Ухвала

Іменем України

23 жовтня 2017 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С.,

суддів: Гримич М.К.,

Фаловської І.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська» до ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: служба у справах дітей Деснянської в м. Києві районної державної адміністрації, про виселення з гуртожитку без надання іншого жилого приміщення за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу апеляційного суду м. Києва від 08 лютого 2017 року за заявою ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_3, про перегляд рішення апеляційного суду м. Києва від 19 листопада 2015 року у зв'язку з нововиявленими обставинами,

в с т а н о в и л а :

У березні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська» (далі - ТОВ «Птахофабрика Київська») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: служба у справах дітей Деснянської в м. Києві районної державної адміністрації, про виселення з гуртожитку без надання іншого жилого приміщення.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 30 вересня 2015 року у задоволенні позову ТОВ «Птахофабрика Київська» відмовлено.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 19 листопада 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано й ухвалено нове рішення, яким позов ТОВ «Птахофабрика Київська» задоволено. Виселено ОСОБА_2, ОСОБА_3, та ОСОБА_4 з гуртожитку по АДРЕСА_1, без надання іншого жилого приміщення.

16 листопада 2016 року ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_3,звернулася до апеляційного суду м. Києва із заявою про перегляд рішення цього суду від 19 листопада 2015 року у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 08 лютого 2017 року у задоволенні заяви ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_3, про перегляд рішення апеляційного суду м. Києва від 19 листопада 2015 року у зв'язку з нововиявленими обставинами відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу апеляційного суду, посилаючись на порушення норм процесуального права, й направити справу для розгляду до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судове рішення апеляційного суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Як на підставу перегляду рішення апеляційного суду у зв'язку з нововиявленими обставинами, ОСОБА_2 посилалася на те, що суд апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення про виселення, не дав належної оцінки наявним у справі доказам, зокрема поклав в основу рішення розпорядження Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації № 317 від 27 червня 2014 року, № 247 від 06 серпня 2014 року та № 205 від 09 квітня 2015 року, відповідно до яких будівля по АДРЕСА_1 використовується під гуртожиток, балансоутримувачем, якого є ТОВ «Птахофабрика Київська», проте апеляційний суд не з'ясував, чи було дане приміщення зареєстроване як гуртожиток на час заселення ОСОБА_2, а відтак, чи потрібно було для заселення видавати ордер.

Відповідно до ч. 2 ст. 361 ЦПК України підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону України, іншого акта (їх окремих положень) або надане Конституційним Судом України офіційне тлумачення положень Конституції України, що є відмінним від того, як їх застосував суд при вирішенні справи.

У п. 3 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» судам роз'яснено, що нововиявлені обставини − це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (ч. 2 ст. 361 ЦПК).

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 361 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

При цьому відповідно до п. 4 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини.

Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред'явлення нової вимоги (зокрема, погіршення майнового стану відповідача після ухвалення рішення про стягнення з нього аліментів).

Апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що наведені заявником підстави не є нововиявленими у розумінні ст. 361 ЦПК України та не можуть бути підставою для перегляду рішення апеляційного суду м. Києва від 19 листопада 2015 року, оскільки заявник фактично посилається на ненадання судом при вирішенні справи по суті належної оцінки усім наданим сторонами доказам, тобто фактично намагається оскаржити судове рішення у не передбаченому процесуальним законом порядку.

Ураховуючи викладене та положення п. 1 ч. 1 ст. 342 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити ухвалу апеляційного суду без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу апеляційного суду м. Києва від 08 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий О.С. Ткачук

Судді: М.К. Гримич

І.М. Фаловська