Справа № 2-а-6766/09р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 листопада 2009 року
Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі: головуючого - судді Чаку Є.В., при секретарі Євчевій М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської Ради про визнання дій відповідача неправомірними, зобов’язання здійснити перерахунок і виплатити допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у відповідному розмірі , -
В С Т А Н О В И В :
Позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської Ради про визнання дій відповідача неправомірними, зобов’язання здійснити перерахунок і виплатити допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у відповідному розмірі . В обґрунтування заявлених вимог вказала, що працює, є матір'ю малолітньої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з чим з 27.11.2008 року по 23.09.2011 року перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, отримує допомогу по догляду за дитиною в розмірі 130 гривень щомісячно, виплату якої проводить УПСЗН Жовтневого району Маріупольської міської Ради. Вважає, що повинна отримувати зазначену допомогу в розмірі прожиткового мінімуму для дитини віком до 6 років відповідно до норм діючого законодавства, але відповідач відмовляється надати їй допомогу у вказаному розмірі. Із зазначеного приводу просила суд визнати дії відповідача неправомірними та зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської Ради здійснити перерахунок і виплатити недоплачену допомогу за період з 27.11.2008 року по 1.08.2009 року у розмірі 3 027,35 грн., а також зобов’язати відповідача, починаючи з 02.08.2009 року нараховувати та сплачувати на її користь допомогу по догляду за дитиною в розмірі прожиткового мінімуму для дитини віком до 6 років.
В судовому засіданні позивач не була присутня, надіслала суду заяву про підтримку позовних вимог, наполяганні на їх задоволенні в повному обсязі на підставах, викладених в позовній заяві, та розгляд справи у її відсутності.
Представник відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради в судове засідання не з’явилася, надала суду письмову заяву з проханням розглянути справу у відсутності представника відповідача. Крім того надала суду письмові заперечення, в яких вказала, що позивач є особою, яка застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, звернулась до УПСЗН Жовтневого району Маріупольської міської ради за призначенням допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку 22.10.2008 року. Розпорядженням від 27.10.2008 року їй було призначено вказану допомогу в мінімальному розмірі для дитини відповідного віку – 130 гривень щомісячно, починаючи з 27.11.2008 року по 23.09.2011 рік, згідно зі ст. 15 Закону України «Про державну соціальну допомогу сім'ям з дітьми» та п. 23 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», в якому зазначено, що розмір допомоги повинен дорівнювати різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. Виплату позивачу було здійснено у встановленому законом розмірі відповідно до зазначених вище законів. Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнані неконституційними деякі положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" серед яких значаться п. п. 12, 25 даного закону, однак розмір допомоги по догляду за дитиною до 3-х років, як застрахованим, так і незастрахованим особам, визначається п. 23 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», який неконституційним не визнаний.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми", покриття витрат на виплату державної допомоги сім'ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій у місцеві бюджети. Таким чином розмір вказаної допомоги встановлений Законом України про державний бюджет на відповідний рік. Відповідно до ст. 23 Бюджетного кодексу України, будь - які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються при наявності відповідного бюджетного призначення, які у свою чергу встановлюються законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України, відповідно до ст. 22 якого УПТЗН є головним розпорядником бюджетних коштів, тобто неправоздатне виплачувати більше, ніж передбачено Законом про Державний бюджет на відповідний рік. Просила у задоволенні позову ОСОБА_1, відмовити, та застосувати наслідки пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права.
Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, працює, є застрахованою особою, згідно зі свідоцтвом про народження серії 1-НО № 239336, виданого 07.10.2008 року Жовтневим відділом РАЦС Маріупольського МУЮ Донецької області, є матір'ю малолітньої, Кладової - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в зв'язку з чим з 27.11.2008 року перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та отримує грошову допомогу, передбачену чинним законодавством, виплату якої здійснює УПСЗН Жовтневого району Маріупольської міської Ради . На підставі розпорядження управління від 27.10.2008 року позивачу, згідно з її зверненням, була призначена допомога з 27.11.2008 року по 23.09.2011 року у розмірі 130,00 грн. щомісячно.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім’ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення встановлений Законом України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми", тобто цей Закон є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов'язані з призначення та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст. 5 цього Закону всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника).
Згідно з п. 2 Порядку призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2007 року № 13, призначення і виплата допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам здійснюється управліннями праці та соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, структурними підрозділами з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах рад за місцем реєстрації або місцем проживання застрахованої особи.
Таким чином, суд вважає, що Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району м. Маріуполя як орган владних повноважень, на якого чинним законодавством покладений обов'язок щодо нарахування та виплати допомоги сім'ям з дітьми до досягнення нею трирічного віку, є належним відповідачем в даній справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти,
мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Статтею 3 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми" передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги на застрахованих чи не застрахованих осіб.
Статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Статтею 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. При цьому, з аналізу цієї норми не вбачається, що Кабінету Міністрів України делеговані функції щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається та діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Пунктом І частини І статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод.
Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року № 9 визначено, якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Згідно з п. 23 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», яка викладена у наступній редакції: допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп. 2008 п. 23 розділу II Закону України «Про Держаний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", не визнаний неконституційним, тому суд вважає, що дії відповідача з 01.01.2008 року є правомірними та виплати позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснені у порядку та розмірі, визначеному діючим, на момент виплати, законодавством України.
При цьому суд в цій частині не приймає до уваги, що Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп був визнаний неконституційним п. 25 розділу II Закону України «Про Держаний бюджет України на 2008 рік», яким вносились зміни в Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», оскільки за діючим законодавством питання нарахування та виплати допомоги по догляду за дитиною відносяться до компетенції Управління ПСЗН, а не Фонду. Відповідач УПСЗН Жовтневого району Маріупольської міської Ради не має жодних повноважень щодо встановлення розміру допомоги відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" і зазначеним Законом такі повноваження УПСЗН також не встановлені.
Окрім того, Конституційним Судом України з цього приводу не визнані неконституційними положення Закону України «Про Держаний бюджет України на 2009 рік». Крім того слід зазначити, що в межах Кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягає порушене право позивача, внаслідок чого зобов’язання відповідача в подальшому здійснювати виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановлену ст. 15 Закону України «Про державну соціальну допомогу сім’ям з дітьми», є безпідставним, оскільки встановлює обов’язки на майбутнє без наявності спірних правовідносин, які можуть бути в подальшому припинені або змінені в сторону зменшення шляхом внесення змін до закону.
У зв'язку з наведеним, суд вважає необхідним в позовних вимогах щодо визнання дій відповідача неправомірними та зобов’язання його здійснити перерахунок і виплатити ОСОБА_1, недоплачену допомогу за період з 27.11.2008 року по 01.08.2009 року у розмірі 3 027,35 грн., та з 02.08.2009 року – відмовити.
Стосовно посилання відповідача на порушення позивачем строку для звернення до адміністративного суду з позовною заявою, встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані ( частина друга), при прийняті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускаються звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя). Скасування конституційних прав і свобод – це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. Загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках передбачених законом.
Згідно статті 5 Сімейного кодексу України держава охороняє сім’ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім’ї. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство. До вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується відповідно до статті 20 Сімейного кодексу України.
Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім’ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім’ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення. Статтею 23 вказаного закону передбачено, що рішення органу, що призначає і здійснює виплату державної допомоги, може бути оскаржено у вищестоящих органах виконавчої влади або у судовому порядку.
Відповідно до пункту 57 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1751, у разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку розмір допомоги по вагітності і пологах, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням та допомоги на дітей одиноким матерям перераховуються без звернення осіб, яким вони призначені, з місяця набрання чинності актом законодавства, що встановлює новий прожитковий мінімум. За пунктом 55 вказаного Порядку призначені, але своєчасно не одержані суми державної допомоги сім’ям з дітьми з вини органу, що призначає або виплачує зазначену допомогу, виплачуються протягом будь-якого часу без обмежень. При цьому виплата здійснюється виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого на день її призначення.
Вказаним Порядком затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1751 та Порядком призначення і виплати допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 року №13, не встановлені кінцеві терміни звернення за виплатою допомоги особою, яка має право на отримання її у зв’язку з доглядом за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Жодним з перелічених нормативних актів не встановлені обмеження щодо звернення за виплатою передбаченого відповідним законодавством розміру допомоги та оскарження дій суб’єкта владних повноважень щодо відмови у виплаті допомоги в належному розмірі.
Виходячи з наведених норм законодавства, суд вважає, що приписи частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України щодо обмеження річним строком звернення до суду, до правовідносин пов’язаних з забезпеченням державою надання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, не застосовуються.
На підставі ст. 19, 92 Конституції України, Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», п. 23 розділу II Закону України «Про Держаний бюджет України на 2008 рік», керуючись ст. ст. 2, 8-11, 88, 116, 159, 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської Ради про визнання дій відповідача неправомірними щодо призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку , зобов’язання його здійснити перерахунок і виплатити ОСОБА_1 недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 27.11.2008 року по 1.08.2009 року у розмірі 3 027,35 грн., а також зобов’язання відповідача, починаючи з 02.08.2009 року нараховувати та сплачувати на її користь допомогу по догляду за дитиною в розмірі прожиткового мінімуму для дитини віком до 6 років – відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення постанови до Донецького Апеляційного Адміністративного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького Апеляційного Адміністративного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя