Справа №22ц-2215/2008 Головуючий у 1-й інстанції Костенко І.B.

Категорія Головуючий у 2-й інстанції Голуб С. А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого Хопти С. Ф.

суддів: Голуб С. А., Олійника В.І.

при секретарі Рудзинській А.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Закритого акціонерного товариства «Міжнародна агропромислова корпорація» на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 24 березня 2008 року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Міжнародна агропромислова корпорація» до ОСОБА_1, Закритого акціонерного товариства «Агрофорт», третя особа : Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру» про визнання недійсним договору оренди землі.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів

ВСТАНОВ ИЛА:

У жовтні 2007 року позивач пред»явив в суді позов до ОСОБА_1 , ЗАТ «Агрофорт» в якому просив перевести з ТОВ «Агрофорт» на ЗАТ «Міжнародна агропромислова корпорація» права та обов»язки орендаря за договором оренди землі № 77-ш від 29.10.2006 p., зареєстрованим у державному реєстрі земель 23.11.2006р.Кагарлицьким районним відділенням Київської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру».

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що на підставі договору оренди земельної ділянки (паю) № 215 від 01.12.2002 року він орендував належну ОСОБА_1. земельну ділянку (пай) розміром 3, 4 умовних кадастрових гектари, що знаходиться на території Шпендівської сільської ради Кагарлицького району. Даний договір оренди укладений до 31 грудня 2007 року та зареєстрований у державному реєстрі земель 20 грудня 2002 року. Згодом належна ОСОБА_1. земельна ділянка була виділена в натурі і йому був виданий державний акт. 29 жовтня 2006 року ОСОБА_2. уклав з ТОВ «Агрофорт договір оренди вказаної земельної ділянки за № 77-ш.

Позивач вважав, що укладеним договором порушені його права на переукладення договорів оренди.

В ході розгляду справи позивач змінив свої позовні вимоги. Вважав, що укладений між ОСОБА_1. та ТОВ «Агрофорт» договір оренди має бути визнаним недійсними на підставі ч.1 ст. 203 та ч.1 ст. 215 ЦК України.

Рішенням Кагарлицького районного суду від 24 березня 2008 року в задоволенні позову відмовлено.

ТОВ «Міжнародна агропромислова корпорація» оскаржила рішення суду в апеляційному порядку. Вважає, що при винесенні рішення судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, оскільки суд безпідставно не застосував до спірних правовідносин приписи частини другої Перехідних положень Закону України «Про оренду землі», у якій встановлено, що після виділення земельної ділянки в натурі, у сторін виникає обов»язок переукласти договір оренди землі на тих самих умовах, що і раніше укладений між ними договір оренди земельних часток (паю). Тому вважає хибним висновок суду про те, що набута у власність громадянином ОСОБА_1. земельна ділянка була вільна від зобов»язань перед позивачем, а громадянин ОСОБА_1. не був обмежений у праві передати її в оренду іншим особам. Також зазначає про те, що місцевим судом не враховано, що спірний договір оренди укладено між відповідачами в порушення прав позивача, встановлених у п.8 Перехідних положень Земельного кодексу України та у Прикінцевих положеннях Закону України «Про оренду землі».

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 1 грудня 2002 року між позивачем та ОСОБА_1. був укладений договір оренди земельної частки (паю) № 215 на земельну ділянку розміром 3, 4 умовних кадастрових гектари, що знаходиться на території Шпендівської сільської ради Кагарлицького району Київської області на підставі сертифікату, виданого 21.08.1996 року Кагарлицькою районною державною адміністрацією. Договір оренди укладено терміном до 31 грудня 2007 року.

26 грудня 2005 року ОСОБА_1. отримав державний акт на право власності на земельну ділянку.

29 жовтня 2005 року між ОСОБА_1. та ТОВ «Агрофорт» був укладений договір оренди земельної ділянки для товарного сільськогосподарського виробництва площею 3, 34 га в межах с. Шпендівка, Кагарлицького району.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що з часу отримання відповідачем ОСОБА_1. державних актів на право власності на земельні ділянки він, набув статусу власника земельної ділянки, тобто змінився предмет оренди та статус орендаря, а тому договори оренди слід вважати припиненими. Положення п.8 розд.Х «Перехідні положення» ЗК та розд. IX «Перехідні положення» Закону № 161-XIV, щодо переукладання договору оренди земельної частки (паю), передбачають право на переукладення договору оренди і не можуть бути примусом для власника земельної ділянки.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач не звертався до громадян -власників земельних ділянок із пропозицією про переукладення договору оренди, а тому відповідач діяв правомірно, розпорядившись на свій розсуд належною йому на праві власності земельною ділянкою.

Судова колегія визнає обґрунтованим і законним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, оскільки він зроблений з дотримання норм матеріального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Враховуючи наведене, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 305, 307 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства «Міжнародна агропромислова корпорація» відхилити.

Рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 24 березня 2008 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня його проголошення.