2-20\07

РІШЕННЯ

Іменем України

15.02.2007 року Тетіївський районний суд Київської області:

головуючого    судді: Архангельського A.M.

при секретарі: Волошко К.В.

з участю адвоката ОСОБА_1. на стороні позивачки та адвоката ОСОБА_2. на стороні відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тетіїв цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

встановив:

ОСОБА_3., як законний представник неповнолітнього сина ОСОБА_5, 1992 року народження, звернулася до суду з позовною заявою в якій просить посилаючись на Закон України „Про захист прав споживача" стягнути з відповідача ОСОБА_4. 2500 гривен матеріальної шкоди, 13860 гривен моральної шкоди та 583 гривні судових витрат. Позовні вимоги мотивує тим, що відповідач 13.08.2006 року на Тетіївському ринку продав її неповнолітньому сину за 2500 гривен неналежної якості мопед HONDA DIO ZX 1992 року випуску, чорного кольору, заводський код - НОМЕР_1. Через кілька годин після придбання виявилося, що мопед в непридатному для подальшого використання стані, його не можливо було завести, тобто придбаний мопед перестав виконувати функцію засобу пресування, для якої він був придбаний. На слідуючи й день син звернувся до продавця вказавши на недоліки. Після проведеного ремонту мопед завівся, але на другий день перестав робити. В силу цього вона звернулася до відповідача по місцю його проживання з пропозицією забрати несправний мопед та повернути отримані кошти, але почула негативну відповідь. Не зреагував відповідач на її претензію від 29.08.2006 року. В силу цих обставин вона змушена звернутися до суду.

В судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги про стягнення моральної та матеріальної шкоди підтримали, просять їх задовольнити на підставі норм ЦК України, не посилаючись на Закон України „ Про захист прав споживача". Моральна шкода та її сума визначена виходячи з тих страждань які понесла позивачка та її неповнолітній син. Покупку мопеда вона хотіла приурочити сину на день його народження 16.08.2006 року, про те протиправні дії відповідача та подальша його поведінка внесли дискомфорт в її повсякденне життя, змусили її звертатися до різних органів за захистом порушеного права.

Відповідач ОСОБА_4. та його представник адвокат ОСОБА_2. позовних вимог не визнали, підтвердили, що дійсно син відповідача 13.08.2006 року продав сину позивачки мопед за 500 доларів США. Гроші від продажі отримав ОСОБА_4. Мопед по своїй якості відповідав тим вимогам, які ставляться до речі яка є не нова та продається. Перед покупкою мопеда сторони угоди перевірили на придатність його для використання, завели мопед, поїхали на

2

ньому та переконавшись, що мопед в такому стані, який задовольняє їх потреби купили його.

Суд розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, їх представників, заслухавши пояснення спеціалістів, неповнолітніх свідків та дослідивши письмові докази вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню входячи із слідую чого.

В судовому засіданні встановлено, що 13.08.2006 року син позивачки, неповнолітній ОСОБА_5. 1992 року разом з батьком ОСОБА_6. за гроші позивачки на Тетіївському ринку в м. Тетіїв купили за 500 доларів США у сина відповідача, неповнолітнього ОСОБА_7. в присутності відповідача ОСОБА_4. мопед HONDA DIO ZX 1992 року випуску, чорного кольору, заводський код -НОМЕР_1. Гроші за мопед отримав відповідач ОСОБА_4. Перед вчинення угоди сторони перевірили на придатність мопеда для експлуатації, а потім вчинили купівлю. Як встановлено 14.08.2006 року син позивачки звернувся до відповідача та вказав, що мопед погано заводиться. Після проведеного ремонту мопед знову не заводився, що змусило позивачку 16.08.2006 року звернутися до відповідача з проханням розірвати договір-купівлі продажі та повернути їй гроші отримані за мопед. Установлені обставини підтверджуються поясненнями сторін, їх представників, показами неповнолітніх свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_7., довідкою № НОМЕР_2 про вартість та марку мопеда, протоколом огляду від 07.02.2007 року.

Крім того в судовому засіданні із показів спеціалістів ОСОБА_8., ОСОБА_9., свідка ОСОБА_10. встановлено, що мопед HONDA DIO ZX 1992 року випуску, який купив син позивачки не запускається через неполадки в поршневі групі. Спеціаліст ОСОБА_8 показав, що вказаний мопед він ремонтував в 2005 році та в травні 2006 року оглядав його. Виявив неполадки в поршневій групі, запропонував ОСОБА_4. її поміняти. При цьому ОСОБА_4. пропонував йому купити мопед. Через деякий час йому стало відомо, що поршневу в мопеді замінив його знайомий ОСОБА_10., який не є спеціалістом по ремонту таких механізмів. При огляді мопеда в господарстві ОСОБА_3. він встановив, що мопед не заводиться через неполадки в поршневій групі. Ці ж самі причини могли бути при покупці мопеда позивачкою. Аналогічні пояснення в причині не можливості запуску мопеда дав спеціаліст ОСОБА_9.

Свідок ОСОБА_10. підтвердив, що він не є спеціалістом по ремонтах мопедів іноземного виробництва, хоч в середині літа 2006 року на прохання ОСОБА_4. замінив на спірному мопеді поршневу групу, деталі ставив не нові. Про те, що позивачка ОСОБА_3. є матір'ю неповнолітнього ОСОБА_5 1992 року народження свідчить копія свідоцтва про його народження.

