Справа  № 2 - 2193/2009 р.                                                                                                  

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

    24 листопада 2009 року  Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:    головуючого  – судді  Серебрякової Т.В.,

                                при секретарі судового засідання - Лукіянчиній Т.І.,

                                за участю -  позивачки ОСОБА_1,

                                відповідача  ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду  в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1   до  ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої   дитини , -

ВСТАНОВИВ:

    В жовтні  2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої  дитини.

В позовній заяві позивачка зазначала, що знаходиться   з відповідачем ОСОБА_2  в зареєстрованому шлюбі з 21 липня 2006 р., від якого мають малолітню дитину - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року  народження,  який проживає  разом  з нею та  знаходиться на її утриманні. Починаючи з жовтня 2009 р. відповідач добровільно не приймає участі у вихованні та матеріальному утриманні дитини. Посилаючись на зазначені обставини,  позивачка просила позов задовольнити.

В  судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та  просила  стягнути  з відповідача аліменти на утримання дитини  в розмірі 1/2 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20 жовтня  2009 р.  і до досягнення  ним  повноліття.

Відповідач ОСОБА_2 в  судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, не заперечував  проти стягнення з нього  аліментів на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,  в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи  з часу звернення позивачкою до суду -                              20  жовтня  2009 р.  і до досягнення  дитиною  повноліття.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлені  наступні  факти  та відповідні їм правовідносини.

Так, в  судовому засіданні встановлено, що 21 липня 2006 р.  відділом реєстрації актів цивільного  стану по м. Вознесенську Вознесенського   міськрайонного  управління  юстиції  Миколаївської області  був зареєстрований шлюб  між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження,   та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження (а.с.2).  

Від даного шлюбу сторони  мають  малолітню дитину - сина ОСОБА_3 Олександровича, ІНФОРМАЦІЯ_1 року  народження, що підтверджується копією свідоцтва про народження, серія  НОМЕР_1, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Вознесенську  Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області   28  грудня   2006 р. (а.с.4).

Згідно довідки №48 від 20 жовтня 2009 р., виданої головою  Об’єднання  співвласників будинку  „ПРОМІНЬ”,  малолітній  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1  року народження,  на даний час проживає  разом  з матір’ю за адресою:                       АДРЕСА_1  та окремо від  батька і  знаходиться на  утриманні позивачки (а.с.3). В добровільному порядку відповідач не надає  матеріальну допомогу  на  утримання  сина.

Ч.3 ст.11 Закону України „Про охорону дитинства” від  26 квітня 2001 р. (з наступними змінами та доповненнями), передбачає, що  батько і мати мають рівні права та обов’язки щодо своїх  дітей.

Відповідно до вимог ст.180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

При визначені розміру аліментів, суд відповідно до ст.182 СК України  враховує обставини справи, матеріальне становище дитини, матеріальне становище відповідача.  Згідно ст.183 СК України, за загальним правилом, частка  заробітку (доходу) матері чи батька, яка підлягає стягненню, як аліменти на дитину, визначається судом.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є працездатною особою,   інших непрацездатних осіб на своєму  утриманні останній  немає.  

Отже, оцінюючи  зібрані докази у справі, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2,  який  є  батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, зобов’язаний  до утримання дитини  та має можливість  сплачувати аліменти. Проте, відповідач не виконує свого  обов’язку щодо утримання сина, оскільки добровільно  не надає  матеріальної допомоги, достатньої  для задоволення розумних потреб.  

При вирішенні розміру аліментів  суд враховує  стан здоров’я та матеріальне становище  відповідача, та   приходить до висновку,  що   останній  має можливість  сплачувати аліменти на утримання дитини й  вважає  можливим  визначити  їх в розмірі 1/4 частини від  усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно  та до досягнення дитиною  повноліття.    

Згідно зі ст.189 СК України батьки мають право укласти договір про сплату  аліментів на утримання дитини, в якому визначити  розмір та строки  виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом. В судовому засіданні встановлено, що такий договір між сторонами  не укладався, тому,  при вищезгаданих обставинах  з відповідача  можуть бути  стягнуті аліменти  на утримання сина   на користь позивачки.  

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги  обґрунтовані  та підлягають  частковому задоволенню,  стягнувши  з відповідача  на користь позивачки  аліменти на утримання  сина  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,  у розмірі ?   частини   від усіх  видів  його заробітку (доходу) щомісячно, але розмір аліментів на дитину за жодних обставин не може бути меншим за 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з часу пред’явлення  позову –   20 жовтня  2009 р.  і до досягнення дитиною  повноліття.

В силу ст. 88 ЦПК України, з відповідача підлягають  стягненню судовий збір на користь держави в розмірі  51 грн. 00 коп.  та витрати на  інформаційно–технічне забезпечення  розгляду справи  в сумі  120 грн.  00 коп.

    Згідно ч.1 ст.367  ЦПК України  рішення суду підлягає негайному виконанню в справах про стягнення аліментів.

Керуючись ст. ст.10, 11, 209, 212, 213, 214, 215, ч.1 ст.367 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

    Позовні вимоги   ОСОБА_1   до  ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої    дитини  задовольнити частково.

    Стягнути з ОСОБА_2 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 року  народження, уродженця м. Вознесенська, Миколаївської області, аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина   ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1  року народження , у розмірі 1/4 частини від усіх видів його  заробітку (доходу)   щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з  20 жовтня  2009 року і до досягнення дитиною   повноліття.

    Стягнути з   ОСОБА_2 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 року  народження, уродженця м. Вознесенська, Миколаївської області,  судовий збір  в розмірі  51 (п’ятдесят одна) грн. 00 коп.  на користь держави в особі  місцевого бюджету м. Вознесенська  (банк УДК в Миколаївській області, код  банку 23406957,  МФО 826013, код платежу 22090100,  р/р  №31415537700007).

           Стягнути з ОСОБА_2 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 року  народження, уродженця м. Вознесенська, Миколаївської області, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи  на користь держави   в особі  Державного бюджету м. Вознесенськ (банк  ГУДКУ в Миколаївській області, код  ЄДРПОУ  23406957,  р/р №31210259700007, МФО  826013, код платежу 22050000) в сумі  120  (сто двадцять)  грн. 00 коп.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів у межах суми платежу  за один місяць.    

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку  до  апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області  шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів після проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти  днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

 Суддя                                                          Т.В. Серебрякова