№2а-187/10-0407

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.12.2010р. Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Литвинової Р.А., при секретарі Заіка А.В., за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вільногірську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м.Вільногірську Дніпропетровської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії за віком,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Вільногірську Дніпропетровської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії за віком і мотивує свої вимоги тим, що він є працюючим пенсіонером і перебуває на обліку у відповідача.

Відповідно до поданої ним 15.01.2010р. заяви відповідачем було йому зроблено перерахунок пенсії, при цьому були застосовані показники заробітної плати в середньому на одну особу по Україні за 2007р., що становить 1197.91грн. Цими діями відповідач порушив вимоги Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки він повинен був проводити перерахунок пенсії, виходячи з розміру заробітної плати за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, тобто за 2009 рік.

На його звернення до відповідача з проханням вірно застосувати норми законодавства при перерахунку пенсії, йому надана відповідь про відмову здійснення такого перерахунку з посиланням на статті бюджету та постанову Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

Позивач в позові зазначає, що він особисто звертався до Конституційного Суду України і отримав відповідь - дослівно : «Рішенням від 22.05.2008р. №Ш-рп/2008 Конституційний Суд України визнав деякі положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"» неконституційними не тому, що вважав певний показник, який має бути застосований при перерахунку пенсії, неконституційним, а тому, що закон про Державнийбюджет Украни як правовий акт, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України. Він стосується виключно встановленням доходів і видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема і видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення.

Тому цим законом не може встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України. Оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, Бюджетному кодексі України, то цей закон не може вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх. У разі необхідності зупинення законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх не чинними мають використовувати окремі закони, а не закон про Держбюджет».

Також за захистом свого порушеного прпава він звертався до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини і отримав відповідь, в якій було підтверджено порушення управлінням Пенсійного фонду України в м. Вільногірську права на перерахунок пенсії відповідно до діючого законодавства із застосуванням показника середньої заробітної плати за попередній рік.

Крім того, він звертався до Федерації професійних спілок України, яка надала інформацію щодо своїх дій у зв'язку з порушенням прав працюючих пенсіонерів на перерахунок пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а також надано копії відповідей державних органів на звернення Федерації щодо врегулювання зазначеного питання (звернення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини до Прем'єр-міністра України, листи Міністерства Юстиції України, протест

Генеральної прокуратури України на незаконні дії посадових осіб Міністерства праці і соціальної політики України і Пенсійного фонду України щодо роз'яснення порядку перерахунку пенсій).

Позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо перерахунку його пенсії, зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії за віком у відповідності до вимог ст.ст.40,42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» як працюючому пенсіонеру з урахуванням збільшення страхового стажу та заробітку за минулий період роботи з використанням середньої заробітної плати по Україні за 2009 рік, що становить 1650.43грн. і передує року перерахунку пенсії з 01.01.2010р., також просить стягнути з відповідача заборгованість пенсійних виплат за січень-вересень 2010р. і стягнути заборгованість, що буде накопичуватися з дня подання адміністративного позову до суду.

Відповідач надав позивачеві відповідь на його звернення до нього із скаргою на його неправомірні дії з приводу невірного перерахунку пенсії (ах. 14,15), висловив заперечення проти доводів позивача, зазначивши, що при перерахунку пенсії позивачеві він діяв відповідно до вимог чинного законодавства, пенсія йому обчислена та виплачується вірно. Він просить розглядати та завершувати розгляд справи без участі його представника (а.с.39).

Представник позивача ОСОБА_1, що діяла в його інтересах на підставі довіреності (а.с.31, в судовому засіданні підтримала адміністративний позов свого довірителя та викладені в ньому доводи та обгрунтування в повному обсязі, просила задовольнити даний позов.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення "Про Пенсійний Фонд України" і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного Фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Ст.4б Конституції України вказує на те, що пенсії є основним джерелом існування 5. мають забезпечувати належний рівень життя громадян.

Відповідно до ч.І ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Органи державної влади та органи місцевого 'самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ст.9 ч.І КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що позивач є працюючим пенсіонером, 15.01.2010р. він звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії.

