ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"27" липня 2006 р. Справа №2/2396-А
За позовом управління Пенсійного фонду України у м. Шепетівка
до відкритого акціонерного товариства "Шепетівський завод культиваторів" м. Шепетівка.
про стягнення 1074277грн.45коп.
Суддя Дячук Т.В.
Секретар судового засідання Будзинська В.Г.
Представники сторін:
від позивача: Левчук Л.А. –представник по довіреності №508/07 від 13.02.2006р.
від відповідача: не з'явився.
Суть спору: позивач звернувся з позовом про стягнення 1074277грн.45коп. заборгованості по страхових внесках на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що виникла за період січень 2004 року - березень 2006 року.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, обґрунтовуючи їх наданими в матеріали справи доказами.
Відповідач, повідомлений належним чином про розгляд справи, однак, відзив на позов не подав, позовні вимоги по суті не оспорив. Представник відповідача в судове засідання не з’явився.
Враховуючи, що при підготовці справи до розгляду дотримано вимог Кодексу адміністративного судочинства України щодо належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, ухвалами суду від 24.05.2006р., від 09.06.2006р., від16.06.2006р., від 11.07.2006р. та від 17.07.2006р. розгляд справи судом неодноразово відкладався саме через неявку у судове засідання представника відповідача та для проведення сторонами звірки і складення акту звірки але відповідач ухилився від виконання вимог суду, а тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Відповідач відкрите акціонерне товариство „Шепетівський завод культиваторів” м.Шепетівка зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності - юридична особа, ідентифікаційний код 00236056 і відповідно до ст. 1 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Згідно розрахунку суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за період січень 2004 року - березень 2006 року, відповідач зобов’язаний сплатити страхові внески на обов’язкове державне пенсійне страхування у сумі 1074277грн.45коп., в тому числі: по розділу 1 (32%) - 778610грн.48коп., по розділу 1 (1-5%) - 37680грн.21коп.; по розділу 2 (32%) - 246389грн.90коп., по розділу 2 (1-5%) - 11596грн.86коп.
Зазначена заборгованість підтверджується щомісячними розрахунками суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, за період з січня 2004 року - березня 2006 року, які подавались відповідачем до органу Пенсійного фонду України, картками особового рахунку страхувальника.
Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне:
Відповідно ст. 1 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон), страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Відповідно до п. 1 ст. 14 Закону страхувальниками є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Згідно п. 6 ст. 17 Закону платник страхових внесків зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Нормами ст. 106 Закону передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються.
Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
У разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
Ухвалою господарського суду від 10.12.2003р. по справі № 2/4/285-Б порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ „Шепетівський завод культиваторів” і позивачем заявлено грошові вимоги до боржника (відповідача), які склались станом на 24.12.2003р. Оскільки у справі про банкрутство не закінчено формування реєстру вимог кредиторів і не здійснено переходу до інших судових процедур, борг, що виник після 24.12.2003р. є поточним, його стягнення може проводитись у позовному порядку.
Позовні вимоги обґрунтовані належними доказами і неоспорені відповідачем. Доказів про сплату боргу відповідачем на дату розгляду справи не надано.
Враховуючи зазначене, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по внесках на обов’язкове державне пенсійне страхування у сумі 1074277грн.45коп. відповідають чинному законодавству, фактичним обставинам справи, обґрунтовані матеріалами справи і підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 6, 14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254-259, п.п. 6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов управління Пенсійного фонду України у м. Шепетівка до відкритого акціонерного товариства "Шепетівський завод культиваторів" м. Шепетівка задоволити.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Шепетівський завод культиваторів" (м.Шепетівка, вул. Тітова, 1а, п/р 260033645 в ХОД АППБ "Аваль", МФО 315966, код 00236056) на користь управління Пенсійного фонду України у м. Шепетівка (м. Шепетівка, вул. Островського, 6, код 00453061) 1074277грн.45коп. (один мільйон сімдесят чотири тисячі двісті сімдесят сім гривень 45 коп.) заборгованості по страхових внесках.
Згідно ст.ст. 185-186 Кодексу адміністративного судочинства України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви по апеляційне оскарження. Заява і скарга подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Т.В. Дячук
Віддрук. 3 прим. :
1 - до справи,
2 - позивачу,
3 - відповідачу.