Судове рішення #6781636


                    Справа № 1-81/09р.

                    7 жовтня2009 року




                                                                    В  И  Р  О  К  

                                                       І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  


18 листопада 2009 року Старовижівський районний суд Волинської області

В складі: головуючого – судді Самрука Ф.В.,

                при секретарі Савчук С.І.,

                за участю прокурора Омелянчука  А.В.,

                адвоката ОСОБА_1,


розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Стара Вижівка справу по обвинуваченню   ОСОБА_2,   ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки с. Любохини Старовижівського району Волинської області, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_2, вдови, непрацюючої, раніше не судимої, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК  України,

                                                                  в с т а н о в и в :


     19 липня 2009 року біля 10 год. підсудна ОСОБА_2, знаходячись у житловому будинку по місцю проживання в ІНФОРМАЦІЯ_3 під час суперечки з своїм чоловіком ОСОБА_3 умисно нанесла останньому по тілу два удари кухонним ножем, чим заподіяла ОСОБА_3 тяжке тілесне ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення грудної клітки зліва з лівобічним гематораксом за ознакою небезпеки для життя.

     В судовому засіданні підсудна ОСОБА_2 свою винуватість в пред’явленому звинуваченні не визнала і показала суду, що зранку 19 липня 2009 року її чоловік ОСОБА_3 перебував вдома в стані алкогольного сп’яніння, а вона на кухні ножем нарізала картоплю. Почувши крик дочки ОСОБА_4 „ не бий бабу” вона вибігла в кімнату, де побачила, що ОСОБА_3 наносив палкою удари по  тілу її матері ОСОБА_5 Тоді вона почала відтягувати ОСОБА_3 від матері, а коли ОСОБА_3 вдарив її палкою по спині, то вона вибігла з кімнати подумавши, що  чоловік також вибіжить за нею і залишить її  матір. Коли чоловік вибіг з будинку і зняв майку, то вона побачила, що на спині у нього була кров і тоді вона зрозуміла, що це вона вдарила чоловіка ножем під час сутички з ним у кімнаті. Як саме вона наносила удари ножем не пригадує.

     Незважаючи, що підсудна ОСОБА_2 своєї винуватості не визнала, її винуватісь у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України підтверджується показаннями потерпілого, свідків та іншими дослідженими в судовому засіданні доказами.

     З оголошених в судовому засіданні показань потерпілого ОСОБА_3 вбачається, що 19 липня 2009 року він перебував у стані алкогольного сп’яніння і що саме він робив вдома не пам’ятає. А коли витверезився, то з’ясував, що він перебував у лікарні і що йому були спричинені тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення грудної клітки зліва та колото-різаної рани спини. З слів дружини дізнався, що вона в той момент коли він  хотів її вдарити, вдарила його ножем, заподіявши тілесні ушкодження (а.с.26).

     Свідки ОСОБА_5 і ОСОБА_6 показали, що 19 липня 2009 року зранку вони перебували в кімнаті будинку і до них зайшов ОСОБА_3, який був у стані алкогольного сп’яніння і який безпричинно почав наносити удари дерев’яною палкою ОСОБА_5 На крик ОСОБА_6 в кімнату прибігла ОСОБА_2 і тоді між потерпілим та підсудною виникла суперечка, яка переросла в бійку. Потім вони обоє вибігли на


                                                          -2-


 вулицю, а коли підсудна повернулась, то повідомила, що  це напевно вона ножем порізала ОСОБА_3 При цьому свідки показали, що вони не бачили як саме підсудна наносила удари ножем потерпілому. Але оскільки у підсудної був в руках ніж, то ніхто інший крім неї не міг порізати ножем потерпілого.

     Свідки ОСОБА_7 та  ОСОБА_8 показали, що протягом останніх років підсудна ОСОБА_2 зверталась декілька разів у Любохинівську сільську раду з приводу неправильної поведінки потерпілого ОСОБА_3 у сім’ї. Після інциденту, що трапився 19 липня 2009 року та подання Старовижівського райвідділу міліції десь у вересні ц.р. ОСОБА_3 був поставлений на облік ради профілактики сільської Ради.