Також мало місце звернення позивача до відповідача із скаргою на неправомірні дії щодо перерахунку пенсії (а.с.12,13), в якому позивач просив здійснити перерахунок його пенсії з застосуванням показників заробітної плати за минулий рік згідно ст.ст.40,42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яку відповідач залишив без задоволення і відповів йому відмовою.

Відповідно до ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія.

За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч.І ст.40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який нараховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абз.З ч.І ст.40 цього Закону.

Враховуючи, що внесені зміни до ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» було визнано рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008 неконституційним, ч.4 ст.42 вказаного Закону діє у редакції, яка була чинна до змін, внесених Законом України «Про державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а саме : «У разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок провадиться не раніше, як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в ч.І ст.40 цього Закону».

Тобто, Конституційний Суд України встановив, що у своїй первинній редакції ОСОБА_4 України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не містив положення щодо застосування при перерахунку пенсії у зв'язку зі зміною страхового стажу показника середньої заробітної плати по Україні за рік, який передував даті перерахунку пенсії. Вказана норма закону закріплює право пенсіонера, який продовжує працювати, на перерахунок призначеної пенсії, з урахуванням зміни страхового стажу пенсіонера. ОСОБА_4 не містить механізму реалізації вказаного права.

Однак, п.п.З п.И Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» урегульовано порядок проведення перерахунку пенсії працюючих пенсіонерів, а саме : у разі, коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч.І ст.40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім частини першої статті 40 Закону.

Вказане положення нормативно-правового акту неконституційним не визнавалось, та є діючим на момент розгляду справи судом.

Всупереч вказаному, перерахунок пенсії позивача, як це вбачається з листа-відповіді відповідача на звернення до нього позивача ОСОБА_2 був проведений відповідно до спільного листа Міністерства праці та соціальної політики України і Пенсійного фонду України від 11.03.2009р. №20/0/18-09/039, № 4096/02 із використанням показника середньої заробітної плати працівників в цілому по Україні на 2007р. у розмірі 1197.91грн., замість аналогічного показника на 2009р. у розмірі 1650.43грн. Копія цього листа надано в попередньому судовому засіданні представником відповідача (а.с.40).

Також відповідач посилався на зміни, що були внесені до ст.ст. 40,42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Законом України «Про державний бюджет України на 2008р.», рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р. та Постанову Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

Законного, переконливого обгрунтування, - чому саме при наявності нормативно- правового акту, який мав вищу юридичну силу, відповідач керувався листом, який має рекомендаційний, інформаційний характер, відповідачем не надано.

Із наведеного вбачається, що позивачу, з урахуванням вищезазначених норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» перерахунок пенсії повинен бути проведений із показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2009р., що передує року перерахунку пенсії (перерахунок проведений у 2010р., йому

передував 2009р.).

Відповідач в своїх запереченнях вказує, що визнання Конституційним Судом України неконституційними положення, зокрема о.35 розділу П Закону України «Про державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» породжує неузгодженості щодо застосування норм законів, які згідно з цим Законом України були виключені або до яких вносились зміни. На думку відповідача, «відсутність на сьогоднішній день усталеної практики застосування норм законодавчих актів, до яких вносились зміни або які визнавались такими, що втратили чинність, нормами, які згодом були визнані неконституційними, обумовлює необхідність їх законодавчого врегулювання Верховною Радою України» (дослівно).

Такі доводи відповідача є безпідставними та помилковими, оскільки він не має права давати оцінку актам вищого судового органу держави - Конституційного Суду України. Він, як державний орган, суб'єкт владних повноважень, зобов'язаний їх беззаперечно виконувати і в жодному разі не піддавати сумніву.

Відповідно до ч.З, ч.4 ст. 8 КАС України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Крім того, статтею 22 Конституції України також передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

З цих же міркувань виходив Верховний Суд України, ухвалюючи Рішення ЛГ9І0- рп/2008р., зокрема в п.5.4 якого було встановлено, що "Законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх не чинними мають використовуватися окремі закони".

22.05.2008р. Рішенням Конституційного Суду України № І0-рг?/2008 положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнано неконституційними, в тому числі і п.п.Ю п.35 розділу П даного Закону.

Крім того, згідно з абзацом 7 п,2 Розділу Ш «Прикінцеві положення» Закону України «Про державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» Розділ П «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» діє по 31.12.2008р.

