№2а-404/11-0407
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.05.2011р. Суддя Вільногірського міського суду Дніпропетровської області
ОСОБА_1,
розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м.Вільногірську Дніпропетровської області про визнання неправомірними дій та зобов`язання здійснити перерахунок пенсії за віком,
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Вільногірську Дніпропетровської області про визнання неправомірними дій та зобов`язання здійснити перерахунок пенсії за віком і мотивує свої вимоги тим, що він є працюючим пенсіонером і перебуває на обліку у відповідача.
В січні 2011р. відповідачем було зроблено перерахунок пенсії, при цьому були застосовані показники заробітної плати в середньому на одну особу по Україні за 2007р., що становить 1197.91грн. Цими діями відповідач порушив вимоги Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки він повинен був проводити перерахунок пенсії, виходячи з розміру заробітної плати за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, тобто за 2010 рік.
На його звернення до відповідача з проханням вірно застосувати норми законодавства при перерахунку пенсії, надана відповідь про відмову здійснення такого перерахунку з посиланням на статті бюджету та постанову Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
Позивач просить суд зобов’язати відповідача провести перерахунок пенсії за віком з 01 січня 2011 року у відповідності до вимог ст.ст.40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» як працюючому пенсіонеру з урахуванням збільшення страхового стажу та заробітку за минулий період роботи з використанням середньої заробітної плати по Україні за 2010 рік, що становить 2322.00грн. і передує року перерахунку пенсії з моменту подання заяви про перерахунок до управління Пенсійного фонду України в м. Вільногірську Дніпропетровської області.
Відповідач позов не визнав, надав заперечення. Із заперечень та відповіді відповідача на звернення позивача (а.с.9,10,12) вбачається, що розрахунок пенсії був здійснений відповідно до діючого законодавства у відповідності з рекомендаціями Міністерства праці та соціальної політик України. Розрахунок пенсії позивачу було здійснено у відповідності до спільного листа Міністерства праці та соціальної політики № 20/0118-09/039 від 11.03.2009 року та ПФУ № 4096/02 від 11.03.2009 року, із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, та яка відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» враховується для обчислення пенсії, за 2007 рік. На думку відповідача, пенсія обчислена та виплачується згідно чинного законодавства.
Перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення “Про Пенсійний Фонд України” і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України ”Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного Фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Ст.46 ОСОБА_3 України вказує на те, що пенсії є основним джерелом існування і мають забезпечувати належний рівень життя громадян.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері
публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_3 та законами України.
Згідно до ст.9 ч.1 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_3 та законами України.
Судом встановлено, що позивач є працюючим пенсіонером, 12.01.2011р. він звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії.
Також мало місце звернення позивача до відповідача, в якому позивач просив здійснити перерахунок його пенсії з застосуванням показників заробітної плати за минулий рік згідно ст.ст.40,42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на що відповідач відповів відмовою (а.с. 9,10).
Відповідно до ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який нараховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абз.3 ч.1 ст.40 цього Закону.
Як вбачається з частини 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»в редакції від 09.07.2003 року № 1058-IV, заробітна плата, з якої відповідно до частини 1 ст. 40 зазначеного Закону обчислюється пенсія, визначається за формулою : Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn);
К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Тобто, якщо перерахунок пенсії відповідно до частини 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»здійснюється із заробітної плати (доходу) за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст. 40 цього Закону, то ця заробітна плата відповідно до ч. 2 ст. 40 цього Закону обчислюється з урахуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, тобто, в даному випадку –за 2010 рік.
Враховуючи, що внесені зміни до ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»було визнано рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008 неконституційним, ч.4 ст.42 вказаного Закону діє у редакції, яка була чинна до змін, внесених Законом України «Про державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а саме : «У разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок провадиться не раніше, як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 цього Закону».
Тобто, Конституційний Суд України встановив, що у своїй первинній редакції ОСОБА_4 України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»не містив положення щодо застосування при перерахунку пенсії у зв’язку зі зміною страхового стажу показника середньої заробітної плати по Україні за рік, який передував даті перерахунку пенсії. Вказана норма закону закріплює право пенсіонера, який продовжує працювати, на перерахунок призначеної пенсії, з урахуванням зміни страхового стажу пенсіонера. ОСОБА_4 не містить механізму реалізації вказаного права.
