УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючогоКузнєцова В.О.,

суддів: Євграфової Є.П.,Кадєтової О.В.,

Карпенко С.О.,Мостової Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про землекористування і уточнення порядку визначення розмірів земельних ділянок, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21 березня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 28 квітня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

В березні 2016 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12 про землекористування і уточнення порядку визначення розмірів земельних часток.

Ухвалою судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 28 квітня 2016 року,у відкритті провадження відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_6просить ухвалу суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду скасувати та постановити нову ухвалу про залишення заяви без розгляду, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволеннюз таких підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, керувався п. 2 ч. 2 ст. 122 ЦПК України, відповідно до якого, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Відмова від позову не позбавляє другу сторону права пред'явити такий самий позов до особи, яка відмовилась від позову.

Однак, з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій погодитися не можна.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах касаційної скарги.

Оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції позивачу відмовлено у відкритті провадження у справі, з посиланням на існування рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 02 липня 2004 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_7 про встановлення порядку користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1, яке набрало законної сили.

Однак судами попередніх інстанцій не було враховано, що позови вважаються тотожними лише тоді, коли в них збігаються сторони, предмет і підстави, а у випадку зміни хоча б одного із цих елементів позови не вважаються тотожними.

Так, суди першої та апеляційної інстанцій, у порушення вимог чинного процесуального законодавства, не звернули уваги на те, що рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 02 липня 2004 року ухвалене за позовом іншої особи ОСОБА_8, яка є відповідачем в даній справі.

У розумінні ж ст. 30 ЦПК України позивачем у цивільній справі є особа, на захист суб'єктних прав й охоронюваних інтересів якої порушено цивільний процес і яка заявляє вимоги до відповідача.

Між тим, ОСОБА_6 вимог до відповідачів на захист особистих прав чи інтересів у розглянутій судом справі, в якій рішення набрало законної сили, не заявляв.

Таким чином, пред'явлення позову з тих самих підстав щодо того самого предмета, але змінним суб'єктним складом не може бути підставою для застосування положень п. 2 ч. 2 ст. 122 ЦПК України.

Крім того, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які є відповідачами у даній справі, не були сторонами у цивільній справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_7 про встановлення порядку користування земельною ділянкою.

За таких обставин оскаржувані ухвали судів підлягають скасуванню з передачею справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 335, 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21 березня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 28 квітня 2016 рокускасувати, справу передати до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:В.О. Кузнєцов Є.П. Євграфова О.В. Кадєтова С.О. Карпенко Г.І. Мостова