печерський районний суд міста києва

Справа № 757/51415/16-ц

Категорія 58

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2017 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Гладун Х.А.

при секретарі Василевській А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансстандарт - 2002» до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Доценко Інни Петрівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансстандарт - 2002» (далі - Позивач, ТОВ «Трансстандарт - 2002») звернувся до суду з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Доценко І.П. (далі - Відповідач, Нотаріус), П третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» (далі - Третя особа, ТОВ «Порше Лізинг Україна) про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису № 1351 від 15.09.2016, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Доценко І.П. стосовно повернення Позивачем (Лізингоодержувачем) на користь Третьої особи (Лізингодавця) об'єкту фінансового лізингу - автомобіля марки VOLKSWAGEN, модель Touareg, тип - легковий, номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_1, року випуску - 2013, колір - білий, реєстраційний номер - НОМЕР_2 вартістю 846788,25 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що в порушення положень чинного законодавства та умов договору фінансового лізингу від 20.01.2014 п. № 00009095 письмове повідомлення про наявність заборгованості за вказаним договором фінансового лізингу ним не отримувалася, що позбавило його можливості заперечувати проти нарахованої заборгованості. Вказане свідчить про відсутність доказів, які б підтверджували факт безспірності заборгованості, що є безумовною підставою для скасування виконавчого напису.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник Відповідача проти доводів та вимог позовної заяви заперечив, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість. Підтримав раніше подані письмові заперечення, що долучені до матеріалів справи, в яких вказав, що є неналежним відповідачем у даній справі, в зв'язку з чим просив відмовити в задоволенні позову. Виконавчий напис вчинено згідно вимог чинного законодавства, на підставі наданих Третьою особою документів, що підтверджують безспірність вимог, а тому, скасуванню він не підлягає.

Представник третьої особи, будучи належним чином повідомленим про день, час, місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, подав письмові пояснення по справі, в яких зазначив, що позов заявлено до неналежного Відповідача.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами шляхом дослідження письмових доказів в матеріалах справи, надходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 20.10.2014 р. між Третьою особою та Позивачем укладено договір фінансового лізингу № 00009095, за умовами якого останній отримав в користування об'єкту фінансового лізингу - автомобіля марки VOLKSWAGEN, модель Touareg, тип - легковий, номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_1, року випуску - 2013, колір - білий, реєстраційний номер - НОМЕР_2

15.09.2016 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Доценко І.П. вчинено виконавчий напис за № 1351 про повернення Позивачем (Лізингоодержувачем) на користь Третьої особи (Лізингодавця) об'єкту фінансового лізингу - автомобіля марки VOLKSWAGEN, модель Touareg, тип - легковий, номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_1, року випуску - 2013, колір - білий, реєстраційний номер - НОМЕР_2 вартістю 846788,25 грн. на підставі вказаного виконавчого напису державним виконавцем Центрального відділу ДВС м. Черкаси Баздугановим О.С. відкрито виконавче провадження ВП № 52397371

Обґрунтовуючи заявлені вимоги Позивач вказує, що оспорюваний виконавчий напис є незаконним, винесеним без правових підставі та таким, що не підлягає виконанню. Вказує, що станом на 30.09.2016 р. ним виконані зобов'язання за вказаним договором фінансового лізингу в повному обсязі.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат»), зокрема, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат»).

Правове регулювання процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів регламентовано Главою 14 Закону України «Про нотаріат» та Главою 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За правилами ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з п.п. 2.1 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Підпунктами 3.2, 3.5 п. 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому, ст. 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів .

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису про повернення об'єкту лізингу, відбувається в спосіб, передбачений п. 8 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, - шляхом надіслання Лізингоодержувачу засвідченої лізингодавцем копії рахунку з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Так, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги Позивач вказує, що станом на 30.09.2016 р. ним виконані всі зобов'язання за договором фінансового лізингу, однак, оспорюваний виконавчий напис вчинено 15.09.2016 р., тобто до дати погашення Позивачем заборгованості. При цьому, в обґрунтування зазначених доводів, належних та допустимих доказів щодо погашення перед Третьою особою заборгованості Позивачем не надається.

Як вказувалося вище під час вчинення виконавчого напису нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права, а тому, вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, він не взмозі своїми діями або припиненням дії вплинути на поновлення порушеного права Позивача, а тому, цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається не на нотаріуса, а на особу, яка зверталася за його вчиненням.

Таким чином Відповідач у даній справі є неналежним, що в свою чергу є підставою для відмови в задоволенні пред'явлених до нього вимог.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. ст. 88, 87 Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595, ст.ст. 10, 11, 59, 60‚ 88, 212, 213, 214, 215, 224-226 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансстандарт - 2002» до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Доценко Інни Петрівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Х.А. Гладун