РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

21 листопада 2017 року Справа № 906/575/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Маціщук А.В.

судді Петухов М.Г. ,

судді Філіпова Т.Л.

за участю представників сторін:

позивача - пред-ка ОСОБА_1 (пост.дов. № 1537 від 25.01.2017 р.)

відповідача - не з`явився

третьої особи - не з`явився

розглянувши апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Брусилівської районної державної адміністрації

на рішення Господарського суду Житомирської області від 24.07.2017 р.

у справі № 906/575/17

за позовом публічного акціонерного товариства "Укртелеком"

до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Брусилівської районної державної адміністрації

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 управління Державної казначейської служби України у Житомирський області

про стягнення 244076,79 грн. боргу по компенсації витрат на надання послуг зв'язку на пільговій основі

в с т а н о в и в :

Відповідно до рішення Господарського суду Житомирської області від 24.07.2017 р. у справі 906/575/17 задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Брусилівської районної державної адміністрації про стягнення 244076,79 грн. боргу по компенсації витрат на надання послуг зв'язку на пільговій основі.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Брусилівської районної державної адміністрації подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Житомирської області від 24.07.2017 р. у справі № 906/575/17 скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає, що відповідно до даних Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" впродовж 2016 року позивачем надано населенню пільги з оплати послуг зв'язку на суму 244076,79 грн. Проте, ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Брусилівської райдержадміністрації як головному розпоряднику коштів Державним бюджетом на 2016 рік не передбачено обсяги субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг з послуг зв’язку та інших передбачених законодавством пільг. Відповідно, відсутні затверджені кошторисні призначення по даній субвенції.

Зазначає, що ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Брусилівської районної державної адміністрації є державним органом, що фінансується виключно з державного бюджету і всі доходи та видатки, в тому числі й субвенції з державного бюджету здійснюються відповідно до Бюджетного кодексу України та Закону України «Про державний бюджет» на відповідний рік. У зв'язку з відсутністю відповідної субвенції з державного бюджету, було неможливим фінансування видатків на відшкодування витрат, пов’язаних з наданням пільг на послуги зв’язку.

Скаржник просить врахувати наведені обставини і скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 24.07.2017 р. у даній справі та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Позивач публічне акціонерне товариство "Укртелеком" подав відзив на апеляційну скаргу, в якому не погоджується з посиланням скаржника на норми Бюджетного кодексу України в правовідносинах з ОСОБА_4 акціонерним товариством "Укртелеком" щодо неможливості виплати компенсації за надані телекомунікаційні послуги громадянам, які відповідно до законодавства України отримують їх на пільгових умовах та зазначає, що ОСОБА_4 акціонерне товариство "Укртелеком" не є учасником бюджетного процесу та керується в своїй діяльності Цивільним, Господарським кодексами України, Законом України «Про телекомунікації» та іншими законами, які регламентують застосування пільг до окремих категорій громадян.

Посилаючись на ч.2 ст.617 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.218 Господарського кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 р., позивач зазначає, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Позивач просить рішення Господарського суду Житомирської області від 24.07.2017 р. у справі 906/575/17 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Рівненський апеляційний господарський суд ухвалою від 12.10.2017 р. залучив до участі у справі № 906/575/17 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 управління Державної казначейської служби України у Житомирський області. Третя особа ОСОБА_3 управління Державної казначейської служби України у Житомирський області відзиву на апеляційну скаргу не надала і не забезпечила участь представника у судовому засіданні.

Відповідач/скаржник не забезпечив участь представника у судовому засіданні, листом від 16.11.2017р. № 2045/03 подав апеляційному суду клопотання про розгляд апеляційної скарги без участі його представника.

Представник позивача в судовому засіданні заперечила проти доводів відповідача/скаржника щодо відсутності субвенції державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг з послуг зв'язку. Також зазначила, що публічним акціонерним товариством "Укртелеком" на адресу ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Брусилівської районної державної адміністрації надсилались акти звіряння розрахунків за наданні населенню послуги в письмовому вигляді та на електронну пошту, і докази такого залучені до справи. ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Брусилівської районної державної адміністрації не заперечує одержання таких актів, однак не підписувало їх. Також пояснила, що відповідач фактично не заперечує наявність боргу і на даний час здійснив часткову оплату боргу в сумі 15000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 423 від 25.10.2017 р. (копію даного платіжного доручення представником позивача в судовому засіданні долучено до матеріалів справи.)

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. При цьому апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги чи позицією іншої сторони і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Колегією суддів на підставі матеріалів справи встановлено таке.

ОСОБА_4 акціонерне товариство «Укртелеком» надає телекомунікаційні послуги на підставі Закону України від 18.11.2003 р. № 1280-ІV «Про телекомунікації», Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012 р., та інших законодавчих актів України.

