Головуючий у 1 інстанції - Сидоренко І.О.

Суддя-доповідач - Чебанов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2017 року справа № 243/6471/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Чебанова О.О., суддів: Сіваченка І.В., Шишова О.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 06 жовтня 2017 року у справі № 243/6471/17 за позовом ОСОБА_2 до Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій та бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - відповідач), в якому просив: визнати протиправною бездіяльність Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати йому пенсії, скасувати Рішення про призупинення (припинення) виплати пенсії, зобов'язати Костянтинівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити нарахування та виплату пенсії за віком та сплатити заборгованість за період, починаючи з червня 2016 року, а також утриматись від подальшого призупинення (припинення) виплати пенсії.

Постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 06 жовтня 2017 року у справі № 243/6471/17 позовні вимоги були задоволені частково, внаслідок чого: визнано протиправною бездіяльність Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати з 01 червня 2016 року пенсії ОСОБА_2; зобов'язано Костянтинівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_2 та виплатити заборгованість за період, починаючи з 01 червня 2016 року на рахунок ОСОБА_2, відкритий ним раніше у Публічному акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України»; допущено до негайного виконання постанову суду в частині присудження виплати позивачу пенсії у межах суми стягнення за один місяць; у задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 - відмовлено.

Постанова мотивована тим, що зміна пенсіонером місця проживання не може бути підставою для позбавлення його конституційного права на отримання соціального захисту, а саме, отримання пенсії. Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що відповідач, не виплачуючи позивачу пенсію за віком з червня 2016 року, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим підлягають захисту порушені права пенсіонера ОСОБА_2 шляхом визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання нарахувати та виплатити позивачу пенсію за весь час затримки.

З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач та звернувся з апеляційною скаргою, у якій вказав, що відсутність внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування є порушенням обов'язкової умови для отримання соціальних послуг відповідно до ст. 7 Закону № 1706-VII. Вважає, що були підстави для припинення пенсійних виплат та підстав для поновлення пенсійних виплат немає.

Просили апеляційний суд скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно Розпорядження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 № 2710/38-14 «Про визначення територіальної підсудності справ» визначено, що справи, які підсудні Калінінському районному суду м. Горлівки, Микитівському районному суду м. Горлівки, Центрально-Міському районному суду м. Горлівки розглядаються Слов'янським міськрайонним судом Донецької області.

Враховуючи, що позивач зареєстрований у м. Горлівка, дана справа підсудна саме Слов'янському міськрайонному суду Донецької області.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачені КонституцієютаЗаконами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегією суддів було встановлено, що позивач ОСОБА_2 є пенсіонером, перебуває на обліку як особа, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, його зареєстроване фактичне місце проживання - Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Котовського, будинок № 22, перебуває на обліку у Костянтинівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області та отримує пенсію за віком. З 01 червня 2016 року відповідачем припинено виплату пенсії позивачу.

Колегія суддів зазначає, що на момент припинення виплати пенсії позивачу Довідка про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України не була скасована.

Спірним питанням у даній справі є правомірність (протиправність) дій відповідача щодо припинення виплати пенсії позивачу з червня 2016 року на підставі не підтвердження його місця перебування.

Відповідно до статті 7 Закону № 1706-VII для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Закон № 1058-VI або інший закон з питань пенсійного забезпечення не передбачає будь-яких підстав призупинення виплати пенсій, є тільки підстави припинення виплати відповідно достатті 49 цього Закону, але жоден з таких випадків управлінням не застосований та не доведений.

Так, частиною першою статті 49 Закону № 1058-VI визначено виключний перелік підстав для припинення виплати пенсії:

Виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

Положення пункту 2 частини першої статті 49 втратили чинність, як такі, що є неконституційними на підставі Рішення Конституційного Суду № 25-рп/2009 від 07.10.2009}

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 2 ст. 49 зазначеного Закону України поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.

Отже, в статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відсутня така підстава як «для з'ясування фактичного місця проживання пенсіонера», як про це заявляє відповідач. Також, в цій статті відсутні такі підстави як не проживання у місті тимчасової реєстрації чи повернення до місця реєстрації.

Враховуючи викладене, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про те, що відповідач, припинивши виплату пенсії та не виплачуючи позивачу пенсію за віком з червня 2016 року діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим підлягають захисту порушені права пенсіонера ОСОБА_2, в тому числі шляхом зобов'язання нарахувати та виплатити позивачу пенсію за весь час затримки.

Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 06 жовтня 2017 року у справі № 243/6471/17 - залишити без задоволення.

Постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 06 жовтня 2017 року у справі № 243/6471/17 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя О.О. Чебанов

Судді І.В. Сіваченко

О.О. Шишов