Справа №  2- 1497/2009р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

      23 листопада  2009 року Вознесенський міськрайонний суд  Миколаївської області  у складі:  головуючої – судді Ротар М.М.

              при секретарі -  В’юшкіній Г.П.

  за участю прокурора Вільчак З.І., позивача ОСОБА_1,

  відповідачаОСОБА_2, третьої особи ОСОБА_3  

розглянувши  у відкритому судовому засіданні у місті Вознесенську  цивільну справу за позовом   Вознесенського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про примусове виселення з житлового приміщення без надання іншого приміщення,      

в с т а н о в и в :

    В липні 2009 року Вознесенський міжрайонний прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 до відповідачаОСОБА_2 про примусове виселення його житлового приміщення без надання іншого приміщення. Позовні вимоги прокурор та позивач обґрунтовують тим, що останньому  на праві приватної власності належить Ѕ частка житлового будинку АДРЕСА_1. Відповідач ОСОБА_2 перебував в зареєстрованому шлюбі з дочкою позивача ОСОБА_3  Шлюб між ними було розірвано 11 травня 2006 року.  В період шлюбу відповідач проживав у належній позивачу частині житлового будинку. Після розірвання шлюбу відповідач також продовжує проживати в цьому будинку, будучи при цьому зареєстрованим в с. Білоусівка.

Посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_2 систематично порушує правила громадського проживання за вказаною адресою, створює неможливі умови проживання для своєї колишньої дружини та неповнолітньої дочки, про що свідчать постанови про відмову в порушенні відносно нього кримінальних справ, прокурор та позивач просили виселити відповідача з житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі ст. 116 ЖК України.

        В судовому засіданні прокурор та позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали, при цьому пояснили, що відповідач ОСОБА_2 фактично зареєстрований та мешкає за іншою адресою, але при цьому іноді приходить до своєї колишньої дружини,  що мешкає в будинку АДРЕСА_1 та влаштовує сварки, псує житлове приміщення, погрожує фізичною розправою.    

    Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, що з липня 2009 року він мешкає за іншою адресою, при цьому не заперечував ту обставину що іноді він приходить до своєї колишньої дружини та доньки для спілкування з ними, але нічого противоправного не чинить.  

Третя особа ОСОБА_3 не заперечувала проти задоволення позовної заяви про виселення відповідача.

    Вислухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи та  надані сторонами докази,  суд  встановив  наступне.      

    Позивач ОСОБА_1 є власником Ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_1. Він зареєстрований за вказаною адресою, але не проживає.

    В судовому засіданні було встановлено, що відповідач ОСОБА_2 знаходився в зареєстрованому шлюбі з донькою позивача ОСОБА_3 до 11.05.2006 року. Під час шлюбу відповідач проживав у житловому будинку АДРЕСА_1.

  Згідно до довідки вуличного комітету від 20 листопада 2009 року відповідач ОСОБА_2  в житловому будинку АДРЕСА_1 не мешкає з 03 липня 2009 року. В цьому будинку зареєстровані та проживають ОСОБА_3 та її донька ОСОБА_4

    Відповідно до довідки виконавчого комітету Булоусівської сільської ради № 504 від 25.08.2009 року відповідач ОСОБА_2 зареєстрований в АДРЕСА_2, та фактично проживає в АДРЕСА_3.  

      В судовому засіданні було встановлено, що відповідач ОСОБА_2 періодично приходить до своєї колишньої дружини та доньки,  та під час таких зустрічей між ними виникають сварки.

      Статтею 157 Житлового Кодексу України передбачено, що відповідач, як член сім»ї власника житлового будинку  може бути виселений тільки у  випадках передбачених ст..116 ЖК України, а саме я кщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання із ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.

    Враховуючи викладене та встановлені судом фактичні обставини справи, а також те, що суд на виконання ч.4 ст.10 ЦПК України неодноразово роз’яснював прокурору та позивачу необхідність уточнити свої позовні вимоги, з урахуванням того, що в судовому засіданні підтвердилася та не заперечувалася самими учасниками процесу та обставина що відповідач ОСОБА_2 не проживає, не користується житловим приміщенням з якого його просять виселити, але ні прокурор ні позивач не скористалися своїм правом на уточнення позовних вимог, тому суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог про виселення відповідача ОСОБА_2 з житлового приміщення, що розташоване за адресою м. Вознесенськ, пров. Український № 41 необхідно відмовити у зв’язку з їх безпідставністю.

    Керуючись ст.ст.10,11,209,212,213,214,215 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

    В  задоволенні позовних вимог  Вознесенського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про примусове виселення з житлового приміщення без надання іншого приміщення -   відмовити.  

     Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області  через міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня  проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                    М.М. Ротар