Рішення Конституційного Суду України мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Положення Законів України, визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими для виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскарженими.

Враховуючи те, що рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р., яке має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції, положення абзацу 3 ч.І ст,40, абзац 4 ч.2 ст. 40 та ч. 4 ст. 42 Закону України «ЇІро загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визнано неконституційними, а також визначено правову позицію Конституційного Суду України, яка полягає в тому, що законом про державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки це призводить до обмеження прав і свобод людини і громадянина, суд вважає, що вимога позивача ОСОБА_2 про зобов'язання відповідача зробити йому перерахунок пенсії як працюючому пенсіонерові відповідно до вимог ст.ст.40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та пп.З п.11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, тобто за 2009р., починаючи з 15.01.2010р. підлягає задоволенню.

З наведених підстав підлягає задоволенню вимога позивача щодо визнання неправомірними дій посадових осіб відповідача щодо застосування у 2010р. при перерахунку пенсії показника середньої заробітної плати за 2007 рік.

Позивач з приводу порушення його прав відповідачем звертався в різноманітні державні органи, а саме : до Конституційного Суду України, до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, в Федерацію професійних спілок України України і звідусіль отримав позитивні відповіді про підтримку його звернень та підтвердження того факту, що його права були дійсно порушені відповідачем.

Задовольняючи позовні вимоги щодо визнання неправомірними дій відповідача по здійсненню перерахунку пенсії та зобов'язуючи відповідача здійснити вказаний перерахунок у відповідності з нормами законодавства, суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги ОСОБА_2 в частині стягнення з відповідача недоотриманих сум пенсії за січень- вересень 2010р., оскільки даною постановою відповідача буде зобов'язано перерахувати позивачеві пенсію у відповідності з нормами названого законодавства. А стягнення певних сум само по собі передбачає звернення з позовом в порядку цивільного судочинства.

В своїй заяві позивач порушив клопотання про поновлення пропущеного строку для звернення до суду з даним позовом (а.с.35-37). Питання про поновлення позивачу пропущеного процесуального строку вирішено ухвалою суду від 08.12.2010 року.

Згідно ч. 2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», сума пенсії, не одержана своєчасно з вини органу, що призначає або сплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" сума пенсії не одержана своєчасно з вини органу, що призначає та виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Ст.46 Конституції України вказує на те, що пенсії є основним джерелом існування і мають забезпечувати належний рівень життя громадян.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню.

Протиправність дій відповідача судом встановлено, тому з метою захисту прав позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень (відповідача) суд дійшов висновку про необхідність захисту цих прав шляхом зобов'язання, відповідача здійснити ОСОБА_2 перерахунок і виплату пенсії за віком відповідно до вимог ст.ст. 40, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії (2009р.), який становить 1650.43грн., починаючи з 15.01.2010р.

Вирішуючи питання стосовно розподілу судових витрат, суд приходить до наступних висновків.

Згідно із ч.І ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Позивачем документально підтверджено сплату судового збору в розмірі 03.40грн.

(а.с.1).

Керуючись ст. ст. 19, 22, 46, 113, 152 Конституції України, ст. ст. 69, 73, 74 Закону України «Про Конституційний Суд України», Рішенням Конституційного Суду України №1- рп/2008 від 22.05.2008р., ст.ст. 40, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Законом України "Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», ст.ст. 2, 6, 9, 11, 17, 18, 87, 89, 90, 94, 99, 100, 102, 158-164, 167, 186 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м.Вільногірську Дніпропетровської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії за віком задовольнити частково.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Вільногірську Дніпропет -

ровської області здійснити ОСОБА_2 перерахунок і виплату пенсії за віком відповідно до вимог ст.ст. 40, 42 Закону України. "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії (2009р.), який становить 1650.43грн., починаючи з 15.01.2010р., визнавши незаконною бездіяльність відповідача стосовно нездійснення вказаного перерахунку у відповідності до зазначених норм законодавства.

Присудити на користь позивача ОСОБА_2 із Державного бюджету 03.40 грн. у відшкодування сплачених та документально підтверджених судових витрат.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо постанову було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то 10-денний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови суду буде виготовлено після 03.01.2011 року.

Суддя           Р.А. Литвинова