Відповідно до ч.3 ст.63 Закону України «Про телекомунікації» оператори телекомунікацій повинні надавати споживачам, які мають установлені законодавством пільги, телекомунікаційні послуги з урахуванням цих пільг відповідно до законодавства України.

Законом України від 22.10.1993 р. № 3551-ХІІ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу”, Законом України від 23.03.2000 р. № 1584-ІІІ “Про жертви нацистських переслідувань”, Законом України від 28.02.1991 р № 796-ХІІ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждаливнаслідок Чорнобильської катастрофи”, Законом України від 24.03.2008 р. № 203/98-ВР “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний статус” та Законом України від 26.04.2001 р № 2402-ІІІ “Про охорону дитинства” для категорій осіб, визначених цими законами, встановлені пільги з оплати за послуги зв’язку.

За період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р. включно публічним акціонерним товариством "Укртелеком" пільговим категоріям населення надано телекомунікаційні послуги, вартість яких підлягає відшкодуванню за рахунок субвенції з бюджету на загальну суму 244076,79 грн., що підтверджено зведеним розрахунком боргу за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2016 р. /а.с.9/, щомісячними розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг по категоріям споживачів /а.с.10 – 33/ та актами форми № 3-пільга звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги /а.с. 34, 38, 41 – 42, 47, 50/.

Відповідачем не відшкодовано витрати позивача на надання послуг зв'язку пільговим категоріям споживачів в сумі 244076,79 грн., матеріалами справи підтверджено існування боргу по компенсації витрат на надання послуг зв`язку на пільговій основі, що не заперечується відповідачем, зокрема, в апеляційній скарзі.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Відповідно до норм ст.173 Господарського кодексу України визначено, що господарське зобов'язання виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Позивач як постачальник послуг зв’язку надає телекомунікаційні послуги кожному, хто до нього звернеться відповідно до ст.633 Цивільного кодексу України та ст..178 Господарського кодексу України, оскільки послуга зв’язку є предметом публічного договору.

Згідно зі ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Відповідно до ст. 178 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання, який відповідно до закону та своїх установчих документів зобов'язаний здійснювати виконання робіт, надання послуг або продаж товарів кожному, хто до нього звертається на законних підставах, не має права відмовити у виконанні робіт, наданні послуг, продажу товару за наявності у нього такої можливості або надавати перевагу одному споживачеві перед іншими, крім випадків, передбачених законодавством.

Кабінет Міністрів України може у визначених законом випадках видавати правила, обов'язкові для сторін публічного зобов'язання, в тому числі щодо встановлення або регулювання цін. Умови зобов'язання, що не відповідають цим правилам або встановленим цінам, є недійсними.

Відповідно до п.63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012 р., визначено, що установлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред'явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги" № 117 від 29.01.2003 р. (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, - автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із законами України. Реєстр складається з баз даних Мінсоцполітики, Міністерства соціальної політики Автономної Республіки Крим, головних управлінь праці та соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінь праці та соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, структурних підрозділів з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських рад.

Відповідно до п. 3 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, структурні підрозділи з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських рад (далі - уповноважені органи):

- організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної у пункті 2 цього положення інформації та забезпечують її автоматизоване використання для контролю за відомостями, які подаються підприємствами та організаціями, що надають послуги, для розрахунків за надані пільговикам послуги;

- ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки згідно з формою "1-пільга", в якій використовується індивідуальний ідентифікаційний номер пільговика у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів, тощо.

Згідно ч.6 ст.48 Бюджетного кодексу України бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

При цьому ч. 1 ст. 102 Бюджетного кодексу України визначає, що видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті "б" пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок та механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 р. № 256 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету", відповідно до п.2 якого фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі.

Відповідно до п. 3 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (головні розпорядники коштів).

Отже, відповідач ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Брусилівської районної державної адміністрації є головним розпорядником коштів місцевого бюджету на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення.

Відповідно до ч.4 п.116 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 р. № 295, розрахунковим періодом для оплати загальнодоступних послуг є поточний календарний місяць. Відповідно до п.10 Положення "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги", затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 р. № 117, підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга". Крім того, наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 28.03.2003 р. № 83, затверджено форму № 3-пільга «акт звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги».

Позивач ОСОБА_4ублічне акціонерне товариство "Укртелеком" надав суду докази, що акти форми № 3-пільга звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги, складались та разом із розрахунками надсилались ОСОБА_4 акціонерним товариством "Укртелеком" відповідачеві ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Брусилівської районної державної адміністрації - описи вкладень, рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення та списки згрупованих поштових відправлень /а.с. 35 – 37, 39 – 40, 43, 46, 48, 51, 54. 56 – 58, 60 – 61/.