     З повідомлення Старовижівської ЦРЛ вбачається, що 19.07.09р. в приймальне відділення був доставлений з проникаючим ножовим пораненням грудної клітки ОСОБА_3 (а.с.5);

     З протоколу огляду від 19.07.09р. вбачається місце даної події, під час проведення якого були виявлені теніска ОСОБА_3 та кухоннй ніж, яким було заподіяно тілесні ушкодження, які згідно протоколу були оглянуті 27.09.09р. як речові докази (а.с.7,8,63);

     З висновку судово-медичної експертизи № 488 від 14.09.09р. вбачається, що у ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у вигляді:

           -проникаючого ножового поранення грудної клітки зліва з лівобічним гематораксом, яке являється тяжким за ознакою небезпеки для життя;

     - і колото –різаної рани спини, яке являється легким тілесним ушкодженням з короткочасним розладом здоров’я (а.с.39-40);

     -висновком трасологічної експертизи № 211 від 23.09.09р. стверджується, що на задній стороні  теніски вилученої 19.07.09р. під час проведення огляду місця події в с. Любохини в господарстві ОСОБА_3 наявні два пошкодження , які являються колото-різаними, спричиненими клинком ножа з одним лезом і що ці пошкодженя ймовірно утворені ножем, вилученим під час вказаного огляду місця події – (а.с.57-61);

     -з висновку психолого-психіатричної експертизи від 29.09.09р. вбачається, що в ОСОБА_2 ознак будь-якого психічного захворювання, а рівно – тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності в період, що відноситься до часу вчинення інкримінованого їй правопорушення чи в даний час не виявлялось і не виявляється. Вона могла і може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і  керувати ними і тому її слід визнати осудною, а також і те, що ОСОБА_2 безпосередньо під час заподіяння тяжких тілесних ушкоджень своєму чоловікові в стані  фізіологічного афекту не перебувала (а.с.48-49).


     Приведені докази в сукупності повністю підтверджують винуватість ОСОБА_2 в умисному заподіянні нею ОСОБА_3 тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисному тілесному ушкодженні небезпечного для життя в момент заподіяння, а тому її дії слід кваліфікувати за ч.1 ст. 121 КК України.

     Характеризуючи особу підсудної та обговорюючи питання про вид та міру покарання щодо неї вбачається, що скоїла умисний тяжкий злочин.

     Обтяжуючих покарання обставин не встановлено, а пом’якшуючою суд визнає вчинення злочину в стресовому стані внаслідок збігу тяжких  сімейних обставин.

     Враховуючи тяжку ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, яка по місцю проживання характеризується позитивно, відсутність обтяжуючих і наявність пом’якшуючої покарання обставини суд приходить до висновку, що необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів буде покарання з випробуванням.

     Крім того з підсудної слід стягнути 486 гривень 77 коп. судових витрат за проведення трасологічної експертизи.

                                                       -3-



     Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України суд, -

                                                  з а с у д и в :  


          ОСОБА_2   визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк п’ять років.

        На підставі ст. 75,76 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання, якщо вона протягом одного року не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

     Речові докази по справі – чоловічу теніску синього кольору і кухонний ніж загальною довжиною 195 мм, що складається з клинка і руків’я та знаходяться при матеріалах кримінальної справи згідно постанови про визнання предметів речовими доказами та приєднання їх до кримінальної справи речових доказів (а.с.64) знищити, оскільки вони не становлять ніякої цінності.

     Стягнути з ОСОБА_2 за проведення  трасологічної експертизи 486 –(чотириста вісімдесят шість) гривень 77 копійок за такими реквізитами: отримувач платежу НДЕКЦ при УМВС України у Волинській області 352280002000932 в УДК у Волинській області МФО 803014, ідентифікаційний код 25574908.

     Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишити попередню – підписку про невиїзд.

     На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Старовижівський районний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.




СУДДЯ                                                                                                                   Ф.В.САМРУК  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація