ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" липня 2006 р. 12-40 Справа № АС-13/213-06
вх. № 5892/1-13
Суддя господарського суду Харківської області Водолажська Н.С.
за участю секретаря судового засідання Зіміна К.В.
представників сторін позивача - Скоропльот І. П., директор, пасп. МК 228386, - Ноздріна Т. І., дов. б/н від 19.06.06 р.
відповідача - Федоренко О. А., дов. № 14/10/10-017 від 10.01.06 р.
по справі за позовом ТОВ Спільне українсько-угорське піприємство "Тиса", м. Х-в
до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова
про визнання недійсним повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ТОВ Спільне українсько-угорське підприємство „Тиса”, проситьвизнати недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ Дзержинського району м. Харкова № 0000872320/0 від 11.05.06 р. про визначення зобов’язань по ПДВ в сумі 39550,36 грн. та застосування фінансових санкцій в розмірі 19775,18 грн. як безпідставне та таке, що не відповідає діючому законодавству, посилаючись на відсутність порушень податкового законодавства.
Відповідач у запереченнях на позовну заяву та представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що встановлені в результаті перевірки порушення та винесене на підставі акту перевірки податкове повідомлення-рішення відповідає чинному законодавству, а тому просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.
Враховуючи положення ст. 17, ст. 50, прикінцевих та перехідних положень КАС України, справа розглядається за правилами цього Кодексу.
Надані документи свідчать, що відповідачем на підставі посвідчення № 913 від 07.04.06 р. була проведена планова документальна перевірка підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.05 р. по 31.12.05 р., валютного законодавства за період з 25.03.05 р. по 12.04.06 р. За результатами перевірки начальником ДПІ Дзержинського району м. Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення №0000872310/0 від 11.05.06 р. про визначення зобов’язань по ПДВ в сумі 39550,36 грн. та застосування фінансових санкцій в розмірі 19775,18 грн.
В акті перевірки записано, що перевіряючими було встановлено завищення позивачем у серпні 2005 р. податкового кредиту по ПДВ на суму 39550,36 грн., що призвело до заниження податкових зобов’язань в сумі 39550,36 грн., що є порушенням п. 7.4.1, п.7.4.4 ст. 7 Закону України „Про ПДВ”.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи суд встановив, що ТОВ СУУП „Тиса” уклало довгостроковий контракт № 3 від 30.01.02 р. з фірмою „Божер Керешкедохас КФТ” (Угорщина) на купівлю товару, а саме порошкового покриття для зовнішніх фарбувальних робіт „Трибо”. Позивач отримав згідно контракту № 3 від фірми „Божер Керешкедохас КФТ” по специфікації № 3 від 25.02.05 р. товар у кількості 23000,0 кг. вартістю 2,40 Євро за 1 кг. Отримання товару підтверджується ВМД № 142157 від 06.06.05 р. на суму 50129,8 Євро (311410,83 грн.). Оплата за імпортну продукцію здійснювалась згідно платіжних доручень № 20 від 09.09.05 р. в сумі 4499,2 Євро (28214,89 грн.), № 21 від 15.09.05 р. в сумі 13614,6 Євро (84663,34 грн.).
По специфікації № 4 від 07.04.05 р. товар був отриманий на суму 51245,80 Євро (350446,97 грн.), що підтверджено ВМД № 141310 від 13.04.05 р. Оплата за імпортну продукцію здійснювалась згідно платіжних доручень № 13 від 03.06.05 р. в сумі 12000,0 Євро (74387,36 грн.), № 14 від 10.06.05 р. в сумі 5000,0 Євро (30934,07 грн.), № 15 від 23.06.05 р. в сумі 8000,0 Євро (48976,89 грн.), № 16 від 05.07.05 р. в сумі 8000,0 Євро (48099,34 грн.), № 17 від 15.07.05 р. в сумі 8000,0 Євро (48798,95 грн.), № 19 від 10.08.05 р. в сумі 6000,0 Євро (37472,01 грн.), № 20 від 09.09.05 р. в сумі 4245,8 Євро (26625,79 грн.).
Придбання товару позивачем відображено у бухгалтерському обліку: д-т рахунку 311 „розрахунковий рахунок”, кр-т рахунків 361 „розрахунки із покупцями” та 681 „аванси отримані” та в податкову обліку, а саме придбання товару по специфікації № 3 та специфікації № 4 по згідно контракту № 3 у кількості 2300,0 кг. було віднесено до складу валових витрат. Також був зроблений запис в реєстрі податкових накладних на підставі належним чином оформленої ВМД та ПДВ, яке було сплачено при ввезені товару в сумі 39550,36 грн. було віднесено до податкового кредиту відповідного звітного періоду.
Із поставленої товару товар в кількості 13340,0 кг. на суму 32016,0 Євро (194306,16 грн. по курсу НБУ на дату складання протоколу) виявсь непридатними для фарбування металевих виробів в електростатичному полі.
Протоколом від 12.07.05 р. поставлений порошок чорний матовий структурний для внутрішніх робіт „Трібо” в кількості 13340,0 кг. вартістю 2,40 Євро за 1 кг (ВМД № 141310 від 13.04.05 р., інвойс № КО5/40004 від 06.04.05 р. та ВМД № 142157 від 06.06.05 р., інвойс № КО5/40005 від 24.05.05 р.) фірмою „Божер Керешкедохас КФТ” (постачальник) визнаний непридатним для використання в виробництві.
Згідно доповнення від 12.07.05 р. до контракту № 3 від 30.01.02 р. представники сторін домовились визнати порошок чорний матовий структурний для внутрішніх робіт „Трібо” в кількості 13340,0 кг. на суму 32016,0 Євро (194306,16 грн. по курсу НБУ на дату складання доповнення), отриманий по специфікації № 3 від 25.02.05 р. та специфікації № 4 від 07.04.05 р., непридатним для подальшого використання під час фарбування металевих виробів в електростатичному полі. ТОВ СУУП „Тиса” повертає, а фірма „Божер Керешкедохас КФТ” згодна прийняти порошок чорний матовий структурний для внутрішніх робіт „Трібо” в кількості 13340,0 кг на суму 32016,0 Євро (194306,16 грн. по курсу НБУ на дату складання доповнення).
Придбаний але не придатний для використання товар позивачем був повернутий постачальнику на підставі ВМД № 111792 в кількості 13340,0 кг. на суму 32016,0 Євро (197751,79 грн.), про що свідчить відмітка Східної регіональної митниці.
Повернення товару позивачем було здійснено в режимі експорту за ставкою 0% у відповідності до п. 6.2 ст. 6 Закону України „Про ПДВ”. У зв’язку з поверненням товару постачальнику „Божер Керешкедохас КФТ” (Угорщина) на суму 197751,79 грн. у кількості 13340 кг. позивачем здійснено коригування валових витрат на суму 203,7 тис грн. без проведення відповідного коригування податкового кредиту.
Перевіряючі, посилаючись на приписи п. 7.4.1 ст. 7 Закону України „Про ПДВ” зробили висновок про те, що позивач у серпні 2005 р. у зв’язку з поверненям товару постачальнику втратив право на податковий кредит на суму 39550,36 грн., що призвело до заниження податкових зобов’язань по ПДВ за цей період на суму 39550,36 грн.
Позивач наполягає на тому, що всі операції ним здійснювалися в межах своєї господарської діяльності, замість повернутого неякісного товару ним від постачальника був отриманий новий товар, при ввезенні якого підприємство ще раз сплатило ПДВ при митному оформленні товару. Оскільки можливості повернути ПДВ, сплачений при митному оформленні товару при першій поставці не має можливості, позивач наполягає на своєму праві не коригувати податковий кредит при його поверненні постачальнику. При цьому позивач наполягає на необхідності застосування положень Віденської Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу та відповіді заступника начальника управління оподаткування юридичних осіб – начальника відділу ПДВ ДПА Дніпропетровської області, надрукованої в журналі „Баланс” № 43 від 24.10.05 р.
Суд вважає необхідним відмітити, що Віденська Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу не регулює питання оподаткування операцій в ЗЕД, а тому судом не приймається як підтвердження правомірності дій підприємства при визначенні податкових зобов’язань (податкового кредиту).
Слід відмітити, що в п. 7.4.1 ст. 7 Закону України „Про ПДВ” встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягає амортизації.
Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
В п. 5.10 ст. 5 наведеного Закону записано, що у разі коли після продажу товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок валових доходів або валових витрат (балансової вартості основних фондів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації.
В п. 4.5 ст. 4 Закону України „Про ПДВ” також передбачено, що якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.
Вищенаведеними нормами не встановлюється обмеження щодо проведення коригування у залежності від того, ким поставлений або отриманий товар (резидент або нерезидент), а тому позивач повинен був дотримуватися приписів чинного спеціального законодавства про оподаткування.
З урахуванням наведених норм позивачем при повернені товару нерезиденту у кількості 13340 кг. на суму 197751,79 грн. і корегуванні валові витрати повинен був скоригувати податковий кредит по цій операції в сумі 39550,36 грн. але коригування не здійснив. Таким чином, висновки акту перевірки в цій частині відповідають фактичним обставинам та положенням законодавства.
Відповідно до п. 17.1.3 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті п. 4.2.2 „б” ст. 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Внаслідок донарахування відповідачем податкового зобов’язання до позивача правомірно на підставі п. 17.1.3 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” були застосовані штрафні санкції в сумі 19775,18 грн.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова № 0000872320/0 від 11.05.06 р. винесено правомірно, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 7, 9, 17, 79, 94, 160- 163 Кодексу адміністративного судочинства України , суд
ПОСТАНОВИВ:
В позові відмовити.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково.
На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанови набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлений 24.07.06 р.
Суддя Водолажська Н.С.