Справа № 214/6455/23

1-кп/214/858/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2023 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

       головуючого - судді ОСОБА_1

       при секретарі – ОСОБА_2

за участю прокурора – ОСОБА_3

за участю захисника – ОСОБА_4

за участю обвинуваченого – ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі справу за об`єднаними кримінальними провадженнями № 12023041750001043, № 12023041750000616 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.4 КК України, суд, –

       ВСТАНОВИВ:

       Прокурор подав до суду клопотання, в якому просить: продовжити щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів.

       В обґрунтування клопотання зазначив наступне. Обвинуваченим у кримінальному провадження є: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець M. Кривого Рогу, Дніпропетровської області, громадянин України, який має професійну технічну освіту, офіційно не працевлаштований, неодружений, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей або інших осіб не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий: 04.10.2023 Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.1 ст.309 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним строком на 1 рік; Крім того, відносно нього в Саксаганському районному суді м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, перебуває на розгляді обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12023041750000616 від 06.05.2023, за ч.4 ст. 185 КК України. Крім того, відносно нього в Жовтневому районному суді м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, перебуває на розгляді обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12023041730001275 від 13.09.2023, за ч.2 ст.190 КК України. Крім того, відносно нього в Довгинцівському районному суді м. Кривого Рoгy Дніпропетровської області, перебуває на розгляді обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12023041720001052 від 27.09.2023,, за ч.4 ст. 185 КК України. який обвинувачується y вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, за ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, вчиненого повторно. Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Зазначає, що ОСОБА_5 не може бути обрано запобіжний захід домашній арешт, оскільки він не буде достатнім стримуючим засобом, для особи, щодо якої застосовано домашній арешт, бажання продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється або вчинити інший умисний злочин; особиста порука не може бути застосована до підозрюваного ОСОБА_5 у зв`язку з відсутністю письмових зобов`язань осіб які заслуговують на довіру суду; особисте зобов`язання не може бути застосоване у зв`язку із тим, що перебування підозрюваного ОСОБА_5 на волі не сприятиме виконанню ним, покладених на нього процесуальних обов`язків. У разі обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання підозрюваний може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, покинути відомі органу досудового розслідування можливі місця перебування, внаслідок чого неможливо фактично контролювати його виконання. Вказує, що всі зазначені обставини свідчать про неможливість запобігти вищезазначеним ризикам шляхом обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу для ОСОБА_5 . Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 покладається необхідність запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, зазначений ризик підтверджується тим, що ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, тобто не має законних, належних та достатніх засобів для існування; раніше судимий за вчинення тотожних злочинів; підозрюється у повторному вчиненні тяжкого злочину, у скоєнні даного кримінального правопорушення, йому загрожує міра покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 8 років, і тому, побоюючись покарання, підозрюваний може переховуватись від суду, з метою уникнення відповідальності. Посилається на такий ризик, як незаконно впливати на потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні, даний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого умисного злочину проти власності та з метою уникнення відповідальності ОСОБА_5 перебуваючи на волі може незаконно впливати на потерпілого. Вказує на ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити свою злочинну діяльність, в якій підозрюються, зазначений ризик підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 , будучи раніше засудженим за вчинення умисних корисливих злочинів, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та будучі обізнаним, що відносно нього було направлено на розгляд обвинувальний акт до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу, повторно вчинив умисне корисливе кримінальне правопорушення. Крім того, ОСОБА_5 ніде не працевлаштований, не має стабільного офіційного джерела доходу, тому останній може продовжити свою злочинну діяльність або вчинити інший злочин. Відповідно до вимог ст. 178 КПК України суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зобов`язаний оцінити в тому числі: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винуватою (а це покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 8 років); наявність у обвинуваченого постійного місця роботи (відсутність працевлаштування); репутацію підозрюваного (раніше судимий, будучі обізнаним, що відносно нього було направлено на розгляд обвинувальний акт). Згідно ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у таких межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Наполягає, що всі вище перелічені обставини свідчать про неможливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_5 , можливість перебування особи на волі може сприяти здійсненню нових аналогічних злочинів.

Прокурор у судовому засідання підтримав своє клопотання та підтвердив його зміст.

Обвинувачений у судовому засіданні пояснив, що не заперечує проти задоволення клопотання прокурора.

У судовому засіданні захисник пояснив, що погоджується з думкою обвинуваченого.

Вислухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 належить продовжити. При цьому суд враховує наступне.

Як передбачено ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування; за результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

ОСОБА_5 обвинувачується, у вчиненні злочину, передбаченому ст. 185 ч.4 КК України, останній з яких є умисним тяжким злочином, за який за законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років позбавленням волі.

Строк дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою закінчується 15 грудня 2023 року. Судове провадження на даний час не завершене, тому до 15 грудня 2023 року закінчити розгляд справи не вбачається за можливе.

Суд приходить до переконання, що існує також ризик, передбачений ст. 177 ч.1 КК України, а саме, що обвинувачений може вчинити новий злочин. До такого висновку суд приходить з урахуванням тієї обставини, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні умисного корисливого злочину, раніше судимий.

Суд вважає, що обвинувачений в разі обрання відносно нього більш м`якого запобіжного заходу, побоюючись засудження його до покарання у вигляді позбавлення волі, може переховуватись від суду.

Суд враховує дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , а саме, що останній не працює, не одружений, дітей не має. Тому суд приходить до висновку про необхідність продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Суд приходить до переконання, що строк тримання під вартою обвинуваченому належить продовжити, згідно ст.197 КПК України, строком на 60 днів. Зважаючи на те, що юридичне значення ухвали про продовження строку тримання під вартою є в продовженні строку, який закінчується, то юридично значима дія цієї ухвали, починається з дня закінчення строку тримання під вартою, та вказані 60 днів необхідно відраховувати з 15 грудня 2023 року і продовжити строк тримання під вартою до 13 лютого 2024 року.

Інший запобіжний захід, на переконання суду, не буде достатнім для запобігання визначених судом ризиків.

Вирішуючи питання про те, з якого часу належить відраховувати вказані 60 днів, суд бере до уваги також наступне. Як зазначено у «Словнику української мови» в 11 томах (том 8, 1977р., стор.171.), тлумачення значення слова «продовжувати», визначено таким чином: «Робити довшим за часом, збільшувати строк чого-небудь». Отже продовження строку починається з часу, коли такий строк закінчується, і такий строк необхідно збільшити, а не з часу, коли такий строк, ще продовжує тривати. Зважаючи на те, що юридичне значення ухвали про продовження строку тримання під вартою є в продовженні строку, який закінчується, то юридично значима дія цієї ухвали, починається з дня закінчення строку тримання під вартою, та вказані 60 днів необхідно відраховувати з 15 грудня 2023 року.

Відлік часу, з якого починає діяти продовжений строк тримання під вартою, з моменту винесення такої ухвали, а не з часу закінчення раніше продовженого строку є нелогічним і суперечить, наведеному вище, науковому тлумаченню слова «продовжити». При такому розумінні відліку продовженого строку, строк тримання продовжується не на 60 днів, а на фактично менший строк.

Керуючись ст.ст. 331, 369-372 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора – задовольнити.

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , продовжити до 13 лютого 2024 року.

На ухвалу на протязі п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду.

Головуючий суддя :                 ОСОБА_1