У
КРАЇНА
Апеляційний суд міста Києва
Справа № 11-а-296/ 2010 р. Головуючий у 1-ій інстанції − ОСОБА_1
Категорія − ст. 286 ч.2 КК України Доповідач − Верховець Т.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 березня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді Верховець Т.М.
суддів Бовтрук В.М., Гладія С.В.
за участю прокурора Карпука Ю.А.
захисника ОСОБА_2
потерпілої ОСОБА_3
засудженого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляціями: прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, адвоката ОСОБА_2І в інтересах ОСОБА_4, засудженого ОСОБА_4, на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 08 грудня 2009 року,
ВСТАНОВИВ:
Цим вироком ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, працюючий заступником директора ТОВ «Світло Сіону плюс», не одружений, зареєстрований за адресою: Хмельницька область, м.
Старокостянтинів, вул. Пугачова, 14, проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимий,
засуджений за ч.2 ст.286 КК України на 6 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
Запобіжний захід − тримання під вартою, з 08.12.2009року.
З ОСОБА_4 стягнуто на користь:
- ОСОБА_3 5 617,87 грн. матеріальної та 150 000 грн. – моральної шкоди;
- Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в м. Києві 423,69 грн. за проведення експертизи.
По справі вирішено питання речових доказів.
Згідно вироку суду, 15.02.2009 року, близько 20год. 30 хв., ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння в порушення п. 2.9(а) Правил дорожнього руху України, керуючи технічно справним автомобілем «Тойота Прадо» д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись по проїзній частині вул. Г.Дніпра зі сторони вул. ОСОБА_5 в напрямку пр. Оболонського в м. Києві зі швидкістю приблизно 60 км/год, порушив п.13.1, п.13.3 Правил дорожнього руху України, під час обгону не врахував дорожню обстановку, невірно вибрав безпечний інтервал до пішохода ОСОБА_6, яка стояла на осьовій лінії, та скоїв на неї наїзд. В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_6 отримана тілесні ушкодження у виді черепно-мозкової травми з переломом кісток основи і склепіння черепа та ушкодження головного мозку, від яких померла на місці пригоди.
В поданих апеляціях:
- прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, не оспорюючи доведеність вини та кваліфікацію дій засудженого ОСОБА_4, просить вирок суду, щодо нього, скасувати, у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, внаслідок його м’якості та постановити новий вирок, призначивши ОСОБА_4 покарання за ч.2 ст. 286 КК України у виді 7 років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортним засобом строком на 3 роки. При цьому апелянт вказує, що судом не достатньо взято до уваги вид та ступінь тяжкості вчинених злочинів, їх суспільну небезпеку. Крім того, засудженим не відшкодовано потерпілій матеріальну та моральну шкоду;
- адвокат ОСОБА_2 (в інтересах засудженого ОСОБА_4М.) просить вирок Оболонського районного суду м. Києва від 08.12.2009 року змінити, призначити засудженому покарання до п’яти років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75,76 КК України, звільнити від відбування покарання з випробуванням та покласти на нього певні обов’язки. Змінити засудженому міру запобіжного заходу з тримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши його з - під варти в залі суду.
В обґрунтуванні своїх вимог посилається на те, що суд при винесенні вироку не врахував, що в ході слідства засуджений свою вину визнав частково, не змінював своїх показів, раніше не судимий, позитивно характеризується, на його утриманні знаходиться малолітня дитина ІНФОРМАЦІЯ_4.
Крім того, на думку адвоката, суд не врахував стан потерпілої на момент ДТП, яка є глухонімою.
- засуджений ОСОБА_4 не заперечуючи своєї вини у скоєному та вказуючи на каяття, просить вирок Оболонського районного суду м. Києва від 08.12.2009 року, щодо нього змінити та застосувати ст.75,76 КК України. При цьому апелянт вказує, що суд призначаючи йому покарання не врахував дорожню обстановку, яка склалася на момент ДТП, а саме: здійснюючи обгін, потерпілу, яка є глухонімою, побачив приблизно за 5.5м., при цьому осьову лінію не пересікав, швидкість не перевищував, а подія сталася над підземним переходом.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, який затвердив обвинувальний висновок та заперечував проти задоволення апеляції захисника і засудженого; захисника ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_4, які підтримали подані ними апеляції та просили пом’якшити засудженому покарання, застосувавши ст.75 КК України, а також просили залишити без задоволення апеляцію прокурора; потерпілу ОСОБА_3, яка просила задовольнити апеляцію прокурора та відмовити в задоволенні апеляцій захисника і засудженого, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції; провівши судові дебати та надавши засудженому останнє слово, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора, захисника та засудженого задоволенню не підлягають зі слідуючих підстав.
Особи, які подали апеляції, не оспорюють фактичні обставини справи і юридичну кваліфікацію дій засудженого ОСОБА_4, тому виходячи з вимог ст.365 КПК України, апеляційний суд не перевіряє висновки суду першої інстанції, щодо фактичних обставин справи, які не оспорюються і докази яких не досліджуються та вважає, що кваліфікація дій засудженого ОСОБА_4 за ч.2 ст. 286 КК України є правильною.
Згідно вимог ст.65 КК України суд, призначаючи покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.
Так, суд першої інстанції при призначенні покарання ОСОБА_4 врахував тяжкість вчиненого злочину, особу винного, а саме те, що він раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем роботи. Крім того, судом враховано відсутність відшкодування завданої школи потерпілій.
Обставиною, що обтяжують покарання засудженому ОСОБА_4 суд першої інстанції визнав вчинення ним злочину в стані алкогольного сп’яніння.
Призначений судом першої інстанції ОСОБА_4 вид і міру покарання, колегія суддів вважає необхідною і достатньою для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.
Колегія суддів не вважає такими, що є підставою для застосування ст. 75 КК України обставини, на які посилається адвокат у своїй апеляції, а саме: наявність у засудженого ОСОБА_4 малолітньої дитини та
часткове визнання ним своєї вини у скоєному.
Також не є підставою для застосування ст.75 КК України та дорожня обстановка, яка склалася на момент ДТП, як на це посилається засуджений ОСОБА_4, а саме: здійснюючи обгін, потерпілу, яка є глухонімою, побачив приблизно за 5.5м., при цьому осьову лінію не пересікав, швидкість не перевищував, а подія сталася над підземним переходом.
Зазначені обставини суд першої інстанції ретельно дослідив і дав їм належну оцінку, яку колегія суддів вважає правильною.
Доводи захисника ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_4 про те, що суд не врахував поведінку потерпілої на проїзній частині дороги, стан останньої, яка є глухонімою і це на їх думку, також мало бути враховано судом першої інстанції при призначенні ОСОБА_4 покарання є безпідставними, оскільки зазначені апелянтами обставини не зменшують вини засудженого у скоєному і не можуть бути підставою для звільнення його від відбування покарання.
Безпідставні доводи прокурора про те, що судом першої інстанції, при призначенні покарання ОСОБА_4, не достатньо взято до уваги вид та ступінь тяжкості вчинених злочинів, їх суспільну небезпеку та те, що ним не відшкодовано потерпілій матеріальну та моральну шкоду, оскільки всі ці обставини судом враховані в достатній мірі.
За таких обставин, підстав для зміни вироку суду першої інстанції, як про це йдеться в апеляціях прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, захисника та засудженого, колегія суддів не вбачає, тому подані ними апеляції залишає без задоволення, а вирок суду - без
змін.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляції прокурора, який затвердив обвинувальний висновок,
захисника ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_4 залишити без
задоволення, а вирок Оболонського районного суду м. Києва від 08 грудня 2009 року відносно ОСОБА_4 - без змін.
С У Д Д І:
_____________ _____________ ____________
ОСОБА_7 ОСОБА_8 ОСОБА_9