Справа №2-2291/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про задоволення позову у зв'язку з

його визнанням у попередньому засіданні

08 серпня 2008 р.     м. Дніпродзержинськ

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська в складі:

Головуючого судді Савранського Т.В.

при секретарі     Луценко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпродзержинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради про визначення частки спадкодавця у спільному майні, суд -

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду в інтересах ОСОБА_2 із позовом до виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради про визначення частки спадкодавця у спільному майні, вказуючи на те, що 31 березня 2005 року помер батько ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1: ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Заводським відділом актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 454.

01 жовтня 1997 року померла ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Заводської районної ради м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, актовий запис № 1094.

Факт родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, як сина та батька, підтверджується свідоцтвом про народження V-КИ № 347475, виданим Дніпровським відділом ЗАГС м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, актовий запис № 582 (вказані копії документів додаються до позову).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина. До складу спадкового майна входить частина квартири АДРЕСА_1, яка в цілому належить померлому 31.03.2005 року ОСОБА_3 та членам його сім'ї на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого відділом обліку та розподілу житлової площі міськвиконкому м. Дніпродзержинська 04.11.1993 року.

В зв'язку зі смертю ОСОБА_3, ОСОБА_2, який діє за згодою ОСОБА_1, як його опікуна, звернувся до державного нотаріуса Першої дніпродзержинської державної нотаріальної контори з заявою для видачі свідоцтва про право спадщини після померлого батька ОСОБА_3, але державним нотаріусом Першої дніпродзержинської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій в зв'язку з тим, що у свідоцтві про право власності на житло, виданого відділом обліку та розподілу житлової площі міськвиконкому м. Дніпродзержинська 04.11.1993 року не вказано на праві якої власності: спільної сумісної або спільної часткової, квартира належить ОСОБА_3 та членам його сім'ї.

Тому ОСОБА_1, як опікун ОСОБА_2, звернулась до суду в його інтересах з проханням визначити частки кожного з співвласників квартири, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2., а саме: визнати спадкову частку після померлого ОСОБА_3 на квартиру, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2: в розмірі 1/2; визнати спадкову частку після померлої ОСОБА_4 на квартиру, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2: в розмірі 1/2;

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги, та просив визнати спадкову частку після померлого ОСОБА_3 на квартиру, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2: в розмірі 1/2; визнати спадкову частку після померлої ОСОБА_4 на квартиру, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2: в розмірі 1/2.

Відповідач, представник виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради у судовому засіданні не заперечував у задоволенні позовних вимог.

Представник заінтересованої особи Державний Нотаріус першої Дніпродзержинської нотаріальної контори у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, у якій прохає розглядати справу без їх участі.

Суд вислухавши позивача, відповідача, дослідивши докази по справі, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав:

31 березня 2005 року помер батько ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1: ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Заводським відділом актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 454.

01 жовтня 1997 року померла ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Заводської районної ради м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, актовий запис № 1094.

Факт родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, як сина та батька, підтверджується свідоцтвом про народження V-КИ № 347475, виданим Дніпровським відділом ЗАГС м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, актовий запис № 582 (вказані копії документів додаються до позову).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина. До складу спадкового майна входить частина квартири АДРЕСА_1, яка в цілому належить померлому 31.03.2005 року ОСОБА_3 та членам його сім'ї на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого відділом обліку та розподілу житлової площі міськвиконкому м. Дніпродзержинська 04.11.1993 року.

В зв'язку зі смертю ОСОБА_3, ОСОБА_2, який діє за згодою ОСОБА_1, як його опікуна, звернувся до державного нотаріуса Першої дніпродзержинської державної нотаріальної контори з заявою для видачі свідоцтва про право спадщини після померлого батька ОСОБА_3, але державним нотаріусом Першої дніпродзержинської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій в зв'язку з тим, що у свідоцтві про право власності на житло, виданого відділом обліку та розподілу житлової площі міськвиконкому м. Дніпродзержинська 04.11.1993 року не вказано на праві якої власності: спільної сумісної або спільної часткової, квартира належить ОСОБА_3 та членам його сім'ї.

Пунктом 1 ст.368 ЦК України передбачено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Відповідно до ч.1 п.224 Розділу 22 "Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", нотаріус може видати свідоцтво про право на спадщину за законом чи за заповітом після смерті одного з учасників спільної сумісної власності, лише після виділення (визначення) частки померлого у спільному майні. У вказаному свідоцтві про право власності на нерухоме майно, розмір частки спадкодавця у вищезазначеній квартирі не зазначено.

Відповідно до ст.8 ЦК України, Якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

У відповідності з п.2 ст. 8 ЦК України, У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права).

На підставі ст. 370 ЦК України, Співвласники мають право на виділ у натурі частки у майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частка

кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

На підставі ст. 372 ЦК України, У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України, при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 ЦПК України. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно ст.392 ГК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо за це право сперечається або не признається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, що засвідчує його право власності.

Виходячи з вищевикладеного і керуючись ст.3, 4, 110, 119, ч.4 ст.130, ст.174 ЦПК України, ст.392, 8, 370, 372 ЦК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати спадкову частку після померлого ОСОБА_3 на квартиру, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2: в розмірі 1/2;

Визнати спадкову частку після померлої ОСОБА_4 на квартиру, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2: в розмірі 1/2;

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний термін заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.