Справа № 2-1571  

2009 рік  

З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

19 листопада 2009 року

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді                 - Мясоєдової О.М.,

при секретарі                 - Студнікові І.С.,

за участю позивача                - ОСОБА_1,

       представника позивача           - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_3 цивільну праву за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання дійсним усного публічного договору роздрібної купівлі-продажу товару в кредит з відстрочкою платежу та стягнення заборгованості за проданий за договором товар, –

В С Т А Н О В И В :  

Позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом, обґрунтовуючи його тим, що він здійснює підприємницьку діяльність з продажу запасних частин до автомобілів на території м. Кривого Рогу. 21 листопада 2008 року за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Тинка, 25, у відповідності до ст. 626-633, 655, 658, 691, 692, 694, 698, 706 ЦК України він уклав з відповідачем усний публічний договір купівлі-продажу з відстрочкою платежу. Відповідно до умов договору відповідач придбав у нього запчастини к автомобілю „Шевроле авео": фара права вартістю 540 грн., панель задня вартістю 561 грн., фара задня вартістю 499 грн., підсилювач бамперу вартістю 425 грн., накладка бамперу вартістю 750 грн., завіс кришки багажника 4 шт. вартістю 72,5 грн. загальною вартістю 290 грн., кришка багажника вартістю 750 грн., решітка радіатора вартістю 350 грн. усього на суму 4130 грн., що становило за курсом на той час 680 доларів США з розрахунку 6,08 грн. за 1 долар США. Гроші відповідач повинен був повернути 07.02.2009 року за курсом гривні до долару США на цей день. Відповідно до ст. 633 та 639 ЦК України та законом не встановлена обов'язкова форма такого договору. Зазначені обставини укладення публічного договору роздрібної купівлі-продажу підтверджуються тим, що 12.01.2009 року відповідач власноручно написав позивачу розписку з зобов'язанням повернути йому за придбані з відстрочкою платежу запасні частини гроші до 07.02.2009 року відповідно до курсу долару США., тобто в сумі 5712 грн. з розрахунку 8,4 грн. за 1 долар США. В розписці помилково було вказано, що сума взятих в борг грошей у гривнях дорівнювала 635 доларам США, оскільки він та відповідач на час написання розписки точно не пам'ятали який був курс долару США на день отримання товару, вони помилково визначили цей курс як 6,5 грн. за 1 долар США. Лише тепер, отримавши довідку з банку він зрозумів свою помилку. Оскільки відповідач не повернув йому зазначені гроші у вказаний день, тому вони уклали додатковий договір, відповідно до якого відповідач повинен був повернути йому гроші до 01.03.2009 року за курсом гривні до долару на цей день. На підтвердження укладення додаткового договору відстрочки оплати товару 11.02.2009 року відповідач власноручно написав йому розписку з зобов'язанням повернути йому до 01.03.2009 року гроші в сумі 6120 грн. з розрахунку 9,0 грн. за 1 долар США. Але відповідач до теперішнього часу не повернув йому зазначені гроші за продані запасні частини. Зазначена обставина підтверджується тим, що розписки відповідача знаходяться в нього. Відповідно до ст. 638 та 640 ЦК України договір купівлі-продажу вважається укладеним оскільки вони з відповідачем досягли згоди з усіх суттєвих умов договору: кількість, якість ціна та строк оплати товару тому зазначений договір може бути визнаний судом дійсним у відповідності до ст. 215 ЦК України. Тим більше, що він вчинив дію по передачі товару відповідачу, а відповідач у свою чергу підтвердив вчинення цієї дії шляхом прийняття на себе обов'язку по поверненню грошей про що і зазначено в розписках. Таким чином, між ним та відповідачем був укладений публічний договір роздрібної купівлі-продажу, який не суперечать вимогам ст. 202-205, 207-208, 626-628 ЦК України, тому цей договір є дійсним. У відповідності до ст. 536, 625, 694 ЦК України відповідач повинен сплатити йому гроші за придбаний товар, з урахуванням 3% річних від простроченої суми прострочення божника та індексу інфляції за весь час прострочення на час винесення рішення судом. На 01.06.2009 року сума боргу складатиме 6251,95 грн. з розрахунку 6120+46,27+85,68=6251,95 грн., де 46,27 грн. - 3% річних за 92 дні прострочення боржника від суми 6120 грн., 85,68 грн. - зростання ціни відповідно до встановленого індексу інфляції за березень 2009 року на рівні 101,4. Крім того, задля повернення боргу він вимушений був звертатися за правовою допомогою до адвоката, за що за угодою про надання правової допомоги від 17 березня 2009 року він сплатив гроші в сумі 600 грн. і повинен сплатити адвокату за кожне судове засідання гроші у сумі 300 грн. Також він поніс судові витрати, які склали: судовий збір 61,2 грн., інформаційно-технічне забезпечення 30 грн., на відшкодування яких він маю право за рахунок боржника відповідно до ст. 88 ЦПК України. Тому він просить визнати дійсними усний публічний договір роздрібної купівлі-продажу товару в кредит з відстрочкою платежу на суму 4130 грн. яка була еквівалентна 680 доларам США укладений 21 листопада 2008 року між ним та відповідачем, та додатковий договір між нами від 11.02.2009 року про подовження терміну відстрочки платежу; стягнути на його користь з відповідача гроші в сумі 6251,95 грн., які еквівалентні 680 доларам США на час спливу терміну виконання зобов'язання на 01.03.2009 року за усним публічним договором роздрібної купівлі-продажу товару в кредит з відстрочкою платежу від 21 листопада 2008 року, з урахуванням індексу інфляції 101,4 та 3% річних від суми 6120 грн. за весь час прострочення боржника; стягнути на його користь з відповідача судові витрати які він поніс: за держмито 62,52 грн, за інформаційно-технічне забезпечення 30 грн., гроші в сумі 600 грн., сплачені за правову допомогу, та по 300 грн. які будуть сплачені ним відповідно до квитанцій за кожне судове засідання на час винесення судом рішення по справі.

У судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали повністю, проти заочного розгляду справи не заперечували, суду пояснили, що за час розгляду справи особа, яка надавала допомогу ОСОБА_2 двічі приймав участь у судовому засіданні, кожного разу позивач сплачував по 300 грн. у відповідності до договору  про надання правової допомоги від 17 березня 2009 року, що підтверджується відповідними квитанціями.

Відповідач ОСОБА_4 до залу суду не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причину неявки до суду не повідомив. За таких обставин суд вважає за можливе постановити заочне рішення і проти цього позивач не заперечує.

Суд, заслухавши позивача, його представника, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судом встановлено, що  позивач здійснює підприємницьку діяльність з продажу запасних частин до автомобілів на території м. Кривого Рогу, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію ФОП та свідоцтвом про сплату єдиного податку. 21 листопада 2008 року між сторонами було укладено усний публічний договір купівлі-продажу з відстрочкою платежу, відповідно до умов якого відповідач придбав у позивача запчастини к автомобілю „Шевроле авео": фару праву вартістю 540 грн., панель задню вартістю 561 грн., фару задню вартістю 499 грн., підсилювач бамперу вартістю 425 грн., накладку бамперу вартістю 750 грн., завіс кришки багажника 4 шт. вартістю 72,5 грн. загальною вартістю 290 грн., кришку багажника вартістю 750 грн., решітку радіатора вартістю 350 грн. усього на суму 4130 грн., що становило за курсом на той час 680 доларів США з розрахунку 6,08 грн. за 1 долар США. Зазначені обставини укладення публічного договору роздрібної купівлі-продажу підтверджуються тим, що 12.01.2009 року відповідач власноручно написав позивачу розписку з зобов'язанням повернути йому за придбані з відстрочкою платежу запасні частини гроші до 07.02.2009 року відповідно до курсу долару США., тобто в сумі 5712 грн. з розрахунку 8,4 грн. за 1 долар США. Як пояснив позивач, в розписці помилково було вказано, що сума взятих в борг грошей у гривнях дорівнювала 635 доларам США, оскільки він та відповідач на час написання розписки точно не пам'ятали який був курс долару США на день отримання товару, вони помилково визначили цей курс як 6,5 грн. за 1 долар США. Разом з тим, згідно довідки філії Саксаганського відділення №8366 ВАТ “Державний ощадний банк України”, комерційний курс продажу долару станом на 21.11.2008 року дорівнював 608 грн. за 100 дол. США, 7.02.2009 року – 840 грн. за 100 дол. США, 1.03.2009 року – 900 дол. США. Згодом, 11.02.2009 року сторони уклали додатковий договір, відповідно до умов якого відповідач повинен був повернути позивачеві гроші до 01.03.2009 року за курсом гривні до долару на цей день, що підтверджується відповідною розпискою.

Відповідно до ст.ст. 638, 640 ЦК України договір купівлі-продажу вважається укладеним оскільки сторони досягли згоди з усіх суттєвих умов договору: кількість, якість ціна та строк оплати товару, тому є всі підстави для визнання договору дійсним. Таким чином, між сторонами був укладений публічний договір роздрібної купівлі-продажу, який не суперечать вимогам ст.ст. 202-205, 207-208, 626-628 ЦК України, тому цей договір є дійсним.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається. Внаслідок порушення зобов'язання у відповідності до ст.ст. 536, 625, 694 ЦК України відповідач повинен сплатити позивачу гроші за придбаний товар, з урахуванням 3% річних від простроченої суми прострочення божника та індексу інфляції за весь час прострочення на час винесення рішення. На 01.06.2009 року сума боргу складала 6251,95 грн. з розрахунку 6120+46,27+85,68=6251,95 грн., де 46,27 грн. - 3% річних за 92 дні прострочення боржника від суми 6120 грн., 85,68 грн. - зростання ціни відповідно до встановленого індексу інфляції за березень 2009 року на рівні 101,4.

Крім того, у відповідності до приписів ст. 88 ЦПК України, стягненню з відповідача підлягають сплачені позивачем за пред'явлення позову судовий збір 61,20 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн., а також витрати на правову допомогу, сплачені позивачем адвокату ОСОБА_2 на підставі угоди про надання правової допомоги від 17 березня 2009 року у розмірі 1200 грн. (квитанції №1 від 1.03.2009 року, №2 від 1.10.2009 року та №3 віл 19.11.2009 року).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 536, 625-628, 638, 640, 694, 202-205, 207-208 ЦК України, ст. ст. 79, 88, 130, 174, 224-226, 213-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :  

Позов ОСОБА_1 – задовольнити повністю.

Визнати дійсним усний публічний договір роздрібної купівлі-продажу товару в кредит з відстрочкою платежу на суму 4130 грн., яка була еквівалентна 680 дол. США, укладений 21 листопада 2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 та додатковий договір між ними від 11.02.2009 року про подовження терміну відстрочки платежу.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь  ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 6251 ,95 грн.  

Стягнути з ОСОБА_4 на користь  ОСОБА_1 сплачені позивачем за пред’явлення позову судовий збір у розмірі 62,52  грн. та витрати на ІТЗ розгляду справи 30 грн., а також  гроші в сумі 1200 гривень, сплачених за правову допомогу.  

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави  витрати на ІТЗ розгляду справи у 90 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

     Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4. ст. 295 ЦПК України.

     Суддя Центрально-Міського

     районного суду  міста ОСОБА_3 ОСОБА_5 Мясоєдова