АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-4750/09 Головуючий у 1-й інстанції: Степаненко Ю.А.
Суддя-доповідач: Мануйлов Ю.С.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2009 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Мануйлова Ю.С.
суддів : Давискиби Н.Ф.
Осоцького І.І.
при секретарі: Бурима В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Василівського районного суду Запорізької області від
22 вересня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей ,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_2 в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі по 669 грн. на одну дитину щомісячно до досягнення дітьми повноліття.
В обгрунтування своїх вимог позивачка посилається на те, що їх шлюб з відповідачем розірвано, вони проживають окремо, діти перебувають на її утриманні, відповідач в добровільному порядку матеріальної допомоги їй не надає, аліменти нікому іншому не сплачує.
В судовому засіданні позивачка свої позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просить їх задовольнити з підстав, вказаних у позовній заяві, а також доповнила, пояснивши, що працює в КЗ «ФОК Таврія» на посаді провідного спеціаліста та її середньомісячна заробітна плата складає 1078,59 грн., на які вона й утримує себе та двох дітей. Іншого доходу, як і рухомого чи нерухомого майна, не має. Відповідач ухиляється від матеріального утримання дітей.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, не заперечує проти стягнення з нього аліментів на користь позивачки на утримання дітей в сумі 100 грн., посилаючись на скрутне матеріальне становище, оскільки він ніде не працює, рухомого чи нерухомого майна, не має. Також він пояснив на запитання суду, що є працездатною особою, тяжкими захворюваннями не страждає.
Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 22 вересня 2009 року п озов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2. аліменти на утримання сина: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньки: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 600 грн. (по 300 грн. на одну дитину) щомісячно до досягнення дітьми повноліття, почавши стягнення з
23.07.2009 року, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини
відповідного віку.
Рішення допущено до негайного виконання в частині стягнення з відповідача аліментів у межах суми платежу за один місяць.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь місцевого бюджету Василівського району Запорізької області державне мито у розмірі 51 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь державного бюджету Василівського району Запорізької області витрати з інформаційно-технічного розгляду справи в розмірі 120 грн.
ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій пославшись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення , яким стягнути з нього на користь позивачки аліменти на двох неповнолітніх дітей в розмірі 1/2 від його заробітної плати.
Вислухавши суддю - доповідача, учасників судового розгляду, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п.3 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право змінити рішення.
Ухвалюючи рішення про стягнення з ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей у твердій грошовій сумі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ч.3 ст.181, ч..1 ст.184 СК України, якщо платник має нерегулярний, мінливий дохід, суд може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
З такими висновками суду першої інстанції судова колегія погодитися не може.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Факт ненадання ОСОБА_5. позивачу допомоги на утримання дитини не спростовується сторонами.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач з 15 квітня 2009 року по липень 2009 року перебував на обліку у Василівському районному центрі зайнятості як безробітний та отримував дохід , загальний розмір якого становив 2 606 грн.45 коп. , а середньомісячний - 744 грн.70 коп. ( 2 606 грн.45 коп.: 3,5 міс.).
З додатково наданої в апеляційному суді довідки вбачається, що відповідач з 12 жовтня 2009 року працює старшим майстром на ВАТ»Василевський комбікормовий завод» і його оклад становить 650 грн.
Доказів, які б спростовували вказані доводи відповідача, позивачем не надано, а тому судова колегія вважає, що у суду не було підстав для визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі та приходить висновку про визначення частки доходів, що підлягає стягненню.
Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини(аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч. ч. 1,2 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька , яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
При визначенні розміру аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_5., судова колегія виходить з положень ст.182 СК України, згідно до яких при визначенні розміру аліментів, суд враховує:
1) стан здоров’я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини,
батьків, дочки, сина;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Виходячи з наведеного, судова колегія приходить до висновку про зміну рішення суду та стягнення з відповідача на користь позивача 1/2 частки всіх його доходів, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину. .
Керуючись ст.ст.303, 304,307,309,313,316,317, 319 ЦПК України , колегія суддів
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Василівського районного суду Запорізької області від 22 вересня 2009 року у цій справі змінити. Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Василівка ,Білявського району, Одеської області, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку відповідача, але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину, починаючи з 16 липня 2008 року до досягнення ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, повноліття.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили негайно, проте, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців шляхом звернення із скаргою безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий :
судді: