Справа № 2-о-139/09    

Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

22 жовтня 2009 р. Залізничний районний суд м.Львова  в складі:  

головуючого-судді        Ганича І.М.  

народних засідателів    Міхновського Г.А., Лагутіна Б.Г.  

при секретарі                 Мицько О.М.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за заявою ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_2 недієздатним та призначення її опікуном над таким,  

ВСТАНОВИВ:  

ОСОБА_1 06 жовтня 2009 року звернулася в суд із заявою про визнання свого сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, недієздатним та призначення її опікуном над тим, посилаючись на те, що син є інвалідом першої групи з дитинства і перебуває на обліку у Львівському обласному психо-неврологічному диспансері, в нього стійкий психічний розлад, внаслідок чого він не здатний усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними, чому потребує постійного стороннього догляду та встановлення опіки над ним.  

В судовому засіданні ОСОБА_1 заяву підтримала, покликаючись на мотиви такої і доповнила, що психічне здоров’я сина не покращується та що він не може правильно орієнтуватися і оцінювати прості життєві ситуації, потребує постійної сторонньої допомоги, просить заяву задоволити.  

Представник заінтересованої особи – органу опіки і піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради – проти заяви не заперечила і просить таку задоволити.  

Заслухавши пояснення заявника та заінтересованої особи, розглянувши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заява підставна і підлягає до задоволення.  

Відповідно до ст.39 ЦК України, фізична особа може бути визнана недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та /або/ керувати ними.  

Судом встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є інвалідом дитинства першої групи внаслідок психічного захворювання         /а.с. 8/ і перебуває на обліку у Львівському обласному психо-неврологічному диспансері та що він проживає ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с. 7/ разом із мамою ОСОБА_1         /а.с. 5/, яка здійснює за ним постійний догляд і надає необхідну допомогу, так як ОСОБА_2 не вміє оцінювати прості життєві ситуації.  

Як вбачається із акта № 712 амбулаторної судово-психіатричної експертизи          /а.с. 16-17/, ОСОБА_2 страждає стійким хронічним хворобливим розладом психічної діяльності у формі помірної розумової відсталості в степені імбецильності і за своїм психічним станом не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, потребує стороннього догляду та опіки.    

Виходячи із наведеного та враховуючи, що ОСОБА_2 внаслідок стійкого хронічного розладу психічної діяльності не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, то заяву слід задоволити і визнати ОСОБА_2 недієздатним та призначити ОСОБА_1 його опікуном, бо це породжує для них певні правові наслідки, зокрема для забезпечення реалізації прав та законних інтересів недієздатного.    

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.236-241 ЦПК України, ст.ст. 39, 62, 63 ЦК України, суд –  

ВИРІШИВ:  

Заяву задовольнити. Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, - недієздатним.  

Призначити ОСОБА_1 опікуном над її недієздатним сином ОСОБА_2  

  Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

Суддя:                      

Народні засідателі:  

Оригінал рішення.