Відповідач не заперечує одержання розрахунків та актів від позивача і не оспорює суму боргу, зокрема, за змістом апеляційної скарги. Відповідач не надав суду конкретних заперечень щодо нарахованих позивачем сум.

При цьому не підписання відповідачем актів звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги, без обґрунтованих заперечень суперечить вищенаведеним нормативним актам.

Відповідно до п. 5 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 р. № 256, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення). Фінансові органи районних держадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) на підставі актів звіряння, зазначених у пункті 5 цього Порядку, щомісяця готують реєстри нарахованих сум та подають їх Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державної казначейської служби в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (п.6 Порядку).

За змістом п.8 Порядку отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби, для здійснення відповідних видатків.

ОСОБА_3 розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють у п'ятиденний строк розрахунки з постачальниками відповідних послуг і ведуть облік за видами пільг та житлових субсидій населенню на оплату, зокрема, пільг з послуг зв'язку, зокрема безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з придбанням відповідних стаціонарних абонентських терміналів, та інших передбачених законодавством пільг.

Всупереч наведеним нормам відповідач не виконав розрахунки з постачальником послуг зв'язку.

Таким чином, враховуючи вищевикладені положення нормативно-правових актів та встановлені судом обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо правомірності заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача боргу по компенсації витрат за надання послуг зв’язку на пільговій основі.

Скаржником в порядку ст.ст.33-34 ГПК України не надано суду доказів на підтвердження відсутності відповідних бюджетних призначень та ненадходження на рахунок ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Калинівської районної державної адміністрації Вінницької області цільових коштів.

Колегія суддів враховує при цьому, що Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» від 20.12.2016 р. внесені зміни до статті 102 Бюджетного кодексу України та відмінено субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг з послуг зв'язку, інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків, зубопротезування, оплату електроенергії, природного і скрапленого газу на побутові потреби, твердого та рідкого пічного побутового палива, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот) на компенсацію втрати частини доходів у зв’язку з відміною податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та відповідним збільшенням ставок акцизного податку з пального і на компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян. Згідно із Законом України “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України” від 20.12.2016 р. частину першу статті 91 "Видатки місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів" доповнено пунктом 20-4) щодо пільг з послуг зв’язку, інших передбачених законодавством пільг, що надаються певним категоріям населення відповідно до чинного законодавства. У п. 3 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України визначено, що місцеві бюджети є самостійними. Тому місцеві органи виконавчої влади, які володіють ситуацією на місцях та можуть оперативно впливати на її зміну, мають можливість передбачати вищезазначені видатки у місцевому бюджеті в складі асигнувань на місцеві програми соціального захисту та соціального забезпечення відповідно до підпункту „б” пункту 3 частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України.

Заперечення відповідача щодо відсутності субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг з послуг зв'язку, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 617 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 р. відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. В силу частини 3 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" згадане судове рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є джерелом права для національного суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 у справі № 3-28гс12.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 10.03.2011 р. у справі "Сук проти України" суд постановив порушення ст. 1 Першого протоколу Конвенції, оскільки національними судами проігноровано вимоги ст. 28 Закону України "Про бюджетну систему", яка забороняла внесення змін до законодавства Закону України "Про Державний бюджет", а також судом встановлено, що відсутність коштів не може бути підставою для невиконання зобов`язань.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Житомирської області від 24.07.2017 р. у справі 906/575/17 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і немає підстав для його скасування чи зміни за ст.104 ГПК України. Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника згідно з ч.1 ст.49 ГПК України.

Відповідач/скаржник в листі, додатково поданому апеляційному суду 16.11.2017 р. /а.с.146/, посилаючись на п.19 ст.5 Закону України «Про судовий збір», просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 24.07.2017 р. у справі 906/575/17 щодо стягнення з ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Брусилівської районної державної адміністрації судового збору.

Відповідно до ч.5 ст.49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Враховуючи норми ст.49 ГПК України, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з рішенням господарського суду Житомирської області щодо відшкодовання судового збору, сплаченого ОСОБА_4 акціонерним товариством "Укртелеком" до суду першої інстанції за рахунок ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Брусилівської районної державної адміністрації.

Керуючись ст.ст.49,99,101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Брусилівської районної державної адміністрації залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Житомирської області від 24.07.2017 р. у справі № 906/575/17 залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Брусилівської районної державної адміністрації (12601, Житомирська обл., Брусилівський район, смт. Брусилів, вул. Лермонтова, буд. 9, код ЄДРПОУ 13577913) в доход Державного бюджету України - 4027,26 грн. витрат на судовий збір за розгляд апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Рівненської області видати наказ на виконання цієї постанови.

Матеріали справи № 906/575/17 повернути Господарському Житомирської області.

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Філіпова Т.Л.