Справа № 22ц-2113/ 2008 р. Головуючий в суді І інстанції Кравець О.А.

Категорія 01, 51, 52 Доповідач Тракало В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду

Київської області в складі:

головуючого судді: Дьоміної О.О.,

суддів: Сліпченка О.І., Тракало В.В.,

при секретарі Терех Т.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Києві матеріали цивільної справи за

апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства „Тетіївський завод продтоварів"

на рішення Тетіївського районного суду Київської області від 10 квітня 2008 року в справі

за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства

„Тетіївський завод продтоварів" про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за

час вимушеного прогулу.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,

встановила:

У січні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача про поновлення на роботі на посаді майстра кондитерського цеху ВАТ „Тетіївський завод продтоварів".

Позов мотивував тим, що з 1988 року працював у відповідача на посаді майстра кондитерського цеху. 21 вересня 2007 року йому було оголошено наказ про переведення на посаду слюсаря-наладчика, оскільки він відмовляється підписати договір про повну матеріальну відповідальність. 19 листопада 2007 року він звернувся з скаргою на неправомірні дії відповідача до прокуратури Тетіївського району, внаслідок чого його було звільнено з роботи у цей же день за п.1 ст. 40 КЗпП України. Прокурором було опротестовано наказ, проте адміністрація ВАТ „Тетіївський завод продтоварів" відхилила проте ст. Тому позивач просив поновити йому строк звернення до суду, поновити його на роботі, оскільки він не відмовлявся від укладання договору про повну матеріальну відповідальність, а вимагав від відповідача провести інвентаризацію та передати йому обладнання відповідно до п.2 цього договору.

Рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 10 квітня 2008 року позов задоволено . Постановлено поновити ОСОБА_1. на посаді майстра кондитерського цеху ВАТ „Тетіївський завод продтоварів", стягнути на його користь 4565 грн. 12 коп. В частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць допущене негайне виконання рішення.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в позові з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.

П.1 ст. 40 КЗпП України передбачено розірвання трудового договору роботодавцем у разі змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації або перепрофілювання підприємства, установи, організації та скорочення чисельності або штату працівників. Законодавець роз"яснив, що в окремих випадках розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця за п.1 ст. 40 КЗпП України провадиться, коли немає прямого скорочення чисельності працівників, але створилася ситуація, за якої працівник виявився зайвим або не може продовжувати роботу за відсутності його вини в цьому й ознак його невідповідності займаній посаді чи виконуваній роботі. Це має місце, наприклад, при відмові працівника укласти договір про повну матеріальну відповідальність з поважних причин.

Згідно ст. 135-1 цього Кодексу письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли 18-річного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо пов"язані зі зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Встановивши, що майстер кондитерського цеху ВАТ „Тетіївський завод продтоварів" ОСОБА_1 наказом голови правління цього підприємства від 19 листопада 2007 року був звільнений з роботи за п.1 ст. 40 КЗпП України в зв"язку з відмовою укласти договір про повну матеріальну відповідальність, в той час, коли посада та робота, яку виконує ОСОБА_1 не входить до Переліку посад та робіт, визначеного компетентним органом, суд обгрунтовано постановив рішення про задоволення позову та поновлення працівника на роботі.

Доводи апеляційної скарги про незаконність рішення суду, що суд вийшов за межі позовних вимог, не заслуговують на увагу, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними у рішенні.

Посилання на те, що фактично позивач виконував функції не майстра, а завідуючого виробництвом, не впливають на висновки суду, оскільки законодавець передбачив, що в такому випадку роботодавець повинен змінити назву посади або функціональні обов"язки працівника.

Перевіряючи законність та обгрунтованість рішення суду відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому відхиляє апеляційну скаргу та залишає рішення суду без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 307, 308, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Тетіївський завод продтоварів" відхилити, рішення Тетіївського районного суду Київської області від 10 квітня 2008 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.