Донецький окружний адміністративний суд
У Х В А Л А
про закриття провадження в справі
20 листопада 2009 р. Справа № 2а-16392/09/0570
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул.50-ої Гвардейської дивізії, 17
Донецькій окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучко В.М. при секретарі Каморнікові Д.Ю., за участю представників: позивача – Фролова І.О. (ЗАТ «Донгорбанк» довіреність від 28.02.2008 р. № 1300), відповідача – Пахомова Д.С. (Калінінське районне управління юстиції у м. Донецьку, довіреність від 05.10.2009 року), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом закритого акціонерного товариства «Донгорбанк» до Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку про визнання незаконними дій та звільнення заставленого майна з-під арешту,
В С Т А Н О В И В:
Закрите акціонерне товариство «Донгорбанк» (далі – Банк, позивач) звернувся до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку (надалі – ВДВС Калінінське РУЮ у м. Донецьку, відповідач) про визнання незаконними дій та звільнення заставленого майна з-під арешту.
У ході судового розгляду справи позивач надав клопотання про зміну позовних вимог, згідно з яким просив звільнити з-під арешту рухоме майно, що перебуває у заставі Банку та належить на праві власності ТОВ «Герц – Строй», арештоване 05.05.2009 р. Постановою відповідача АЕ 07065, а саме: автомобіль ГАЗ 33023,державний реєстраційний номер НОМЕР_1; автомобіль FORD Fokus C 307, державний реєстраційний номер НОМЕР_2; автомобіль Chevrolet Lachettі NF 196, державний реєстраційний номер НОМЕР_3; автомобіль Chevrolet EPІCA LF 69K, державний реєстраційний номер НОМЕР_4; автомобіль Chevrolet Lachettі NF 193, державний реєстраційний номер НОМЕР_5; кран баштовий будівельний LSNDEN – COMANSA 10 LC140,2006 року випуску, виробництва COMANSA Polsgono Industrial de Areta E-31620 Huarte – Pamplona Іспанія, заводський № 14091; стрілковий самохідний гусеничний дизель-електричний кран ДЕК-251,1991 року випуску, виробництва Челябінського механічного заводу ім..60-річчя Жовтня, заводський № 6602.
Наведена постанова про арешт винесена відповідачем у межах виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду від 06.04.2009 р. у справі № 33/61 про стягнення з ТОВ «Герц – Строй» грошової суми на користь юридичної особи.
На підставі аналізу матеріалів справи та пояснень представників сторін судом встановлено наступне.
Відповідно до норм ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з приписами ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 2 ст. 4 зазначеного кодексу встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється в тому числі на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Виходячи з суті правовідносин між банком та ВДВС Калінінського РУЮ у м. Донецьку, першим фактично не оскаржуються рішення, дії чи бездіяльність відповідача, оскільки предметом спору та доказування є можливість (чи неможливість) звільнення майна з-під опису та арешту у відповідності до ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», при цьому норми даного Закону не містять містять будь-яких виключень, за яких би майно, що виступає предметом застави (в тому числі іпотеки), не підлягало б арешту з боку державного виконавця.
Таким чином, при вирішенні цього спору не здійснюється правовий аналіз законності актів чи дій державної виконавчої служби.
Виходячи з положень ст. 1 Закону України «Про заставу», ст. 572 Цивільного кодексу України, в силу застави, як інституту цивільного права, заставодержатель має право одержати задоволення з вартості (за рахунок) заставленого майна, тобто розпорядитися майном, належним заставодавцю на праві власності. Приймаючи до уваги наявність арешту, накладеного постановою відповідача, позивач не має можливості скористуватися своїм правом з розпорядження предметом застави.
Тобто, метою обраного позивачем способу захисту права фактично є надання банку права скористатися правом застави та звернути стягнення на предмет укладених договорів застави, шляхом звільнення його з-під опису та арешту, що за своєю правовою природою є спором про право.
З огляду на наведене суд доходить до висновку, що дана справа не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, оскільки:
1) у межах даного спору відсутній спір із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
2) фактично предметом спору є спір про право (отримання позивачем як заставодержателем можливості розпорядження предметом застави шляхом звернення на нього стягнення).
Приписами ст. 1 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
У відповідності до ст. 12 наведеного Кодексу господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав (крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів); справи про банкрутство; справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Зважаючи на те, що у межах даного спору відсутній спір із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; фактично предметом спору є спір про право (отримання позивачем як заставодержателем можливості розпорядження предметом застави шляхом звернення на нього стягнення); приймаючи до уваги суб’єктний склад сторін спору, даний спір підлягає розгляду господарським судом Донецької області за загальними правилами підвідомчості господарських справ відповідно до Господарського процесуального кодексу України, що виключає можливість розгляду даного спору у порядку адміністративного судочинства, та згідно з п. 1) ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для закриття провадження у справі.
З огляду на вищенаведене, керуючись п. 1 ч. 1 ст.157, ст.ст. 159, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
Закрити провадження у справі за позовом закритого акціонерного товариства «Донгорбанк» до Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку про звільнення заставленого майна з-під арешту.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня постановлення ухвали заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, або в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Чучко В.М.