1-16\07

Вирок

 іменем України

13.02.2007 року Тетіївський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді:   Архангельського A.M.

при секретарі:                    Волошко К.В.

прокурора:                          Меленчука В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Тетіїв, кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця АДРЕСА_1 Тетіївськрго району Київської області, українця, громадянина України, освіта середня, розлученого, на утриманні 2 неповнолітніх дітей 1996, 2000 років народження, не працюючого, раніше судимого 15.01.2004 року за ст. 186 ч.З КК України до 4 років обмеження волі, постановою від 17.04.2006 року призначене покарання у вигляді обмеження волі замінено більш м'яким покаранням у вигляді виправних робіт строком на не відбуту частину покарання в 1 рік 7 місяців 7 днів, жителя АДРЕСА_1, Тетїївського району, Київської області, у вчиненні злочину передбаченого ст.389 ч.2 КК України,

встановив:                     :

Підсудному ОСОБА_1. відповідно до постанови Ірпінського міського суду Київської області від 17.04.2006 року не відбуту частину покарання у вигляді обмеження волі замінено більш м'яким покаранням виправними роботами за місцем його роботи строком на 1 рік 7 місяців 7 днів з відрахуванням в доход держави 20% щомісячного заробітку. Проте, після заміни покарання станом на 20.12.2006 року підсудний ОСОБА_1. на роботу не працевлаштувався, не з'являвся без поважних причин до кримінально виконавчої інспекції на реєстрацію, був двічі попереджений про кримінальну відповідальність за ухилення від відбуття покарання, тобто підсудний належних висновків для себе не зробив, чим ухилявся від відбуття покарання не пов'язаного з позбавленням волі.

В судовому засіданні підсудній ОСОБА_1. вину свою у пред'явленому звинуваченні визнав і суду показав, що після заміни покарання він за появу на робочому місці в нетверезому стані був звільнений з роботи і більше до роботи не приступав, хоч його і попереджували працівники міліції про відповідальність за ухилення від відбуття покарання. У вчиненому щиро кається.

Суд, приймаючи до уваги, що підсудний ОСОБА_1. вину свою у вчиненні злочину визнав повністю, заслухавши думку учасників судового розгляду, вважає недоцільним досліджувати докази стосовно встановлених досудовим слідством обставин справи, оскільки встановлені фактичні обставини справи ніким не оспорюються.

Таким чином, аналізуючи установлені і повірені судовим слідством докази суд вважає, що вина підсудного у вчиненні злочину доведена і його дії кваліфікує за ст.389 ч.2 КК України, так як він будучи засудженим 15.04.2004 року за ст.186

2

ч.З КК України до 4 років обмеження волі, а потім постановою від 17.04.2006 року призначене йому покарання у вигляді обмеження волі замінено більш м'яким покаранням у вигляді 1 року 7 місяців 7 днів виправних робіт, не виконував без поважних причин рішення суду чим ухилявся від відбуття покарання у вигляді виправних робіт.

Вибираючи покарання підсудному ОСОБА_1. суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, особу винного, який раніше був судимим, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, а також негативну характеристику з місця проживання і вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливе в умовах ізоляції його від суспільства.

Суд вважає, що по скільки підсудний ОСОБА_1. вчинив злочин підчас відбуття покарання згідно постанови Ірпінського міського від 17.04.2006 року у вигляді виправних робіт строком на в 1 рік 7 місяців 7 днів, то відповідно до ст.71 КК України до призначеного покарання необхідно частково приєднати не відбуту частину покарання за попереднім вироком. Так, як підсудний ОСОБА_1. засуджується до обмеження волі, а за попереднім рішенням суду він повинен відбувати покарання у вигляді виправних робіт, то відповідно до ст. 72 КК України при складанні покарань за сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи такого співвідношення : одному дню обмеження волі відповідають три дні виправних робіт, тобто до призначеного покарання необхідно добавити повністю або частково покарання за попереднім вироком у вигляді 6 місяців 4 днів обмеження волі.

Керуючись ст. 323 ,ст. 324 КПК України ,суд

засудив:

ОСОБА_1 за ст.389 ч.2 КК України до 2( двох) років обмеження волі.

Відповідно до ст. 71 КК України до призначеного покарання засудженому ОСОБА_1. приєднати частково не відбуту частину покарання за постановою Ірпінського міського від 17.04.2006 року у вигляді 6 місяців обмеження волі і остаточне покарання за сукупністю вироків визначити 2 ( два) роки б(шість) місяців обмеження волі.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1. до вступу вироку в законну силу залишити попередню -підписку про не виїзд.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1. рахувати з часу звернення вироку до виконання.

Вирок може бути оскаржений до Київського обласного апеляційного суду на протязі 15 діб з моменту його оголошення.

Суддя                          А.М.Архангельський.