Справа № 2-276/09

30 вересня 2009 р.

                                                                   Р І Ш Е Н Н Я  

                                                       І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

20 листопада 2009 року Старовижівський районний суд Волинської області

В складі: головуючого – судді Самрука Ф.В.,

                при секретарі Савчук С.І.,

                за участю: представника позивача ОСОБА_1,

                відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Стара Вижівка справу за позовом Старовижівського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення отриманих коштів по безробіттю,

                                                        в с т а н о в и в :

     позивач посилається, що 18 липня 2008 року відповідачу ОСОБА_2 було надано статус безробітного. У ході проведеної взаємозвірки з державною податковою адміністрацією виявлено що відповідач, перебуваючи на обліку центру зайнятості, не повідомив про його працевлаштування по договору від 02.08.09р. на ремонт пічного опалення в школі с. Солов’ї, розрахунок за яку був проведений у жовтні 2008 року. В зв’язку з цим відповідно до діючого порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним відповідач був знятий з обліку як безробітний і повинен повернути суму незаконно отриманого матеріального забезпечення в розмірі 3698 грн.98 коп. Але оскільки відповідач відмовився добровільно повернути вказану суму, то позивач звернувся в суд з позовом про примусове стягнення цієї суми з відповідача з покладенням на нього судових витрат у справі.

     В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримала повністю з підстав, зазначених в позовній заяві і просила  його задовольнити.

     Відповідач ОСОБА_2 позову не визнав і пояснив суду, що в період, коли він перебував на обліку у центрі зайнятості, він ніде не працював, а працював він у першій половині липня 2008 року у школі с. Солов’ї Старовижівського району до постановки його у центрі зайнятості як безробітного. Про це все він повідомив позивачу під час розслідування даного випадку, але в акті змушений був зазначити, що працював в серпні 2008 року, бо в той день, коли проводилось розслідування, він довгий час перебував у центрі зайнятості і був психологічно стомлений.

     Свідок ОСОБА_3 показала, що вона працює директором школи с. Солов’ї і що ОСОБА_2 дійсно ремонтував пічне опалення у липні 2008 року, ремонт якого був завершений десь у середині липня не пізніше.  На проведення цих робіт по ремонту опалення укладався договір у відділі освіти Старовижівської РДА 2 липня 2008 року. Однак у ході проведення ремонту виникла необхідність у проведенні додаткового ремонту димоходу і облицювання грубки плиткою, яку завезли після укладення договору 02.07.09р. Всі ці роботи по ремонту пічного опалення ОСОБА_2 виконав одночасно в строк до середини липня 2008 року. Але договір на ремонт димоходу і облицювання грубки був укладений 02.08.08р. тому, що під час укладення договору 02.07.08р. не було відомо про потребу у додаткових роботах по ремонту і крім того у відділі освіти очевидно цьому не надали значення. Розрахунок проводився десь у жовтні по цих двох договорах, тому що раніше не було коштів.

                                                            -2-

     Заслухавши пояснення сторін, показання свідка та дослідивши матеріали справи суд приходить до  висновку, що позов являється безпідставним, в зв’язку з чим в його задоволенні слід відмовити.

     З витягів із наказів Старовижівського районного центру зайнятості від 18 липня 2008 року № НТ 080718 вбачається, що відповідачу ОСОБА_2 надано статус безробітного і призначено та розпочато виплату допомоги по безробіттю з 18.07.08р., а з витягів із наказів від 13.07.09р. № НТ 090713 вбачається, що ОСОБА_2 припинено виплату допомоги по безробіттю у зв’язку з призначенням виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості відповідно до п.п.8 п.1 ст.31 ЗУ „ Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття з 02.08.08 та знято з обліку відповідно до п.20 „ Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних” у зв’язку з встановленням факту подання недостовірних даних, що мало місце під час одержання допомоги по безробіттю відповідно до абзацу 14 п.п.1 п.20 Порядку     з 13.07.09р.

     Однак припинення позивачем виплати відповідачу допомоги по безробіттю і зняття його з обліку як безробітної особи, що належить до категорії зайнятих, суд вважає неправомірним, оскільки з пояснень позивача та показань свідка ОСОБА_3 в судовому засіданні встановлено, що під час перебування на обліку в центрі зайнятості відповідач не був зайнятий роботою, а працював він в школі с. Солов’ї по ремонту пічного опалення, яку закінчив в середні липня 2008 року до постановки на облік у позивача. З їх пояснень встановлено також, що договір від 2 серпня 2009 року не відповідає дійсності, оскільки роботи, зазначені в цьому договорі, були виконані відповідачем у липні 2009 року до постановки його на облік у центрі зайнятості  як безробітного. Тобто з вищенаведеного випливає висновок, що відомості про роботу відповідача в серпні 2009 року, коли він перебував на обліку у центрі зайнятості, являються недостовірними, але не по його вині, а по вині роботодавця.

     У відповідності до ч.2 п.6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України, державної податкової адміністрації України від 13.02.09р. № 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13.02.09р. № 7-1, якщо відомості про доходи особи, на підставі яких призначено матеріальне забезпечення, є недостовірним з вини роботодавця, центри зайнятості проводять перерахунок страхових виплат з дня їх призначення. Суми незаконно виплачених коштів повертаються роботодавцям. Виплата коштів, недотриманих особою внаслідок  зниження суми страхових виплат, здійснюється за рахунок коштів фонду.

     Виходячи з вищенаведеного суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає.

     Керуючись ст.ст. 10,60,212-215 ЦПК України, ст. 1166 Цивільного Кодексу України, ст.22 ЗУ „ Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, п.6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним  суд,  

                                                           в и р і ш и в :  

     В задоволенні позову Старовижівського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення отриманих коштів по безробіттю відмовити повністю.

     Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Старовижівський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

СУДДЯ                                                                                                                     Ф.В.САМРУК