Однак, п.п.3 п.11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»урегульовано порядок проведення перерахунку пенсії працюючих пенсіонерів, а саме : у разі, коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім частини першої статті 40 Закону.
Вказане положення нормативно-правового акту неконституційним не визнавалось, хоча окремі положення Постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року були предметом перевірки Конституційним Судом (справа №1-27/2009 від 08.09.2009р.), тобто воно є діючим на момент розгляду справи судом.
Всупереч вказаному, перерахунок пенсії позивача, як це вбачається з листа відповідача та його заперечень на позов ОСОБА_2 був проведений відповідно до спільного листа Міністерства праці та соціальної політики України і Пенсійного фонду України від 11.03.2009р. №20/0/18-09/039, № 4096/02 із використанням показника середньої заробітної плати працівників в цілому по Україні на 2007р. у розмірі 1197.91грн., замість аналогічного показника на 2010р. у розмірі 2322.00грн. Також відповідач посилався на зміни, що були внесені до ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»Законом України «Про державний бюджет України на 2008р.», рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р. та Постанову Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
Законного, переконливого обгрунтування, –чому саме при наявності нормативно-правового акту, який має вищу юридичну силу, відповідач керувався листом, який має рекомендаційний, інформаційний характер, відповідачем не надано. А за приписами ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Із наведеного вбачається, що позивачу, з урахуванням вищезазначених норм Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»перерахунок пенсії повинен бути проведений із показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2010р., що передує року перерахунку пенсії (перерахунок проведений у 2011р., йому передував 2010р.).
Відповідач в своїх запереченнях вказує, що визнання Конституційним Судом України неконституційними положення, зокрема п.35 розділу П Закону України «Про державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»породжує неузгодженості щодо застосування норм законів, які згідно з цим Законом України були виключені або до яких вносились зміни. На думку відповідача, «відсутність на сьогоднішній день усталеної практики застосування норм законодавчих актів, до яких вносились зміни або які визнавались такими, що втратили чинність, нормами, які згодом були визнані неконституційними, обумовлює необхідність їх законодавчого врегулювання Верховною ОСОБА_1 України»(дослівно).
У наданій позивачеві відповіді на його звернення відповідач повідомив, що при перерахунку пенсії він діяв у відповідності з рекомендаціями Міністерства праці та соціальної політики України. Розрахунок пенсії позивачу було здійснено у відповідності до спільного листа Міністерства праці та соціальної політики № 20/0118-09/039 від 11.03.2009 року та ПФУ № 4096/02 від 11.03.2009 року, із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, та яка відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»враховується для обчислення пенсії, за 2007 рік. На думку відповідача, пенсія обчислена та виплачується згідно чинного законодавства.
В Постанові Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008р. чітко зазначено, що показник середньої заробітної плати враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Тому такі доводи відповідача є безпідставними та помилковими, оскільки він не має права давати оцінку актам вищого судового органу держави –Конституційного Суду України. Він, як державний орган, суб’єкт владних повноважень, зобов’язаний їх беззаперечно виконувати і в жодному разі не піддавати сумніву.
Оскільки пенсія позивачу перерахована в 2011 році, тому відповідно повинен застосовуватись показник середньої заробітної плати за 2010 рік.
Відповідно до ч.3, ч.4 ст. 8 КАС України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_3 України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Згідно ст. 22 ОСОБА_3 України, права і свободи людини і громадянина, закріплені
цією ОСОБА_3, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
З цих же міркувань виходив Верховний Суд України, ухвалюючи Рішення №10-рп/2008р., зокрема в п.5.4 якого було встановлено, що “Законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок –скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх не чинними мають використовуватися окремі закони”.
22.05.2008р. Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»визнано неконституційними, в тому числі і п.п.10 п.35 розділу П даного Закону.
Крім того, згідно з абзацом 7 п.2 Розділу Ш «Прикінцеві положення»Закону України «Про державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»Розділ П «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»діє по 31.12.2008р.
