Справа № 2-а-12702-09
П О С Т А Н О В А
ім’ям України
„12” жовтня 2009р. м. Слов’янськ
Слов’янський міськрайоний суд Донецької області в складі:
головуючий-суддя Геєнко М.Г.
при секретарі- Пілюга В.В.
за участю:
представник позивача- Прокопцев С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Смілянського ВДАІ УДАІ УМВСУ у Черкаській області, УДАІ УМВСУ у Черкаській області про визнання постанови по справі про адміністративне правопорушення незаконною, її скасування,-
В С Т А Н О В И В :
До суду звернулась позивач з вказаним позовом до відповідача та просить задовольнити свої вимоги. В їх обґрунтування вказує, що відповідач 23.08.09р. виніс постанову СА № 026123 щодо порушення ним ст.122 ч.1 КпАП України, а саме: «23.08.09р. о 11 год. 11 хв., на відрізку шляху з 142 км. по 144км.автодороги «ОСОБА_2 – Знам’янка», який знаходиться у межах дії дорожніх знаків 5.45 (початок населеного пункту) м. Корсунь – Шевченківський,керуючи автомобілем НОМЕР_1, перевищив встановлену швидкість руху на 23 км/год., рухався зі швидкістю 83 км/год, чим порушив п.12.4 ПДР» за що наклав на ОСОБА_1 штраф у сумі 300 грн.
Вважає дану постанову не законною так як:
- в описовій частині постанови безпідставно вказано його прізвище як водія що керував автомобілем, а на той час взагалі керував автомобілем водій ОСОБА_3;
- у постанові не вказано: яким же саме чином робилось фіксування його автомобіля, яким саме спец. прибором?
Просить визнати вказану постанову, та дії відповідача по її складанню, незаконними, скасувати дану постанову.
Так як отримав вказану постанову поштою 9.09.09р., то просить визнати пропущений строк оскарження пропущеним з поважних причин та відновити його.
У судовому засіданні представник позивача повністю підтримав заявлені вимоги та просив їх задовольнити.
Позивач надав до суду заяву, де просив задовольнити свої вимоги, розглянути справу у його відсутність.
Відповідачі надали до суду заяву, де вказали, що позовні вимоги не визнають у силу їх безпідставності, просять справу розглянути у їх відсутність, проти чого не заперечував представник позивача.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази по справі, приходить до переконання щодо задоволення позову ОСОБА_1, у силу їх ґрунтовності та законності, за наступних обставин.
Так, ст.280 КпАП України встановлює, що орган (посадова особа), при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов’язана встановити: чи було скоєне адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його скоєнні, підлягає ця особа адміністративній відповідальності, маються чи обставини що пом’якшують чи обтяжують відповідальність, спричинена чи матеріальна шкода, маються чи обставини щодо передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також встановити інші обставини, що мають значення для вірного вирішення справи.
Крім цього, ст.283 КпАП України встановлює, що постанова про адміністративне правопорушення повинна обов’язково мати опис обставин, встановлених при розгляді справи: час, місце, суть та обставини правопорушення.
В порушення вимог вказаних статей КпАП України, відповідач склав постанову СА № 026123 від 23.08.09р. де не вказав: яким чином робилось фіксування швидкості автомобіля НОМЕР_2; за допомогою якого спец. приладу зроблені фото знімки вказаного автомобіля?
Саме лише посилання, що відповідач, «…розглянувши матеріали про адмін. правопорушення, скоєне ОСОБА_1Л.», на переконання суду не може бути доказом скоєння позивачем інкримінованого правопорушення, з огляду на те, що останній це категорично заперечив, а відповідач у судове засідання не надав будь яких переконливих доказів на підтвердження що саме позивач скоїв дане правопорушення.
Враховуючи вказане, а також що позивач прямо зазначив, що вказаним автомобілем керував водій ОСОБА_3, який має на це право, згідно довіреності, відповідачем не надано будь яких достовірних даних що спростовували б це ствердження, суд приходить до висновку про відсутність будь яких доказів про скоєння саме позивачем у вказаний час інкримінованого правопорушення, внаслідок чого про незаконність складання відповідачем, відносно позивача, оскаржуваної постанови.
У оскаржуваній постанові відповідачем взагалі не вказано- яким спеціальним технічним засобом він фіксував автомобіль позивача, з чого суд приходить до переконання, відносно вказаних фотознімків, що вони є як неналежний доказ.
Між іншим, ст.141 КпАП України встановлює, що до адміністративної відповідальності за порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, при їх фіксації саме працюючими у автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, маючими функції фото та кінозйомки, відеозапису чи засобами фото, кінозйомки, відеозапису, притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.
З огляду на вказане, суд приходить до переконання щодо неповноцінності доказів зі сторони відповідача щодо, начебто, скоєння позивачем інкримінованого правопорушення
Так як, згідно ст.70 ч.3 КАС України, докази одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги, суд не приймає до уваги як належні докази вищевказане фото фіксування відповідачем автомобілю позивача.
Згідно ж вимог ст.258 КпАП України, протокол при фіксуванні правопорушення за допомогою спеціальних технічних засобів, що працюють у автоматичному режимі, не складається.
Крім цього, суд вважає що позивач, якщо він і не керував вказаним автомобілем, має право звернутись, оскаржуючи постанову відносно нього, безпосередньо до суду.
Так, ст.141 КпАП України встановлює, що власник (співвласник) транспортного засобу, при наявності обставин що свідчать про скоєння порушення, вказаних у ч.1 статті, іншою особою, має право повідомити про це орган (посадову особу) що винесла постанову про накладення адмін.стягнення. Таким чином, законодавець встановлює саме не обов’язок, а право вищевказаної особи, що, на переконання суду, не складає відносно даної особи ніяких заборон для звернення, щодо оскарження постанови, безпосередньо до суду.
На підтвердження безспірного права громадянина на звернення безпосередньо до суду, щодо захисту його порушених прав та свобод, вказує у своєму рішенні і Конституційний Суд України від 30.10.1997р. № 5-зп (справа ОСОБА_2), де зазначив, що суд не має право відмовляти особі у прийняті позовної заяви чи скарги лише з тієї підстави, що її вимоги можуть бути розглянуті в передбаченому законом позасудовому порядку.
Так як, згідно ст.258 КпАП України, після винесення постанови, її копія повинна бути направлена особі протягом трьох днів, тобто, до 27.08.09р., а фактично вона була направлена позивачу з порушенням вказаних вимог, яку він отримав лише 4.09.09р., суд вважає з поважних причин пропущений строк звернення позивачем до суду та поновлює його.
За таких обставин, суд приходить до переконання щодо грунтовності вимог позивача та їх задоволені.
Керуючись ст.ст. 141 , 258,280,283КпАП України, рішення Конституційного Суду України від 30.10.1997р. № 5-зп (справа ОСОБА_2), ст.ст.112, 159, 161 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС Смілянського ВДАІ УДАІ УМВСУ у Черкаській області, УДАІ УМВСУ у Черкаській області про визнання постанови по справі про адміністративне правопорушення незаконною, її скасування, задовольнити.
Визнати незаконною постанову СА № 026123 від 23.08.2009р., складену відносно ОСОБА_1, щодо притягнення його до відповідальності по ст.122 ч.1 КпАП України у вигляді штрафу у сумі 300 грн. та скасувати дану постанову.
Постанова може бути оскаржена до адміністративного апеляційного суду Донецької області, через Слов’янський міськрайоний суд, шляхом подачі в 10-ти денний строк, з дня проголошення постанови, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ст.186 КАС України.
Суддя М.Г. Геєнко.