Судове рішення #6784770

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ


ПОСТАНОВА

Іменем України



02.11.09Справа №2а-2032/09/2770


Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

головуючого судді - Плієвої Н.Г.,

  при секретарі - Чесневської О.П.,


за участю:

представників позивача - приватного підприємства "Норитца" - Тищенко С.А., довіреність № 1504/09 від 01.04.2009;  Митько В.В., довіреність  № 15-10/09 від 20.10.2009,

представника відповідача - начальника відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції в м. Севастополі - Мирза Ю.І.,

відповідача - державного виконавця державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції - Єльзова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Норитца"   

до начальника відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції в м. Севастополі 

державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції в м. Севастополі Єльзова Олексія Володимировича

про визнання протиправною та скасування постанови, визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання здійснити певні дії,


Обставини справи:

У відділі державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції в м. Севастополі (ВДВС Ленінського РУЮ в м. Севастополі)  в провадженні державного виконавця Єльзова О.В. перебуває виконавчий лист, виданий Ленінським районним судом  м. Севастополя 21.01.2003  по справі № 2-595/02, згідно з яким необхідно звільнити з під арешту майно приватного підприємства «Норитца»та повернути його власникові –приватному підприємству «Норитца»(ПП «Норитца) - від зберігача ОСОБА_1.

Рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 13.01.2005 у справі                  № 2-674/05 державного виконавця ВДВС Ленінського РУЮ в м. Севастополі зобов'язано виконати виконавчий лист № 2-595/02 від 21.01.2003 шляхом звільнення майна ПП "Норитца" з під арешту та повернення його власникові від зберігача ОСОБА_1.

27.08.2009 директором ПП «Норитца»на ім’я начальника ВДВС  Ленінського РУЮ в м. Севастополі в порядку ст.85 Закону України «Про виконавче провадження»була подана скарга на незаконні дії ВДВС Ленінського РУЮ в м. Севастополі в якій вона просила вирішити питання щодо залучення експерта для здійснення виконавчих дій щодо передачі майна.

 08.09.2009 начальником Ленінського районного управління юстиції в м. Севастополі було прийнято постанову, якою в задоволенні скарги директора ПП «Норитца»Тищенко С.А. відмовлено.       

Приватне підприємство "Норитца"  звернулось до суду з адміністративним позовом до  начальника відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції в м. Севастополі   про визнання протиправною та скасування постанови від 08.09.09, зобов`язання залучити до участі у виконавчому провадженні експерта для визначення технічного стану і оцінки обладнання, яке підлягає поверненню по виконавчому провадженню з примусового виконання виконавчого  листа № 2-595/02.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що поверненню від зберігача підлягає технічно складне обладнання, а тому відмова у залученні до виконавчих дій експерта є протиправною.    

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 14.10.2009 було відкрито провадження у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 14.10.2009 справу було призначено до судового розгляду 22.10.2009.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства в судовому засіданні оголошувалась перерва.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, пояснили, що не згодні з бездіяльністю державного виконавця щодо незалучення експерта до здійснення виконавчих дій по поверненню приватному підприємству «Норитца»майна від зберігача ОСОБА_1

За згодою учасників судового процесу до участі у справі в якості другого відповідача усною ухвалою суду було залучено державного виконавця державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції Єльзова Олексія Володимировича, у провадженні якого перебувало виконавче провадження щодо повернення майна, та дії якого фактично є предметом оскарження.

Відповідач  Єльзов О.В. проти задоволення позову заперечував, пояснив, що відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження»залучення експерта до здійснення виконавчих дій –це право, а не обов’язок державного виконавця, крім того,   звільнення з під арешту та повернення майна від зберігача власникові спеціальних знань не потребує, а тому експерта залучено не було.

Представник відповідача - начальника Ленінського районного управління юстиції в   м. Севастополі проти задоволення позовних вимог заперечувала, вважає позов необґрунтованим, та таким, що не підлягає задоволенню.

Вислухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та надані докази, оглянувши виконавче провадження, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Закону України від 21.04.99 р. "Про виконавче провадження" виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою та абзацом другим частини другої ст. 5 цього Закону державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, установлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець, зокрема, здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі – виконавчий документ), у спосіб і за порядком, визначеними виконавчим документом та має право залучати до проведення виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб у встановленому порядку, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України, від 21.04.1999, № 606-XIV "Про виконавче провадження" для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають при здійсненні виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста, а при необхідності - кількох спеціалістів або експертів для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.

У судовому засіданні встановлено, що директор ПП "Норитца" звертався до державного виконавця з усною заявою про залучення експерта до виконавчих дій щодо повернення майна по виконавчому листу 2-595/02. Позивач вимагає залучення експерта до виконавчих дій з тих підстав, що в майбутньому ПП «Норитца» має намір звернутися з позовом про відшкодування збитків, оскільки майно, яке належить повернути являється пошкодженим, та фактично, знищеним.

Як встановлено в судовому засіданні  при здійсненні виконавчих дій по поверненню майна питання про його якість та вартість державним виконавцем не вирішується.

Відповідно до вимог ст. 55, 57 Закону України «Про виконавче провадження» оцінка майна боржника проводиться при арешті та вилученні майна. При цьому необхідна оцінка майна боржника провадиться самим державним виконавцем, якщо вартість майна не перевищує 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ринковими цінами на день її проведення, крім випадків, коли застосовуються регульовані ціни. При складності оцінки чи наявності у стягувача або боржника заперечень проти її результатів до участі у виконавчому провадженні та складенні висновку залучається експерт (спеціаліст).  Зазначені вимоги також викладені в пункті 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 26.12.2003, № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження").

При виконанні рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 13.01.2005 у справі № 2-674/05 державний виконавець зобов'язаний звільнити майно ПП "Норитца" з під арешту та повернути його власникові від зберігача ОСОБА_1. Тобто, про виконавчі дії, пов’язані з арештом і вилученням майна та його оцінкою в даному випадку не йдеться, а тому суд вважає, що залучення експерта до виконавчих дій по передачі майна не є обов’язковим.

Згідно з вимогами статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки згідно з вимогами діючого законодавства залучення до здійснення виконавчих дій – це право, а не обов’язок державного виконавця, суд вважає, що позовні вимоги не обґрунтовані та не підлягають задоволенню.

З тих же підстав не підлягають задоволенню й вимоги до начальника Ленінського районного управління юстиції в м. Севастополі. Крім того,  відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» питання щодо залучення експерта в рамках здійснення виконавчого провадження та призначення проведення виконавчих дій по передачі майна можуть бути вирішені в межах виконавчого провадження при примусовому виконанні рішення суду виключно державним виконавцем.  

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну виконавчу службу» начальник відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Севастополі не є державним виконавцем та питання про залучення експерта в межах здійснення виконавчих дій не відноситься до його повноважень.

Відповідно до частини 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні проголошені тільки вступна та резолютивна частини постанови.

Постанова складена та підписана у порядку частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 02.11.2009 о 12-00 годин.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 122, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

                                                  

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного  суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складення постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.



Суддя                                                            Н.Г. Плієва


                                                                        




                                                                      


                                                                        


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація