ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" червня 2006 р. 12-25 Справа № АС-13/164-06
вх. № 4627/1-13
Суддя господарського суду Харківської області Водолажська Н.С.
за участю секретаря судового засідання Зіміна К.В.
представників сторін позивача - ОСОБА_1, дов. б/н від 15.05.06 р.
відповідача - Чернова О. А., дов. № 999/10/10-014 від 13.02.06 р.
по справі за позовом СПД ФО ОСОБА_2, м. Х-в
до ДПІ у Комінтернівському районі м. Харків
про скасування рішень
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_2 (далі - СПД ФО ОСОБА_2), після уточнення позовних вимог, які прийняті судом, просить визнати протиправними дії ДПІ Комінтернівського району м. Харкова від 30.12.05 р. стосовно проведення перевірки та скасувати рішення ДПІ Комінтернівського району м. Харкова від 05.04.06 р. № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, від 14.02.06 р. № НОМЕР_3 та №НОМЕР_4, від 10.01.06 р. № НОМЕР_5 та № НОМЕР_6 як неправомірні, посилаючись на те, що перевірка була проведена з порушенням діючого законодавства, а саме ст. 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”.
Відповідач позовні вимоги не визнає, посилаючись на результати перевірки, положення законів України „Про державну податкову службу в Україні”, „Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, Розпорядження ДПА України „Про посвідчення на перевірку”.
Справа розглядається в порядку КАС України.
Надані документи свідчать про те, що ДПІ Комінтернівського району м. Харкова була проведена перевірка щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності в кафе, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, яке належить СПД ФО ОСОБА_2, за результатами якої був складений акт б/н від 30.12.05 р.
При проведенні перевірки були виявлені факти нероздрукування відповідного розрахункового документа на суму 23,1 грн., невідповідності суми готівки на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО (з урахуванням покупки) на суму 63,6 грн., роздрібної торгівлі алкогольними напоями через РРО, який не зазначений в ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями за період з 08.09.05 р. по 30.12.05 р. (дані факти встановлені на підставі контрольних стрічок) на суму 1606,45 грн. Встановлені факт свідчать про порушення підприємницею вимог п. 1, 2, 13 ст. 3 „Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та п. 7 ст. 15 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”.
Ні в позові, ні в поясненнях представника в судовому засіданні позивач не спростовує наявність відображених в акті перевірки порушень, що також підтверджується поясненням, наданим позивачем начальнику ДПІ Комінтернівського району м. Харкова.
У зв'язку з виявленими фактами порушень спеціального законодавства відповідачем були прийняті рішення від 10.01.06 р. № НОМЕР_6 про застосування штрафних санкцій в розмірі 432,5 грн. за порушення вимог п. 1, 2, 13 ст. 3 „Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та № НОМЕР_5 про застосування фінансових санкцій в розмірі 3212,9 грн. за порушення приписів п. 7 ст. 15 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”.
Як вказує представник позивача в судовому засіданні, СПД ФО ОСОБА_2 оскаржила вищевказані рішення в порядку адміністративного оскарження, направивши до відповідача скаргу від 12.01.06 р. Рішення за результатами розгляду первинної скарги сторонами суду не надане, але в поясненнях в судовому засіданні представники сторін підтвердили, що первинна скарга не була задоволена, а оскаржені рішення залишені без змін. З урахуванням результатів розгляду первинної скарги відповідачем були прийняті рішення від 14.02.06 р. №НОМЕР_4 про застосування штрафних санкцій в розмірі 432,5 грн. за порушення вимог п. 1, 2, 13 ст. 3 „Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та № НОМЕР_3 про застосування фінансових санкцій в розмірі 3212,9 грн. за порушення приписів п. 7 ст. 15 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”. Тобто штрафні санкції були застосовані в тих же самих розмірах, що і в оскаржених рішення.
Як вказує представник позивача, при подальшому оскарженні СПД ФО ОСОБА_2 направила повторну скаргу від 20.02.06 р. (вх. від 24.02.06 р.) до ДПА Харківської області. Рішенням від 03.04.06 р. (з урахуванням рішення від 01.03.06 р. про подовження строку розгляду скарги) першим заступником Голови ДПА Харківської області повторна скарга була залишена без задоволення, а оскаржені рішення - без змін. З урахуванням результатів розгляду повторної скарги відповідачем були прийняті рішення від 05.04.06 р. № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1 з тими ж сумами застосованих фінансових санкцій, що і в оскаржених рішеннях.
Як записано у вказаних рішеннях від 14.02.06 р. та від 05.04.06 р., вони прийняті на підставі акту перевірки № НОМЕР_7 та п. 11 ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” з урахуванням застосування процедури адміністративного оскарження, проведеною відповідно положенням Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Суд вважає необхідним відмітити, що нараховані санкції не є податком чи збором (обов'язковим платежем), вичерпаний перелік яких передбачено Законом України „Про систему оподаткування”, оскільки застосовані відповідно Закону України „Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, якій передбачає іншу процедуру оскарження, ніж та, що була застосована ДПІ. Тому застосування органами ДПІ при притягненні підприємниці до відповідальності процедури оскарження, встановленої нормами Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” є необґрунтованим, оскільки до спірних відносин цей закон не може бути застосований.
Крім того слід відмітити, що Закон України „Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” встановлює іншу процедуру оскарження, яка не передбачає винесення будь яких повторних рішень про застосування вже застосованих санкцій, тим більш при відсутності факту скасування попереднього, що в даному випадку фактично є подвійним або потрійним застосуванням санкцій. Оскільки оскаржені рішення прийняті у зв'язку з застосування саме наведеної процедури оскарження, то вони прийняті у незаконній спосіб, що не відповідає ст. 19 Конституції України, а тому в цій частині позов підлягає задоволенню.
В уточненні позовних вимог позивач просить визнати протиправними дії відповідача стосовно проведення перевірки. При цьому позивач посилається на те, що в ст. 11-1 Закону України „Про державну податкову службу України” визначений вичерпний перелік підстав для проведення та порядок їх проведення. Оскільки дана перевірка була проведена без оформлення належних документів для направлення конкретних співробітників податкової служби на перевірку і позивачу не зрозуміло була ця перевірка плановою або позаплановою, підприємниця вважає, що такими діями були порушені її права.
Суд вважає необхідним відмітити, що відповідно положенням вищенаведеної норми перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України „Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” вважаються позаплановими перевірками. У вступній частині акту перевірки визначено, що перевіряючі здійснювали перевірку на підставі посвідчень на перевірку від 30.12.05 р. № 2196 та № 2197, наявність яких є обов'язковою умовою, передбаченою Розпорядженням ДПА України „Про посвідчення на перевірку”.
Представник позивача не спростовує того, що вказані посвідчення на перевірку були пред'явлені перевіряючими працівнику кафе, який здійснював реалізацію товарів і проводив розрахункові операції. Також представник позивача не заперечує проти того, що напис на акті перевірки стосовно відсутності претензій до працівників ДПІ зроблений саме СПДФО ОСОБА_2
Слід відмітити, що ненадання перевіряючими при проведенні перевірок будь яких документів (яких саме позивач ні в позові, ні в поясненнях представника в судовому засіданні не вказує) крім посвідчень на перевірку є підставою для недопущення перевіряючих до перевірки і направлення у встановленому порядку скарги на їх дії. Проте на час проведення перевірки у позивача не було сумнівів у її легітимності, а перевіряючі були допущені на перевірку і жодним чином дії кожного з них не були оскаржені.
Зважаючи на встановлені обставини, позивач, заявляючи дані вимоги, не виконав приписів п. 1 ст. 71 КАС України і не довів ті обставини, на яких вони ґрунтуються, а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.
Також слід відмітити, що позивачем не спростовується наявність на час перевірки фактів порушення спеціального законодавства, то слід вважати, що застосування штрафних санкцій є правомірним, а тому позовні вимоги в частині скасування рішень від 10.01.06 р. № НОМЕР_5 та № НОМЕР_6 задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 4, 8, 9, 71, 86, 160- 163 Кодексу адміністративного судочинства України , суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково. Скасувати рішення ДПІ Комінтернівського району м. Харкова від 05.04.06 р. № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1, від 14.02.06 р. №НОМЕР_4 та № НОМЕР_3. В решті вимог в позові відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь СПД ФО ОСОБА_2(АДРЕСА_2) 3, 40 грн. судового збору.
На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви
про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк,
встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі
заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлений 26.06.06 р.
Суддя Водолажська Н.С.