Аналізуючи установлені обставини суд вважає, що 13.08.2006 року між ОСОБА_6., батьком неповнолітнього ОСОБА_5 та ОСОБА_4, батьком неповнолітнього ОСОБА_7., відповідно до ст. 655 ЦК України був укладений договір купівлі продажі мопеда іноземного виробництва. Згідно угоди відповідачу було передано 500 доларів США, які належали позивачці, а відповідач передав що мопед HONDA DIO ZX 1992 року випуску. Даний факт не оспорюється в судовому засіданні сторонами та їх представниками.

Відповідно до ст.673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності

3

в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Як встановлено, позивачка бажала придбати мопед сину для повсякденного його використання, з метою оперативного вирішення сімейних проблем ( поїздки по місту, до матері бувшого чоловіка). На думку суду відповідач не передав покупцю товар належної якості, який був би придатний для його звичайного використання. Відповідач знав про серйозні проблеми в роботі мопеда, про що свідчать покази спеціаліста ОСОБА_8., який не одноразово ремонтував мопед. В травні 2006 року після чергового огляду мопеда спеціаліст повідомив відповідача про необхідність заміни поршневої групи. Про те, як встановлено відповідач не залучив до цієї роботи спеціаліста, а заміну пошкоджених деталей доручив людині, яка не має необхідних навиків у ремонті мопеда іноземного виробництва. Знаючи реальний технічний стан мопеда відповідач намагався продати його ОСОБА_8 Як встановлено при продажі мопеда 13.08.2006 року появились проблеми в запуску двигуна, які як пояснили спеціалісти могли виникнути через проблеми в поршневій групі. Про те, що мопед був не придатний для використання свідчить той факт, що 14.08.2006 року та 16.08.2006 року син позивачки, а потім і сама позивачка вказували на недоліки в роботі мопеда, просили повернути гроші за нього. Ці обставини не заперечували в судовому засіданні відповідач та його представник. Відповідно до ч.І ст. 675 ЦК України товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо якості в момент його передання покупцеві. Суд вважає, що при здійсненні купівлі-продажі відповідач ОСОБА_4., за відомо знаючи про технічні неполадки продав мопед не належної якості. Про це свідчать ті обставини, що відповідач, як продавець не попередив покупця про неодноразовий ремонт поршневої групи мопеда, що було наслідком труднощів у запуску двигуна.

Відповідно до п.2 ст. 678 ЦК України, у разі істотного порушення вимог щодо якості товару( виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має за своїм вибором відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми. Як встановлено, на слідую чий день після покупки, в зв'язку з недоліками придбаного мопеда, син позивачки приїхав до відповідача, де в домогосподарстві останнього син відповідача прочистив карбюратор та допоміг завести мопед. Про те, проведений ремонт не дав належних результатів і 16.08.2006 року позивачка звернулася до відповідача в зв'язку з недоліками купленого мопеда.

Таким чином при розгляді даної справи на думку суду доведено, що відповідач продав позивачці мопед неналежної якості і після проведеного відповідачем ремонту недоліки в роботі мопеда не були усунені, а тому відповідно до ст. 678 ЦК України відповідач повинен повернути позивачці отримані за товар гроші. Суд вважає, що по скільки відповідач визнав, що оплата договору купівлі-продажі проведена за 500 доларів США, а позивачка вимагає поверненню їй суми в гривневому еквіваленті, то на її користь необхідно стягнути з відповідача 2500 гривен, хоч офіційний курс гривні до долара США на день розгляду справи становив 5.05 гривен за 1 долар США.

Посилання відповідача на те, що мопед був проданий належної якості в стані придатному    для    повсякденного    використання    спростовуються    показами

4

спеціалістів ОСОБА_8., ОСОБА_9., які показали, що основною причиною труднощів у запуску двигуна мопеда є неполадки в поршневій групі.

Суд вважає, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню в сумі 2000 гривен відповідно до ч.І ст. 1167 ЦК України. На думку суду моральна шкода нанесена позивачці та її сину з вини відповідача, який за відомо знаючи недоліки мопеда, продав товар не належної якості, змусив позивачку звертатися в різні держані органи з метою захисту порушеного права, що викликало в позивачки душевні страждання, внесла в повсякденне її життя не зручності та хвилювання.

Крім того з відповідача необхідно стягнути на користь позивачки понесені витрати в сумі 500 гривен за надання юридичної допомоги та 30 гривен за інформаційно технічне забезпечення, а всього стягнути 5030 гривен ( 2500 грн. матеріальної шкоди +2000 грн. моральної шкоди та 530 гривен витрат). По скільки позивачка в судовому засіданні змінила позовні вимоги посилаючись цивільне законодавство і її вимоги задоволені то з відповідача необхідно стягнути 136 гривен держаного мита.

Керуючись ст.ст. 79,88.89,157-159,208-210,212-218 ЦПК України, ст.ст.655-673,673,678-681,688,1166,1167,1193 ЦК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4, 1960 року народження, жителя м. Тетіїв, АДРЕСА_1, не працюючого на користь ОСОБА_3 5030( п'ять) тисяч 30 гривен моральної та матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 136 гривен держаного мита.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя        А.М.Архангельський.