суб'єкти господарювання однієї з інших організаційних форм підприємництва можуть мати тільки по одному примірнику основної каучукової або металевої печатки.
Частиною 1 ст.181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.
Враховуючи відсутність у суб’єктів господарювання законодавчо наданих повноважень перевіряти обсяг діє та правоздатності представників своїх контрагентів за господарсько-правовими чи цивільно-правовими взаємовідносинами, суд доходить висновку про те, що наявність в розпорядженні фізичної особи, яка представляє інтереси суб’єкта господарювання, печатки цього суб’єкта є розумно достатньою підставою для висновку про те, що така фізична особа на законних підставах діє від імені суб’єкта господарювання.
Заперечуючи проти позову, відповідач не посилався на фальшивість згаданих первинних документів, актом перевірки не стверджувалось про невідповідність відомостей, зазначених в цих первинних документах, фактичним обставинам дійсності, а тому правових та фактичних підстав для неприйняття цих документів як доказів по справі суд не знаходить.
За таких обставин, суд не вбачає в діях позивача порушень п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість"», оскільки послуги, які позивач отримав від ТОВ «ПБК «Вертикаль»за договорами на виконання будівельних робіт від 02.03.2008р. № 44, від 05.01.2008р. № 54 та від 03.03.2008р. №87 використовуються позивачем у власній господарській діяльності, що доведено матеріалами справи і не заперечується відповідачем, то сплачений у складі вартості цих послуг ПДВ правомірно віднесений ТОВ АФ "Борщівське" на збільшення податкового кредиту з ПДВ.
Висновок ДПІ про нікчемність правочинів у вигляді договорів на виконання будівельних робіт від 02.03.2008р. № 44, від 05.01.2008р. № 54 та від 03.03.2008р. №87 прямо суперечить п.11.29 ст.11 Закону України "Про ПДВ".
Відповідно до вказаної норми закону до 1 січня 2009 року зупинена дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.
Для новостворених сільськогосподарських товаровиробників різних форм власності питома вага сільськогосподарської продукції в загальній сумі валового доходу підприємства в поточному році визначається за даними звітного періоду.
Зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку.
Аналізуючи приписи наведеної норми закону, суд доходить висновку, що платник ПДВ, який до оподаткування здійснюваних ним господарських операцій застосовує її правила, має матеріальний інтерес саме в тому, щоби податкові зобов'язання звітного податкового періоду з ПДВ перевищували суму податкового кредиту з ПДВ, позаяк така різниця залишається в розпорядженні цього платника, а не перераховується ним до бюджету за загальними правилами.
За таких обставин, збільшення податкового кредиту з ПДВ за наслідками господарських взаємовідносин з ТОВ "ПБК "Вертикаль", що було здійснено позивачем, і в чому ДПІ вбачає порушення інтересів держави, навпаки узгоджується з її економічними інтересами, бо об'єктивно зменшує суму податку, яку позивач не повинен перераховувати до бюджету, а може залишити в своєму розпорядженні.
Окрім того, з п.11.29 ст.11 Закону України "Про ПДВ" вбачається, що законодавець запровадив юридичну відповідальність саме за нецільове використання коштів, перерахованих на спеціальний рахунок, а не лише за сам факт неперерахування безвідносно до напрямку подальшого використання цих коштів.
Кабінет Міністрів України приписами п.11.29 ст.11 Закону України "Про ПДВ" був уповноважений виключно на встановлення порядку акумуляції та використання цих коштів, а не на розширення переліку підстав для запровадженої цією нормою юридичної відповідальності.
Тому спірне податкове повідомлення-рішення не узгоджується з положеннями п.11.29 ст.11 Закону України "Про ПДВ", додатково покладаючи на позивача юридичну відповідальність за діяння, яке нормою закону не визначено порушенням.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Оскільки відповідачем, який в силу Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та за ознаками ст..3 КАС України є суб’єктом владних повноважень, при розгляді і вирішенні судом справи в порядку ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірності спірного податкового повідомлень-рішення, суд доходить висновку, що це податкове повідомлення - рішення порушує права і інтереси позивача, а тому підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7, 8, 9, 10, 11, 12, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд, –
постановив:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Борщівське" до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області від 06.10.2009р. №0003222301/0 в частині визначення штрафної (фінансової) санкцій в сумі 100723,60грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Агрофірма "Борщівське" (місцезнаходження – 64240, Харківська область, Балаклійський район, с.Борщівка, вул. Комсомольська, 47; ідентифікаційний код –33394714) витрати по оплаті судового збору (державного мита) в сумі 3 (три) грн. 40 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Постанова у повному обсязі виготовлена 16.11.2009р.
Суддя Сліденко А.В.