Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

12 листопада 2009 р.                                                                       справа № 2а-17297/09/0570

час прийняття постанови:  12-10

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді  Чучка В.М.

при секретарі                                                  Каморнікові Д.Ю.

за участю: позивача –  ОСОБА_1, представника позивача за усноюзаявою – ОСОБА_2, представника відповідача – Рищенко Є.В. (3-й Донецькій ВРЕР УДАЇ ГУМВСУ в Донецькій області, довіреність від 11.11.2009 року), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Третього Донецького відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України про визнання бездіяльності протиправною,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною бездіяльності та відмову Третього Донецького відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України (далі - ВРЕР УДАЇ ГУМВСУ, відповідач) у проведенні державної реєстрації транспортного засобу FORD TRANSIT, 2005 року випуску, кузов шасі № НОМЕР_1, що належить позивачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу (далі – Транспортний засіб); зобов’язати відповідача у 5-ти денний строк після набрання законної сили постанови по цій адміністративній справі виконати дії щодо проведення державної реєстрації наведеного транспортного засобу; прийняти іншу постанову, яка б максимально та повно гарантувала дотримання і захист моїх прав, свобод і інтересів від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ВРЕР УДАЇ ГУМВСУ їй відмовлено у здійсненні державної реєстрації транспортного засобу FORD TRANSIT, 2005 року випуску, кузов шасі № НОМЕР_1, якій придбаний відповідно до укладеного договору купівлі-продажу з юридичною особою, а тому заявник, з посиланням на норми Конституції України, Цивільного кодексу України та Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених Постановою Кабінету Міністрів від 07.09.1998 р. № 1388, просить визнати протиправною бездіяльність, зобов’язати відповідача здійснити відповідну державну реєстрацію наведеного автомобілю, та прийняти іншу постанову, яка б повністю гарантувала захист прав та інтересів заявника.

У ході судового розгляду справи позивач зменшив позовні вимоги, та просив зобов’язати відповідача здійснити державну реєстрацію транспортного засобу транспортного засобу FORD TRANSIT, 2005 року випуску, кузов шасі № НОМЕР_1.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідачем позову не визнано, в матеріалах справи наявні заперечення у яких зазначено про безпідставність заявлених позовних вимог. Заперечення обґрунтовані тим, що Правилами державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених Постановою Кабінету Міністрів від 07.09.1998 р. № 1388, не передбачає проведення державної реєстрації на підставі такого роду договорів, які надані позивачем, а тому відмова є обґрунтованою та правомірною.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

25.03.2009 р. між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Донбастелесупутник» укладений договір, відповідно до якого наведеним товариством з обмеженою відповідальністю позивачу проданий автомобіль FORD TRANSIT, 2005 року випуску, кузов шасі № НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2, що перебуває на обліку у м. Донецьку. За умовами даного договору продаж здійснено за 85 649,22 грн., і відповідно до п. 8 право власності на предмет даного договору (вказаний автомобіль) переходить до покупця – ОСОБА_1 з моменту укладення договору. У свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 зазначено, що автомобіль належить товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Донбастелесупутник», а відповідно до штампу на зворотному боці вказаного свідоцтва автомобіль знятий з обліку для реалізації у межах України.

Наведений договір укладений у відповідності до протоколу загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Донбастелесупутник» від 03.03.2009 р. № 0303-09, яким вирішено продати вказаний вище автомобіль.

Згідно з видатковою накладною № ЛНА-000001 від 25.03.2009 р. продавець передав, а покупець прийняв автомобіль FORD TRANSIT, 2005 року випуску, кузов шасі № НОМЕР_1, факт оплати підтверджується  платіжним дорученням № 8 від 25.03.2009 р.

На підставі письмової заяви позивача ВРЕР УДАЇ ГУМВСУ надана відповідь від 19.05.2009 р., згідно з якої відповідач з посиланням на Правила державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених Постановою Кабінету Міністрів від 07.09.1998 р. № 1388 зазначає про неможливість реєстрації автомобілю на підставі договору від 25.03.2009 р., оскільки такого роду договори не входять до переліку правовстановлювальних документів, передбачених абз. 2 п. 8 вказаних Правил.

В матеріалах справи також міститься лист прокуратури Будьонівського району м. Донецька від 28.08.2009 р. № 341/197ж-09, у відповідності до якого прокуратура зазначає, що проведеною перевіркою встановлено порушення з боку ВРЕР УДАЇ ГУМВСУ  норм Цивільного кодексу України та Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених Постановою Кабінету Міністрів від 07.09.1998 р. № 1388, у зв’язку з чим на ім'я начальника вказаного ВРЕР направлений припис про усунення цих порушень.

У відповідності до вказаного вище припису (від 28.08.2009 р. № 341/197ж-09) прокурор вимагає від відповідача прийняти заходи для реєстрації автомобілю

За ст. 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. У відповідності до п. 1 ст. 1 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Статтею 328 ЦКУ передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, при цьому право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно норм ст. 334 цього ж Кодексу право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ст. 655 ЦКУ встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ст. 656 даного Кодексу).

Нормами ст. 657 ЦКУ встановлені застереження щодо укладення окремих видів договорів, зокрема: договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

З огляду на наведені вище норми ЦКУ, а також відсутність у матеріалах справи доказів іншого  слідує, що договір від 25.03.2009 р., укладений  між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Донбастелесупутник» щодо продажу автомобілю FORD TRANSIT, 2005 року випуску, кузов шасі № НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2, укладений у відповідності до вимог діючого законодавства, і право власності на автомобіль перейшло позивачу 25.03.2009 р.; при цьому у матеріалах справи не міститься доказів визнання вказаного договору у судовому порядку недійсним, в тому числі відсутні ознаки його нікчемності в силу Закону.

Таким чином, виходячи з наявних у матеріалах справи документів слідує, що автомобіль позивачем  придбаний правомірно.

Згідно зі статтею 34 Закону України «Про дорожній рух», державна реєстрація і облік транспортних засобів здійснюється органом Державної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, а їх порядок встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок державної реєстрації, перереєстрації й обліку транспортних засобів і видачі реєстраційних документів і номерних знаків установлений Правилами державної реєстрації й обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів всіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів і мотоколясок, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.98 (далі – Правила), і Інструкцією про проведення державної реєстрації, перереєстрації й обліку транспортних засобів, оформлення й видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них і здійснення перевірок реєстраційно-екзаменаційних підрозділів Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 335 від 10.04.2002 (далі – Інструкція).

Пунктами 7, 8 Правил, передбачено, що власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати їх протягом 10 діб після придбання або митного оформлення, чи тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Реєстрація транспортних засобів здійснюється на підставі заяви власника, поданої особисто, і документів, що посвідчують його особу, правомірність придбання транспортного засобу, оцінку його вартості, відповідність конструкції транспортного засобу встановленим вимогам безпеки дорожнього руху. Правомірність придбання транспортних засобів, складових частин, які мають ідентифікаційні номери, підтверджується документами, скріпленими підписом відповідної посадової особи і печаткою, виданими суб'єктами підприємницької діяльності, які реалізують транспортні засоби та видають довідки-рахунки, митними органами, судами, нотаріусами, органами соціального захисту населення, підприємствами-виробниками транспортних засобів та підрозділами ДАІ, а також угодами, укладеними на товарних біржах.

Такими документами можуть бути: довідка-рахунок, видана суб'єктом підприємницької діяльності, який реалізує транспортний засіб; договори, в тому числі угоди, укладені на товарних біржах, та інші посвідчені в установленому порядку документи, що встановлюють право власності на транспортний засіб; копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку; акт приймання-передачі транспортного засобу, виданий підприємством-виробником транспортного засобу чи його складових частин або підприємствами, які переобладнали чи встановили на транспортному засобі спеціальний пристрій; посвідчення митного органу про реєстрацію транспортного засобу або його складових частин, що мають ідентифікаційні номери, в підрозділах ДАІ - для фізичних осіб, вантажна митна декларація - для юридичних осіб або належним чином оформлені довідка-рахунок та вантажна митна декларація (засвідчена митним органом копія) - для фізичних та юридичних осіб; договір фінансового лізингу.

Для реєстрації транспортних засобів, що перебували в експлуатації і зареєстровані в підрозділах ДАІ, крім названих документів, додається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) з відміткою підрозділу ДАІ про зняття транспортного засобу з обліку. Перед відчуженням, передачею такий транспортний засіб повинен бути знятий з обліку в підрозділі ДАІ.

Реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків, а також внесення в установленому порядку платежів за огляд транспортних засобів, реєстрацію, перереєстрацію та зняття їх з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.

Виходячи з аналізу п. 8 Правил слідує, що перелік документів, які підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, не є вичерпним, і нормами законодавства можуть бути передбачені інші документи, що можуть виступати підтвердженням правомірності придбання наведеного майна. При цьому абзац 5 п. 8 Правил визначає у якості документів, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, договори взагалі, в тому числі і такі, що укладені на біржах.

Наведені доводи кореспондуються з нормами ст.ст. 328, 655 – 657 Цивільного кодексу України, оскільки наведений Кодекс є основоположним нормативно-правовим актом, який регламентує виникнення права власності на майно та правовідносини, що пов’язані з укладенням, зміною та розірванням договорів, і якій не містить положень, відповідно до яких договір купівлі-продажу автомобілю, що укладений не на біржі, вважався б недійсним (оспорюваним чи нікчемним). Наведений Кодекс також не містить приписів, які б зобов’язували сторін договору купівлі-продажу автомобілю укладати такий договір на біржах, чи посвідчувати його нотаріально, чи вчиняти будь-які інші дії, окрім складення його у простій письмовій формі.

З огляду на наведене, на підставі норм законодавства та наявних у справі матеріалів суд вважає, що Транспортний засіб підлягає реєстрації за позивачем відповідно до Правил, оскільки придбаний останнім правомірно, а право позивача підлягає захисту у визначений ним спосіб.

На підставі ст. 19 Конституції органи державної влади повинні діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому нормами ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);  безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до приписів ч.ч. 1 та 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Принципами адміністративного судочинства в тому числі є верховенство права та законність (ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства). Статтею 159 цього ж Кодексу встановлено, що ухвалене судом рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто ухваленим відповідно до норм законів та на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин.

Таким чином, доказів, які б спростовували доводи позивача відносно необхідності реєстрації Транспортного засобу, відповідач суду не надав.

Оскільки адміністративний позов позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, задоволено в повному обсязі, суд присуджує з Державного бюджету України всі документально підтверджені витрати останнього, зокрема:  судовий збір у розмірі 3 гривні 40 коп.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158 - 163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Третього Донецького відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України – задовольнити.

Зобов’язати Третій Донецькій відділ реєстраційно-екзаменаційної роботи Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України  зареєструвати за  ОСОБА_1 транспортний засіб – автомобіль FORD TRANSIT, 2005 року випуску, кузов шасі № НОМЕР_1, що належить позивачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 25.03.2009 р., який укладений між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Донбастелесупутник» .

Стягнути з рахунків Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3 (три) гривні 40 коп.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 12 листопада 2009 року.

Повний текст постанови виготовлений 16 листопада 2009 року.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі  - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                          Чучко В.М.