Згідно ч.2 ст. 152 ОСОБА_3 України, закони, інші правові акти, або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно ст. 8 ОСОБА_3 України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. ОСОБА_3 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_3 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_3 України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_3 України гарантується.
Згідно ч. 2 ст. 19 ОСОБА_3 України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_3 та законами України.
Рішення Конституційного Суду України мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Положення Законів України, визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковими для виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскарженими.
Враховуючи те, що рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р., яке має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції, положення абзацу 3 ч.1 ст.40, абзац 4 ч.2 ст. 40 та ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»визнано неконституційними, а також визначено правову позицію Конституційного Суду України, яка полягає в тому, що законом про державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки це призводить до обмеження прав і свобод людини і громадянина, суд вважає, що вимога позивача ОСОБА_2 про зобов’язання відповідача зробити йому перерахунок пенсії як працюючому пенсіонерові відповідно до вимог ст.ст.40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та пп.3 п.11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, тобто за 2010р., починаючи з 01.01.2011р. підлягає задоволенню.
З наведених підстав підлягає задоводенню вимога позивача щодо визнання неправомірними дій посадових осіб відповідача щодо застосування у 2011р. при перерахунку пенсії показника середньої заробітної плати за 2007 рік.
Згідно ч. 2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», сума пенсії, не одержана своєчасно з вини органу, що призначає або сплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 46 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” сума пенсії не одержана своєчасно з вини органу, що призначає та виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Ст. 46 ОСОБА_3 України вказує на те, що, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
У відповідності до вимог ст.86 КАС України суд оцінив наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Згідно вимог ч.2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню.
Протиправність дій відповідача судом встановлено, тому з метою захисту прав позивача від порушень з боку суб’єкта владних повноважень (відповідача) суд дійшов висновку про необхідність захисту цих прав шляхом зобов’язання відповідача здійснити позивачу ОСОБА_2 перерахунок і виплату пенсії за віком відповідно до вимог ст.ст. 40, 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії (2010р.), який становить 2322.00грн., починаючи з 01.01.2011р.
Вирішуючи питання стосовно розподілу судових витрат, суд приходить до наступних висновків.
Згідно із ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Позивачем документально підтверджено сплату судового збору в розмірі 03.40грн. (а.с.2).
Керуючись ст. ст. 8, 19ч.2, , 22, 46, 113, 152ч.2 ОСОБА_3 України, ст. ст. 69, 73, 74 Закону України «Про Конституційний Суд України», Рішенням Конституційного Суду України №1-рп/2008 від 22.05.2008р., ст.ст. 40 ч.ч.1,2, 42 ч.4, ст.46 ч.2 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, Законом України “Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, ч.2 ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», ст.ст.2 ч.ч.1,3, 6, 8 ч.ч.3,4, 9 ч.1, 11 ч.2, 17, 18, 86, 87, 89, 90, 94 ч.1, 158-164, 167, 183-2, 186, 186 КАС України, с у д д я
П О С Т А Н О В И Л А :
Адміністративний позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м.Вільногірську Дніпропетровської області про визнання неправомірними дій та зобов`язання здійснити перерахунок пенсії за віком задовольнити.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Вільногірську Дніпропетровської області здійснити ОСОБА_2 перерахунок і виплату пенсії за віком відповідно до вимог ст.ст. 40, 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (у первісній редакції закону) із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії (2010р.), який становить 2322.00., починаючи з 01.01.2011р. по дату винесення даної постанови –13.05.2011 року, з врахуванням фактично отриманих позивачем сум, визнавши незаконною бездіяльність відповідача стосовно нездійснення вказаного перерахунку у відповідності до зазначених норм законодавства.
Присудити на користь позивача ОСОБА_2 із Державного бюджету 03.40 грн. у відшкодування сплачених та документально підтверджених судових витрат.
Апеляційна скарга на постанову подається до апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області через Вільногірський міський суд протягом 10-ти днів з моменту отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Відповідно до ч.7 ст.183-2 КАС України копію постанови не пізніше наступного дня надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням.
Суддя Р.А. Литвинова